Заступник голови комітету по обороні Верховної Ради від правлячої партії зробила заяву, що головнокомандувач ЗСУ призначає некомпетентних генералів, яких треба судити, на найвищі посади у військах. І що командувач найбільшим стратегічним угрупованням ЗСУ — злочинець.
Офіційна посадова особа, яка відповідає за парламентський контроль над силами оборони, висунула звинувачення, яке влада має або спростувати або підтвердити, оскільки тепер на це будуть посилатись усі медіа.
Неймовірно, але за день це звинувачення не прокоментували ні Верховний головнокомандувач, ні міністр оборони, ні головнокомандувач ЗСУ.
Особливо дивує мовчання керівництва ЗСУ — то як це розуміти? Це правда і ви просто перелякались відповідати? У вас є сміливість та відповідальність?
Міністр оборони у нас існує? Чи він як завжди намагається нікуди не втручатись і ні за що відповідати?
Президент як завжди ховається. То це розуміти, що він згоден з такою оцінкою свого депутата? Так чому він не звільняє призначених ним самим генералів? Це ж президент ухвалив рішення про призначення. Або чому не захищає своїх генералів — чи йому до керівництва армії, яке він постійно хвалив вже стало байдуже?
Дрібні страхи — це перша ознака дрібних людей на посадах, людей, яким є чого боятись, та які відчувають провину.
Завтра зроблю стрім про Сирського та Содоля, детальний, та про проблеми та постановку завдань нашими генералами.
Юрій Бутусов
А ось і розв’язка.
Виявляється, руками Безуглої Офіс атакував не Залужного. Офіс атакував ЗСУ.
Сирський, суперлояльний Сирський, мав з Єрмаком всього пару медових місяців, які вже закінчилися.
І проблема тут точно не в Сирському. Якщо Залужного можна було підозрювати в формуванні політичного іміджу, Сирський слухняно виконував всі накази з Банкової, мовчав про мобілізацію, а своїми відео і фотками не імідж собі створював, а відверто смішив людей. Не конкурент Зеленському від слова зовсім.
Чому ж тоді Офіс став відпрацьовувати по Сирському? Бо Офіс валить не Сирського, а армію, як інституцію.
Офісу треба не герої війни, а «погані генерали», які нездатні виконувати задачі, поставлені «хорошим Офісом».
На виході має залишитися лише один, який переміг росію в одиночку, незважаючи на «поганих союзників», х#йовий «народ-ухилянт» і «бездарних генералів».
Саме тому Мар’яна так і не покинула коаліцію СН/ОПЗЖ, а активно множить на нуль репутацію армії, як інституції і при новому Головнокомандувачі.
Давайте, незалежно від політичних симпатій, підтримаємо ЗСУ, друзі. Армія – наша гордість і єдина, по-справжньому спроможна інституція в державі. Нищити репутацію армії заради своїх політичних інтересів – недалекоглядна і згубна для ініціаторів цього трешу політика.
