Нарешті з’явився притомний пост про «тривожну валізку» для цивільних. Його написала Evgeniya Podobna, журналістка, яка багато працювала на передовій (посилання дам у коментарях). Притомний її текст тому, що речі, які перераховує Женя, реально покласти в рюкзак, тривалий час нести на собі й користуватися ними — пересічній цивільній людині, яка може бути, приміром, міською пенсіонеркою, а не підготовленим розвідником-диверсантом, який незрозуміло чому не на фронті. Вирішила написати кілька слів і собі. Поки що не про саму валізку, а про проблему в цілому. Імовірність великої війни у найближчому майбутньому поки що (поки в Україні немає серйозних заворушень) оцінюю як низьку. Але зайвою така інформація точно не буде.
Зараз в Інтернеті багато непоганих текстів і відео на тему «що робити, якщо…». Але жоден з них не враховує Вашої особистої ситуації. Це ви мусите зробити самі.
Найперше, вже зараз треба прийняти головне рішення: чи намагатиметесь Ви залишити свій населений пункт в разі, якщо до нього наблизяться бойові дії.
Це залежить від:
1. Міри Вашої участі в українському патріотичному русі і обізнаності про це ворогів. Візьміть до уваги, що в разі тимчасової окупації Вашого міста чи села російські спецслужби не ловитимуть кожного, хто колись запостив у Фейсбуці синьо-жовтий прапор чи навіть скидав гроші волонтерам на потреби фронту. Але Ваш сусід, якщо захоче, приміром, за щось Вам помститися чи щось у Вас віджати — донесе. І тоді у Вас можливі проблеми. Сусід-колаборант страшніший за окупанта, бо в нього особиста зацікавленість.
2. Наявності чи відсутності у Вас родичів/друзів у безпечному місці, які згодні Вас прийняти і допомогти. Якщо такі люди є, домовтеся з ними завчасно, бо іноді трапляються форс-мажори.
3. Вашої мобільності — а вона, в свою чергу, залежить від багатьох речей:
— Вашого віку і стану здоров’я, фізичної підготовки;
— складу сім’ї, наявності у ній дуже літніх людей, інвалідів, тварин тощо;
— чи є у Вас господарство, яке нема на кого залишити (якщо живете в приватному будинку);
— Ваших фінансових можливостей;
— наявності власного автотранспорту тощо.
Друге, що теж треба зробити вже зараз — знайти надійних людей з кола родичів, друзів і сусідів, які прийняли таке саме рішення, як Ви — виїхати чи залишитись, і домовитись про спільні дії. Бо якщо стане неспокійно, як на біженців, так і на тих, хто залишиться, можуть нападати грабіжники. Можливі й інші проблеми, які самотужки не вирішити. У когось може бути велике авто, на якому він може забрати «безтранспортних», а в іншого — зброя й досвід, щоб охороняти ваші кілька автівок, і так далі. Подумайте і домовтесь, як зробити так, щоб у критичний момент не залишитися без зв’язку зі своїми.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="16px" width="16px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="960px" width="768px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="400px" width="600px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="31px" width="88px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)