Дуже доходчиво.. За пару хвилин пояснив…Чому 24.02.22 «про*є*бали»!..
***
120 днів відпустки у 2019-2020 роках. Мільярди гривень в трубу. Про провал пандемії та підготовки до війни промовчу.
Що на сьогодні. Заміна герба на 700000$, серіальчик на 12000000 грн, підліткові образи і поцоваті висловлювання на адресу партнерів, жодного патроного заводу чи держфінансування виробництва дронів….
В ефірі — Арахамія хвастається як 26 лютого вони в бункері вино в Тимошенка крали. Переможні оди, міжнародному визнанню «Аве Цезар!». Зниклий Тимошенко і Баканов. Не виданий штатам Коломойський (бо через геніальне позбавлення громадянства, ми це тепер не можемо зробити). Топ-менеджмент Януковича в ОП. А… Арестович. Це просто рафінад нової влади. 33 бойових виходу, льотчик-розвідник-полковник. Травля Залужного в соцмережах і блокування його в інфопросторі. (Інтерв‘ю у Вашингтонпост — це шах і мат Мономарафону).
Завалена судова реформа, ручне керування стратегічними галузями, «красівиє» мальчікі і дєвочкі без досвіду та фаху на важливих посадах (посли, держкомпанії).
Якщо вже захід відкрито каже — схаменіться! Так, вони не Amazon, а ми нажаль полігон, полігон де олігархічний продюсерський центр випробував політичну технологію масового знищення…
в мене питання до компетентних радників: «Чого ви боїтися?» гірше вже не буде???(с)
Alexandr Chernykh
Ніяке НАТО не «слабке та нерішуче», як розганяє позітивна пропаганда та її обслуга, щоби приховати провали премудрої політики бикування та призначень сексологинь на посади послиць в ключових країнах союзників.
Якби так було — нам би публічно не надавали детальні дані розвідки ще за півроку до вторгнення, а потім чомусь не побоялись підтримати поставками сучасної зброї та сотнями мільярдів фінансової допомоги, без якої нашої «підготовки» вистачило б на «2-3 нєдєлі максімум», і зараз ми б партизанили десь в Карпатах.
А головним результатом Вільнюського саміту став фактичний вступ в НАТО Збройних Сил України, допомога яким попри всі погрози Кремля безпрецедентна, про що чомусь взагалі майже ніхто не говорить, знову вбиваючи під чуби чергове «почєму ми до сіх пор нє?!»
……………..
Невдячність та інфантильність стали нормою в Україні, суспільство як і раніше знову відстало від своєї Армії, тому разом зі нашою дорогоцінною «елітою» отримало домашнє завдання провести зміни в турбо-режимі та виконати умови відповідності стандартам, щоби отримати шанс наступного року в Вашингтоні.
Змінюватись все одно доведеться, бо армія може захистити від росіян, а не від самих себе.