З кожною секундою, так, саме — секундою, а не хвилиною, годиною, днем у мене втрачається віра у те, що тисячі смертей, розруха, знущання, сльози були і є не марними.
І підтверджується, вкотре, передчуття того, що у 2019 році наш тупий, недолугий, мстивий, заздрісний, халявний виборець двічі, своєю галочкою на президентських і парламентських виборах, виписав похоронки не лише загинувшим і вбитим та закатованим, а й усій Україні і перекреслив, цією ж галочкою, наше майбутнє.
Не знаю, як зібрати себе до кучі і втримати в руках, серці і голові ще ті крихітні залишки віри в те, що якесь диво нас врятує і наші воїни, попри все, не зневіряться і не відступлять. Інакше…
——————————-
Міжнародний демократичний союз, який об’єднує представників більше 60 країн, чомусь помітив свавілля по відношенню до «нікому не цікавого збитого льотчика» — і резолюцією закликав українську владу до єдності (!) та не чинити Порошенку перепон в його дипломатичній роботі.
А ті, хто це утнув, ниють як їм «не допомагають», просять грошей, і ще збираються до ЄС та НАТО, хоча діями все більше нагадують свого нещодавного друга Лукашенка.
…….
Ціну цим «простим парням» в світі вже давно склали, це просто зайвий штрих до рівня нашої держави в очах Заходу, але все може бути ще гірше, бо не виключено, що між опцією «вступити в НАТО» або «посадити Порошенка» — більшість добрих українців знову обере кривавий карнавал, як напередодні 24.02.
Геній дипломатії.
В поворотний момент, коли Україна потребує підтримки від союзників, серед яких почався роздрай, а ворог на фронті перейшов в атаку, намагаючись цим скористатися, коли Україна в західних ЗМІ має виглядати, як дорослі хлопці, що чекають доки конгресмени награються, Україна в ЗМІ союзників сама постає у вигляді дитячого табору, де всі з усіма перелаялись.
New York Times присвячує статтю ганебній поведінці Зеленського і на першу шпальту ставить фото Порошенка у броніку на обороні Києва (доки сам Зеленський «рятував країну» в бункері), якого заздрісний Боневтікій не випускає за кордон.
В статті автори дивуються і висловлюють очевидну думку, що в такий час для переконання Заходу Україна мала б задіювати всі доступні ресурси, в тому числі контакти Порошенка. Натомість ревнивий Зеля руйнує підтримку України. Бо він вже десь побачив перемогу України і не хоче ділитись лаврами.
При цьому сам Зеленський як раз здобути підтримку і не зміг. «Лідер вільного світу» з 2022 року парив лопоухим адептам, що саме його героїчна щетина нас врятувала. А на практиці ось побачили ціну цьому базіканню: скрізь дипломатичні провали. Всі дипломатичні вояжі його клоунів в спортівках і начальніка скрєпок в дійсності зробили лише гірше.
Насправді, зараз наша влада просто капєц як нагадує владу УНР 100 років тому. Такі ж дилетанти, які корчать з себе великі цабе, такі ж хаотичні смикання, такі ж дріб’язкові конфлікти через їхні наркоманські амбіції. Або ми дамо їм по шиї і примусимо до дорослої поведінки, або закінчимо, як сто років тому.