Зеленський — неперевершений продавець надій тим, хто хоче бути обдуреним

Зеленський — неперевершений продавець надій тим, хто хоче бути обдуреним.

Кадровими призначеннями він хоче перебити

мега корупційний скандал і фактичний провал мирних переговорів.

У Президента був вибір: піти на нову коаліцію, створення Уряду народної довіри, або знайти чергову надію, яка продовжить його правління.

Президент обрав призначення Буданова в Офіс на Банковій.

Не чергового ноунейма з обойми Єрмака, якого за пару днів до цього анонсували зелені трубадури.

Ні. Він не викликав надії ні у суспільства, ні у партнерів, ні у детективів.

Тому крайнє звернення Президента було таке очевидно непідготовлене і ображене.

Бо прийшлося змінити план і піти на співпрацю з відверто самостійним і амбіційним Будановим.

Очільник ГУР знав, що з посади керівника офісу Президента ще ніхто не зробив політичного трампліна. Знав, але хотів спробувати.

Чим і скористався Зе.

Для діючого Президента в оточенні корупційних скандалів та провалів на фронті та в енергетиці це було вимушене рішення.

Але тільки так Заходу продемонстрували, що нові плівки не актуальні, а зрозумілий їм Буданов очолить переговорний процес і почне давно потрібні реформи в оборонно- безпековому секторі.

А Президент, звичайно, усім допоможе. І в разі успішного виконання задач навіть підтримає нового главу Офісу на президентських виборах.

А в разі проблем — ще один генерал повторить досвід Залужного.

Буданов зробив вигляд в те, що у це повірив. І сподівається переграти ослабленого скандалами і невдачами гаранта.

І вже через день пересвідчився в зовсім інших правилах зеленого серіалу.

Нові призначення в ГУР, план заміни глави СБУ чітко демонструє: відповідальність на Буданові, кадри — від Єрмака.

На вербі груші, обіцянка цяцянка.

Ці перестановки мають не дозволити Буданову отримати власний інф-аналітичний ресурс впливу. І зберегти контроль за силовиками за зовсім іншим, вічнозеленим кандидатом в Президенти.

Для якого важливіші не спецоперації Малюка, а політична охранка його одноосібної зе-влади.

Не реформи в МО, а піар і рейтинги слуг.

І тут вже не про почуття Буданова.

Тут — про те, що Зеленський робить усе можливе для перемоги.

Не у війні. А на примарних виборах.

Юрій Луценко

Кількість та швидкість переставляння ліжок у борделі Зеленського доводить, що ЗЕмафія змінятися не хоче і не буде.

Головне, що жодного мародера з команди не викинули.

Якщо міністра звільняють, то він не справився із завданням. Але Імітатор його пересаджує в інше міністерське крісло.

ЗЕ тупо робить рокіровку крадійкуватих бездарів, видаючи це за реформи.

Людям остогидло дивитись московський Квартал, який нищить Україну.

Проблему може вирішити лише одне питання:

усунення самого Зеленського з посад.

З кадрової політики блазня ржуть 6,5 років,

але цей сміх коштує країні сотень тисяч життів і поразок на фронті.

Леусенко

Український Самодуро

Ідея Зеленського про всезагальне «перезавантаження» керівництва Збройних сил та цивільної влади — це потенційна катастрофа для держави; це пахне повним руйнуванням держапарату, коли замість худо-бідно працюючих чиновників він обіцяє особисто призначити нових — вірогідно, без досвіду, а можливо — і без жодного відношення до даної ділянки управління — ви лише подивіться на кандидата на пост міністра оборони Федорова!

Оголошена ідея зняти ефективного главу СБУ Малюка, який зі своєю командою знищує російські нафтові та військові обʼєкти в глибокому тилу — ще один яскравий приклад.

Чи мало нам було «перезавантаження» зі зняттям Залужного??? — після чого не було жодної перемоги!

Ми вже бачили одне таке піар-перезавантаження — у вигляді звільнення під копірку всіх керівників ТЦК — досвідчених, які виконували свою роботу, і призначення замість них «шнурків», які поняття не мали, як вербувати людей на війну, окрім як ловити їх на вулиці як собак. Тобто — «перезавантпженння» ТЦК закінчилося катастрофою на цій конкретній ділянці; якщо ж це торкнеться не лише конкретної ділянки, а держапарату в цілому, в тому числі — військової сфери, та сфери спецслужб, то це може закінчитися не більше, не менше як поразкою у війні проти Росії — те, про небезпеку чого частина народу, сидячи в глибокому тилу, вже й думати призабула.

Щоб цього не сталося, велика відповідальність лягає на новопризначеному голові президентського офісу Кирилові Буданову — тому що саме він тепер має привілей особисто спілкуватися з президентом, а відтак — має можливість відмовити його не робити дурниць, які могли б дестабілізувати будь-яку країну в мирний час, а в час війни можуть виявитися для нас просто актом колективного самовбивства.

Тому що головний союзник Путіна в Україні — це містер Хаос на чолі з Зеленським.

Volodimir Sonyuk

Теги: ЮрійЛуценко

8 месяцев назад

Следующая Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 05.01.26 »

Предидущая « Російські безпілотники атакували Київ: пошкоджено медзаклад, загинула людина

Один кадр говорить про владу більше, ніж сотня її заяв
Другий план, на який зсунула влада посла України у Великобританії Валерія Залужного під час урочистостей…
Не дали рабину корупціонерку витягти
Не дали рабину корупціонерку витягти. Застава 20 млн. Як раз половина одного того мішка, що…
Головний рабин Києва готовий брати на поруки Ірину Мудру
Головний рабин Києва і військовий готові брати на поруки Ірину Мудру, про це сповіщає журналістка…
24 серпня: Діагноз замість свята
З Днем Незалежності, українці. Ми отримали Незалежність понад тридцять років тому, але так і не…