Вчора ввечері на сайті американської мережі CNN вийшла нова стаття головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного. В ній він аналізує дизайн сучасних військових операцій у російсько-українській війні.
Як і попередня публікація у The Economist, це ґрунтовний матеріал, в якому генерал дає загальну стратегічну оцінку розвитку і нашої війни, і сучасних військових технологій загалом. Це дуже цікавий текст як для професіоналів, так і тих, хто цікавиться розвитком у цій царині.
Однак цей текст так і лишився би суто професійним матеріалом, якби не кілька нюансів.
По-перше, статтю Залужного випустило топове медіа з фантастичним охопленням аудиторії по всьому світу. По-друге, з’явився цей матеріал у розпал скандалу навколо можливої відставки генерала за ініціативи президента Володимира Зеленського.
До речі, журналіст Юрій Бутусов стверджує, що найближчим часом має відбутися засідання ставки, на якому Зеленський хоче отримати підтримку щодо звільнення Залужного. Простіше кажучи – розмити відповідальність за реалізацію своєї мрії усунення генерала, який користується беззаперечною суспільною довірою. Чим і завинив перед ОП.
Але найцікавіше інше. Вочевидь, розуміючи, до чого йде ситуація, Залужний вперше, хоч і непрямо, висловив політичні оцінки того, що відбувається у країні. В тій царині, яка безпосередньо стосується його професійної діяльності – війни і забезпечення війська.
Перша з них стосується військово-промислового комплексу. “Ми залишаємося обмеженими недосконалістю нормативно-правової бази в нашій країні, а також частковою монополізацією оборонної промисловості. Це призводить до вузьких місць у виробництві – наприклад, боєприпасів, – що ще більше поглиблює залежність України від союзників у питаннях постачання”, — пише генерал.
З чим важко не погодитися. Більше того, про це говорять всі притомні військові та політичні експерти. Однак жодних дій з виправлення ситуації політична влада, яка за це безпосередньо відповідає, не вчиняла ні до повномасштабного вторгнення, ні під час великої війни.
Ба-більше: перед повномасштабним вторгненням вся країна спостерігала згортання, наприклад, ракетних програм, започаткованих після початку війни 2014 року. І купу інших дій щодо війська, які межують з божевіллям.
А друга оцінка генерала стосується однієї з найгарячіших тем в українському суспільстві – мобілізації. За словами Залужного, Україна має «визнати значну перевагу, яку має ворог у мобілізації людських ресурсів, і те, як це співвідноситься з нездатністю державних інституцій в Україні підвищити рівень укомплектованості наших Збройних сил без застосування непопулярних заходів».
Фактично, генерал говорить про те, що влада виявилася нездатною забезпечити мобілізацію без батога. І далеко не факт, що зможе це зробити з батогом.
Вносячи м’яко кажучи спірні норми на розгляд парламенту та занурюючи суспільство в не найприємніші, в першу чергу для армії, настрої, нічого не робиться з того, про що криком кричать саме військові. Наприклад, система професійного рекрутингу лишилася порожніми словами політичної влади. Від якої напряму залежить її створення. Адже Генштаб законодавчої ініціативи не має і мати не може.
Власне кажучи, це були перші відносно політичні тези від Залужного за всі ці роки. Весь час генерал давав лише професійні і військові оцінки, жодного слова не сказавши про політику. Що не завадило чинній владі вигадати собі конкурента.
І це окрема тема. Генерал, як і всі наші захисники, безумовно користувалися довірою суспільства. Це природньо і для країни дуже добре. ОП, у своєму черговому нападі мессіанства, фактично сам зробив із Залужного авторитетного політика з великими перспективами.
Залишилося лише одне – звільнити його. І створити вже не політика, а національного лідера.
Судячи з того, як придворні політологи Банкової та лояльні журналісти розганяють у соцмережах недолугий “темник” про те, як це добре – змінювати головнокомандувачів, чинна влада піде у своєму починанні до кінця.
А проблема в тому, що шоу-бізнес і політика – це різні речі. Є дещо спільне, і методи шоу-бізнесу, як ми всі бачили, можуть бути ефективними. Але все має свій початок і кінець. Політика – це ще й про мудрість і лідерство.