Про сьогодення та перспективи розвитку вітчизняного військового флоту розповідає командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірал Ігор Воронченко
— Ігоре Олександровичу, розкажіть, будь ласка, яких результатів удалося досягнути під час здійснення заходів із бойової підготовки підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України протягом останнього року?
— Бойова підготовка на флоті була тісно пов’язана із заходами повсякденної бойової діяльності, її здійснено з метою підтримання сприятливого оперативного режиму, захисту морських комунікацій і морських портів України, острова Зміїний тощо.
Основні зусилля було зосереджено, зокрема, на підготовці штабів тактичного рівня щодо застосування та управління військовими частинами (підрозділами). Важливу роль відігравала підготовка окремих тактичних груп під час відсічі збройної агресії з моря. Також наші підрозділи взаємодіяли разом із сухопутними угрупованнями військ (сил) під час бойових дій у приморських операційних районах. Здійснено заходи з оборони десантно доступних ділянок морського узбережжя на окремому напрямку з використанням стаціонарних та рухомих пунктів управління. Наші корабельно-катерні тактичні групи відпрацьовували спільні завдання в морі з підрозділами Державної прикордонної служби України.
Порівняно з минулим роком підвищено інтенсивність заходів бойової підготовки на полігонах. Варто підкреслити, що також зросла наплаваність кораблів, катерів і суден забезпечення, збільшився наліт морської авіації. У зв’язку з удосконаленням навчально-матеріальної технічної бази Навчального центру ВМС України організовано підготовку розрахунків головних командних пунктів кораблів, катерів на тренажерах автоматизованого навчального комплексу підготовки штурманів.
— Відомо, що до 2020 року флот має набути бойових та оперативних спроможностей діяти за стандартами НАТО. Що вдалося зробити вже на сьогодні, а що заплановано на найближчий час?
— Черговим кроком у набутті бойових та оперативних спроможностей за стандартами НАТО є затвердження наприкінці 2017 року в Міністерстві оборони України єдиного каталогу спроможностей, до якого увійшли спроможності органів військового управління та окремих бойових одиниць тактичного рівня Військово-Морських Сил України.
У взаємодії з нашими західними колегами постійно проводиться робота із засіданням спільних робочих груп щодо розробки Проекту морської стратегії держави до 2035 року, а також проведення пілотних оцінювань спроможностей Військово-Морських Сил. Ця робота із залученням іноземних експертів продовжуватиметься.
Також хочу звернути увагу на те, що 2018 року було сформовано два нових органи військового управління: Морське командування та Командування морської піхоти з організаційно-штатною структурою відповідно до стандартів НАТО. До того ж заходи оперативної підготовки відбуваються з ними вже за новими, натовськими процедурами.
Особовий склад підрозділів та частин флоту отримує позитивний досвід участі та спільного виконання завдань за стандартами НАТО з військовослужбовцями країн-партнерів, відпрацьовує питання взаємодії й спільних дій між підрозділами збройних сил інших держав.
— Ігоре Олександровичу, сьогодні одним із пріоритетних завдань для керівництва держави є вирішення соціальних питань військовослужбовців. Які проводяться заходи з відновлення та капітального будівництва об’єктів інфраструктури ВМС України?
— Відповідно до затверджених планів капітального будівництва та ремонту об’єктів Збройних Сил України на 2018 рік для потреб Військово-Морських Сил здійснюється будівництво й капітальний ремонт 42 об’єктів. Серед них чотирнадцять казарм поліпшеного планування, два гуртожитки, сім їдалень і дев’ятнадцять комунальних споруд.
Закінчення зазначених будівельних і ремонтних робіт очікуємо до кінця 2018 року, що дасть змогу розмістити 2687 військовослужбовців. Ці заходи дадуть змогу створити додаткові мотиваційні чинники для потенційних кандидатів, які виявлять бажання служити у флоті.
Крім того, триває робота з передачі у сферу управління Міністерства оборони України для потреб Військово-Морських Сил майнових комплексів та об’єктів від інших міністерств, установ та організацій у районах Чорного й Азовського морів.
— Як відбувається робота з підсилення корабельно-катерного складу флоту?
— Варто зауважити, що за чотири роки, які минули з моменту тимчасової окупації Російською Федерацією Криму та з початку війни на Сході України Військово-Морські Сили поповнили свій корабельний склад шістьма бойовими катерами. Я маю на увазі малі броньовані артилерійські катери проекту 58155. Це більше, ніж за всі часи мирного життя. І хоча за своїми розмірами та міццю ці катери поступаються фрегату «Гетьман Сагайдачний», вони передусім є сучасними бойовими одиницями власного українського проекту. Сподіваюся, що до кінця року вдасться закласти головний корпус ракетного катера типу «Лань». Нам це вкрай необхідно. Що стосується десантно-штурмових катерів типу «Кентавр», то є всі шанси отримати перші два вже до кінця цього року. Нині, так би мовити, м’яч перебуває на боці заводу-будівника.
Якщо з «малюками», я маю на увазі артилерійські й десантно-штурмові катери, особливих проблем на сьогодні немає, то з будівництвом головного корабля класу «корвет» справи не такі оптимістичні.
Нагадаю, що програму будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250 розпочато 2011 року, однак 2014-го фінансування робіт із проектування та будівництва було припинено й досі не відновлено, незважаючи на низку доручень Президента України, Прем’єр-міністра, Ради національної безпеки і оборони України та звернення вітчизняного оборонного відомства. Сподіваємося на ухвалену 22 листопада 2017 року постанову Кабінету Міністрів України № 879, якою внесено зміни в Державну цільову оборонну програму будівництва кораблів класу «корвет» стосовно термінів і вартості будівництва кораблів. Є шанси, що з другого півріччя цього року фінансування все ж таки відновиться. Виходячи з того, що фінансовий ресурс на будівництво корвета нинішнього року достатньо великий — близько 1,3 млрд грн, фінансування заходів цієї програми, можливо, буде здійснено під державні гарантії або за рахунок конфіскованих коштів після їх розподілу та надання рішенням Кабінету Міністрів України. Загалом треба зрозуміти, насамперед на державному рівні, що будівництво нових кораблів не має залежати від політичних або бізнесових амбіцій. Це державна справа, а уявлення, що Генеральний штаб або Міністерство оборони України спроможні самостійно будувати кораблі, є помилковим. І жодним кавалерійським наскоком, навіть за необмеженого фінансування, флот не збудувати за один і навіть за п’ять років. Це тривалий, копіткий і затратний процес.
— Товаришу командувачу, розкажіть про подальші перспективи зростання спроможностей національного військового флоту?
— З метою забезпечення захисту національних інтересів в умовах збройної агресії Російської Федерації та посилення морських спроможностей України ВМС продовжуватимуть роботу в багатьох напрямках. Зокрема це активізація пошуку нових форматів гарантування колективної безпеки в Чорноморському регіоні в рамках проведення військово-політичних і суто військових консультацій із керівництвом НАТО та оборонними відомствами США, Великої Британії, Туреччини, Болгарії, Румунії та Грузії. Найдієвішими ініціативами вважаю створення постійної військово-морської групи НАТО на Чорному морі, патрулювання української виняткової морської (економічної) зони в рамках операції «Чорноморська гармонія», проведення багатонаціональних військово-морських навчань на Чорному морі та річці Дунай, започаткування спільних військово-морських заходів щодо безпеки судноплавства в Азовському морі.
Ще одним важливим завданням на сьогодні є розроблення Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2020 року. У ній пріоритетним завданням має бути створення й забезпечення належного функціонування інтегрованої інформаційної системи висвітлення надводної та підводної обстановки в акваторії Чорного й Азовського морів і басейнів річок Дніпро та Дунай із центром командування й управління на базі Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Також заплановано затвердити нову редакцію Морської доктрини України, розроблення якої передбачено рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України», введеної в дію Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287 разом із планом заходів її реалізації, визначивши механізм координації та контролю виконання, ресурсне забезпечення, критерії оцінки досягнення визначених цілей тощо.
Крім того, протягом двох місяців відбуватимуться маркетингові дослідження закупівлі з країн, які використовують аналогічні зразки озброєння, морських боєприпасів для катерів та кораблів Військово-Морських Сил України. Передбачено закупівлю кораблів (катерів) і морської зброї як в Україні, так і за кордоном. Реалізувати ці завдання заплановано за рахунок іноземної військово-технічної допомоги.
Також протягом 2018 року пріоритетним є фінансування заходів із модернізації фрегата «Гетьман Сагайдачний» і протичовнових вертольотів Ка-27ПЧ, а також створення до кінця поточного року системи базування катерно-корабельного складу й місць постійної дислокації частин (підрозділів) Військово-Морських Сил України на узбережжі Азовського моря.
Ми покладаємо великі надії на першочергове фінансування робіт із розроблення та прийняття до кінця 2018 року на озброєння протикорабельного ракетного комплексу «Нептун» і закладання на підприємствах «оборонки» ракетного катера типу «Лань» та його подальше будівництво.
— Нині чути багато розмов стосовно напруженої обстановки в Азовському морі. Яких заходів уживає командування ВМС для захисту національних інтересів щодо морського напрямку?
— Сьогодні підрозділи морської піхоти та артилерії Військово-Морських Сил виконують завдання із захисту підконтрольної смуги узбережжя Азовського моря. Систематично проводяться заходи з бойової підготовки з виконанням практичних артилерійських стрільб по навчальних морських цілях із берега та моря у взаємодії з підрозділами Національної гвардії й Державної прикордонної служби. У найближчій перспективі заплановано наростити військово-морську присутність в Азовському морі.
Слід додати, що у зв’язку з інтенсивністю заходів бойової підготовки в регіоні закрито для судноплавства деякі райони Азовського моря. Але це в цілому не заважає відпочинку цивільного населення.
— І наостанок: що ви хотіли б побажати особовому складу з нагоди Дня Військово-Морських Сил України?
— Бажаю всім військовим колективам флоту зберегти дух єдності та непохитної віри в нашу перемогу, подальшого професійного вдосконалення та нових успіхів у справі захисту Української держави в ім’я відновлення її територіальної цілісності. І, як кажуть на флоті, сім футів під кілем!
P.S. Сьогодні ВМС України поповнилися 4 малими броньованими артилерійськими катерами проекту 58155 «МБАК» — «Вишгород», «Кременчуг», «Лубни» та «Нікополь».
Це 2-ге покоління МБАКів які були спущені на воду в кінці червня минулого року та рік проходили доводку та випробування. У 2-му поколінні було враховано ряд недоліків виявлених у процесі експлуатації перших двох катерів серії. Однак, при цьому якість виготовлення погіршилася. Треба віддати належне нашим ВМС — вони «вимучили» заводчан та змусили довести бойові модулі до необхідних технічних характеристик, що дозволило підтвердити заявлені ТТХ та ввести катери до складу ВМСУ.
Подальшої серії МБАКів очікувати не варто. ВМС хоче більшу потужних та ефективних кораблів. Цього року буде спущено на воду 2 «Кентаври» — багатоцільових катерів які поєднуватимуть у собі функції і патрульних і десантних, матимуть вищі ТТХ аніж МБАКи.
На сьогодні бойових склад ВМС складається з:
— фрегату «Гетьман Сагайдачний»
— середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко»
— ракетного катера «Прилуки» (без ракет)
— рейдового тральщика «Генічеськ»
— малого розвідувального корабля «Переяслав»
— патрульного катера «Скадовськ»
— артилерійського катера АКА-01 «Рівне»
— артилерійського катера АКА-02
— артилерійського катера АКА-03
— МБАК «Аккерман»
— МБАК «Бердянськ»
— МБАК «Вишгород»
— МБАК «Кременчук»
— МБАК «Лубни»
— МБАК «Нікополь»
— Десантного катера «Сватове» (на вічному ремонті)
— Протидиверсійного катера «Гола Пристань»
І все. Звісно, частина допоміжних суден та катерів була доозброєна кулеметами ДШКМ, але це швидше акт відчаю аніж реальна загроза.
Серед перспектив поповнення — 2 «Кентаври» та 2 «Айленди» у 2019-му році. Також, опрацьовується варіант отримання плавзасобів від міністерства інфраструктури.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.04.2025 1. росія розпродає свій газ Китаю зі знижкою майже 40%…
Світлана Москвич: Ненавиджу цю війну. Ненавиджу цей тиловий цирк. Ненавиджу це все є*буче «патріотичне шоу» на крові пацанів. Пацани гинуть.…
Радник президента США Дональда Трампа з питань штучного інтелекту та криптовалют Девід Сакс вважає, якщо президент України Володимир Зеленський не…
Новости из США. Вторник, 22 апреля 2025. • Рубио не едет в Лондон и что стоит за американскими предложениями •…
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 24.04.25 орієнтовно склали / The estimated total combat losses of the enemy from…