Поясніть їм їх причину, глибину, як все було спочатку і чим завершилося.
Що добре може стати поганим, а от погане — майже завжди стає лише гіршим.
Ми не унікальні в своїх переживаннях.
Через нас перекотилося десятки народів.
І кожного разу ми напружено вдивлялися в куряву на обрії, яку підіймала чергова орда.
З заходу чи зі сходу, з півночі чи півдня.
Ми приносили жертви Богам і гострили мечі.
Будували Змієві вали від кочівників.
Козацькі вежі сповіщали про похід кочівників не пізніше за супутник сьогодні.
Ми били в дзвони, хрестилися і йшли у бій.
Не завжди перемагали, але завжди виживали.
Окупанти зникали, а ми, вірніше ті з нас, які вижили після навали, обов’язково залишалися.
Ми майже не пам’ятаємо себе трипільцями, важко розуміємо, якими ми були антами, забули, якою розкішною була «Київська Культура». Кімерійці, скіфи, сармати: це ми чи вони?
Але ми точно знаємо, що Русь — це Україна. Візантія тремтіла від русичів не менше, аніж Порта чи Москва від козаків, січові стрільці з отаманами громили усіх зайд, а кров Бандери і Шухевича досі тече в наших жилах.
Вороги були завжди голодні, вони йшли з чорної біди в розкішні українські землі.
Київ з часів заснування приваблював усіх багатством і можливостями, а потім статусом і історією.
Бо на схід, на захід чи на північ були ліси і болота, коли Київ вже давно був градом тисячі церков.
Який сіроманець не хоче сісти на княжий престол і оголосити себе спадкоємцем найбільшої і найдавнішої імперії Східної Європи?
Ми ж були щасливі і ситі.
Здавалося, все є, всього вистачає на усіх, чого боятися чи захищатися?
Людина третину свого життя проводить у сні.
Уявляєте, якщо Ви проживете 90 років — 30 років Ви проспите!
Ми проспали ці 30 років — час прокидатися!
Злість, страх, безсилля, невпевненість — запам’ятайте ці відчуття сьогодні і передайте їх своїм дітям.
У світі стільки нового, за що варто змагатися: штучний інтелект, нові планети, нові можливості.
Ми переможемо минуле і цього разу, але далі — постійна боротьба за першість.
Нація формується і зберігається лише в вогні.
А вогонь запеклих не пече!
