Якими можуть бути Повітряні сили України через 5 років

110

Щоб уникнути штопору

У середньостроковій перспективі бойова авіація України може зіткнутися з проблемою тотального переозброєння, коли у стислі терміни та з урахуванням економічних можливостей держави цю проблему буде вирішити вже вкрай важко. Цей найгірший сценарій станеться, якщо сьогодні військово-політичне керівництво країни не почне завчасно розглядати цю проблему та вживати заходів з поступового переозброєння Повітряних Сил ЗС України на нові бойові літаки.

Прогнозовані терміни перебування авіаційної техніки у бойовому складі — літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25 — головно вичерпуються у період 2025-2030 рр. Щонайменше, такими часовими оцінками нині оперує командування ПС ЗС України.

Нині підтримання рівня бойового потенціалу старіючого парку бойової авіаційної техніки, як і раніше, досягається шляхом модернізації в процесі виконання її ремонту та продовження строку служби. Проте з урахуванням все частіше виникаючих проблем з забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості елементної бази та ін.), завершення термінів служби парку бойових літаків в Україні може наступити раніше запланованих термінів.

Це означає, що формування підходів до заміни парку бойових літаків в Україні вже сьогодні є надзвичайно актуальним. Це — найскладніша проблема в галузі воєнно-технічної політики України на найближчі п’ять років. Ціна її вирішення — збереження або втрата бойової авіації.

Саме тому наша редакція пропонує вашій увазі матеріал, що ґрунтується на оцінках та пропозиціях, які були підготовлені фахівцями Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі Інститут) за даною проблемою.

Сатус кво

За оцінкою Командування Повітряних Сил, існуючий парк бойових літаків з урахуванням продовження термінів їх служби та ресурсу, може знаходитися у складі Збройних Сил України до 2025-го – 2030 року. Програмно-цільовий метод планування розвитку озброєння та військової техніки передбачає, що заходи з заміни парку бойових літаків в Україні повинні бути завчасно сплановані. Крім того, повинні плануватися не лише фінансові ресурси, а також конкретні результати: наприклад, переозброєння однієї (двох, трьох та ін..) авіаційної ескадрильї на новий тип бойового літака, отримання нових підвищених бойових можливостей цього підрозділу (підрозділів) при виконанні завдань за призначенням.

Проте нині потрібні випереджальні у часі дії. Адже у 2025-2030 рр. може не вистачити часу та фінансового ресурсу для вирішення такої надскладної проблеми, як заміна парку бойових літаків в Україні. Тож є потреба завчасно звернути увагу науковців, експертів з озброєння, відповідальних посадових осіб Міністерства оборони, Генерального штабу, Повітряних Сил, представників ДК «Укроборонпром», РНБО України на проблему заміни парку бойових літаків в Україні.

Проведений аналіз показав, що, окрім України, лише декілька країн Європи (Румунія, Болгарія) остаточно не завершили оновлення парку бойових літаків. При цьому деякі країни не мають або вже втратили відповідні парки бойових літаків у складі своїх збройних сил.

Суміжні з Україною або близькі за економічним розвитком країни сформували достатньо чітке бачення щодо оновлення чи заміни парку власних бойових літаків, ухвалили відповідні програми або уклали контракти щодо переозброєння у цій царині. Зокрема, це такі країни, як Польща, Чехія, Румунія, Угорщина, Білорусь, Туреччина та В’єтнам.

Укладені цими країнами контракти якраз і були основою для фахівців ЦНДІ ОВТ ЗС України для кількісно-якісного аналізу перспективного парку бойових літаків оточуючих країн, та підходів до власного переозброєння. Адже зрозуміло, що Україна у заміні свого парку повинна орієнтуватися на досвід європейських держав (в першу чергу, членів НАТО) та країн, близьких за економічним розвитком.

Для подальшого аналізу було обрані три класи бойових літаків:

Основними критеріями для оцінок були: вартість літака, у тому числі його життєвого циклу, гарантія збереження серійного виробництва у 2025 році, наявність довгострокових контрактів, перебування на озброєнні в арміях європейських країн (країн членів НАТО).

1
Багатофункціональні винищувачі
2
Учбово-бойові літаки з турбореактивною силовою установкою
3
Учбово-бойові літаки з турбогвинтовою силовою установкою
Оцінка варіантів заміни парку бойових літаків в Україні здійснюється за наступним порядком:
У разі нестачі фінансового ресурсу, відбувається зміна варіанту та обрання іншого класу літака, за рахунок зменшення амбіцій в частині функціональних можливостей літака.
1
Визначення мінімальної кількості літаків які планується закупити для заміни парку на першому етапі переозброєння
2
Визначення класу бойового літака на який планується оновити парк
3
Оцінка достатності фінансових ресурсів для заміни парку відповідно до обраного класу
Обираємо за економічним критерієм
З тактичних міркувань, мінімально необхідна кількість літаків будь-якого типу, що може закуповуватись для оновлення авіапарку — 12 літаків. Це одна авіаційна ескадрилья, окремий підрозділ, який здатний самостійно вести бойові дії.
Багатофункціональні винищувачі

Для потенційних європейських споживачів представлені такі типи сучасних багатофункціональних винищувачів як F-35A Lightning II (Lockheed Martin, США); EF-2000 Typhoon (Eurofighter, ЕС ); Rafale C (DASSAULT, Франція) та JAS-39 Gripen NG (SAAB, Швеція).

Саме ці типи літаків або перебувають на озброєнні, або плануються до закупівлі у європейських країнах (країнах членах НАТО).

Lockheed Martin, США
F-35A Lightning II
Макс. швидкість: 1 900 км/год
Бойовий радіус: 1 000 км
Бойове навантаження: 9 100 кг
Практична стеля: 19 200 м
Швидкопідйомність: 240 м/с
Eurofighter, Євросоюз
EF-2000 Typhoon
Макс. швидкість: 2 450 км/год
Бойовий радіус: 1 390 км
Бойове навантаження: 7 500 кг
Практична стеля: 19 812 м
Швидкопідйомність: 315 м/с
DASSAULT, Франція
Rafale C
Макс. швидкість: 1 915 км/год
Бойовий радіус: 1 389 км
Бойове навантаження: 9 500 кг
Практична стеля: 16 760 м
Швидкопідйомність: 305 м/с
SAAB, Швеція
JAS-39 Gripen NG
Макс. швидкість: 2 130 км/год
Бойовий радіус: 8 00 км
Бойове навантаження: 5 300 кг
Практична стеля: 15 240 м
Швидкопідйомність: 255 м/с

Якби Україна вирішила придбати одну авіаційну ескадрилью JAS-39 Gripen NG – у сегменті «багатофункціональні винищувачі», а це найдешевша європейська опція з усіх можливих, – то, з урахуванням усіх витрат, один літак умовно коштував би не менше $140 млн.

Це вартість літака відповідно до контракту SAAB зі Швейцарією, що обговорювався, проте не був укладений. Під умовною вартістю літака приймається його середня вартість відповідно до вартості контракту, який включає постачання літаків, авіаційного озброєння, тренажерів, навчання льотного та інженерного складу та інше.

JAS-39 GRIPEN NG

Загалом на одну ескадрилью JAS-39 Gripen NG потрібно $1,7 млрд.

Це майже втричі перевищує витрати України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.

Учбово-бойові літаки з турбореактивною силовою установкою
Серед найбільш вирогідних можливо назвати такі зразки, як М-346 (Alenia Aermacchi, Італія) та L-15 (Hongdu Aviation Industry Group, КНР).
При цьому вважається, що літак L-15 у подальшому буде мати не тільки модифікацію учбово-тренувального літака, а також і учбово-бойового літака з відповідним комплексом авіаційного озброєння. Це ж стосується і літака М-346.
Alenia Aermacchi, Італія
М-346
Максимальна швидкість: 1 060 км/год
Бойове навантаження: 3 000 кг
Практична стеля: 13 700 м
Швидкопідйомність: 112 м/с
Hongdu Aviation Industry Group, КНР
L-15
Максимальна швидкість: 1 479 км/год
Бойове навантаження: 3 000 кг
Практична стеля: 16 000 м
Швидкопідйомність: 150 м/с

У разі закупівлі однієї авіаційної ескадрильї учбово-бойових літаків з турбореактивною силовою установкою витрати, наприклад, на один літак M-346 становитимуть $47,71 млн. (на прикладі контракту з Польщею щодо учбово-тренувального літака (УТЛ)).

А на один літак L-15, відповідно — $36,67 млн. (на прикладі контракту з Замбією теж для версії УТЛ).

L-15

Загалом на одну ескадрилью L-15 потрібно $440 млн.

Це понад 60% від всіх витрат України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.

Учбово-бойові літаки з турбогвинтовою силовою установкою
В сегменті сучасних учбово-бойових літаків з турбогвинтовою силовою установкою, серед інших, представлені літаки EMB-314 (A-29) Super Tucano (Embraer, Бразилія); АТ-6 компанії Beechcraft (Textron Aviation), КА-1 компанії KAI, Південна Корея.
Beechcraft (Textron Aviation)
АТ-6
Макс. швидкість: 574 км/год
Бойове навантаження: 1320 кг
Практична стеля: 10 670 м
KAI, Південна Корея
КА-1
Макс. швидкість: 575 км/год
Бойове навантаження: 1 040 кг
Практична стеля: 11 600 м
Embraer, Бразилія
EMB-314 Super Tucano
Макс. швидкість: 590 км/год
Бойове навантаження: 1 500 кг
Практична стеля: 10 670 м

При закупівлі 12 бразильських учбово-бойових літаків EMB-314 (A-29) Super Tucano з турбогвинтовою силовою установкою можна зважати на досвід закупівлі цих літаків Афганістаном. Умовна вартість літака — $17,75 млн.

SUPER TUCANO

Загалом на одну ескадрилью EMB-314 (A-29) Super Tucano потрібно $213 млн.

Це 30% від всіх витрат України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.

Порівняльний аналіз фінансового ресурсу для переозброєння однієї авіаційної ескадрильї (12 літаків) доводить, що на літак класу «учбово-бойовий літак з ТРД» потрібно у 2,7 рази менше коштів, а на літаки класу УБЛ з ТВД — у 8 разів менше у порівнянні з літаком класу «багатофункціональний винищувач». У цьому і полягає тлумачення поняття «низькобюджетні варіанти оснащення Збройних Сил новими літаками», ці варіанти розглядаються для початкового етапу заміни парку бойової авіації в Україні, у подальшому із зростанням економічних можливостей держави вони повинні змінюватися.

До позитиву слід віднести, що нині Міністерством оборони України сформульована та визначена проблема оновлення парку бойових літаків ПС ЗС України.

З огляду на значну вартість програм переозброєння, до ухвалення відтермінованого рішення щодо вибору основного бойового літака класу «багатофункціональний винищувач», перспективним для розвитку було визначено учбово-бойовий літак з турбо-реактивним двигуном. Визначені вимоги Збройних Сил до літаків даного класу та потреба.

Українскьий учбово-бойовий літак
Підприємствами ДК «Укроборонпром» ще у 2015 р. була представлена концепція створення такого літака власними силами при провідній ролі ДП «Антонов». Проте сподіватися, що вітчизняна промисловість буде розробляти та серійно виготовляти учбово-бойові (учбово-тренувальні) літаки з ТРД, в умовах обмеженого фінансового ресурсу, як самих підприємств, так і бюджету МО України — це великий ризик. Так, вартість розробки учбово-тренувального літака з ТРД Т-50 компанії КАІ, Південна Корея склала понад $1,3 млрд.

УТЛ/УБЛ від «Антонова»

Розмах крила, м: 10,4
Довжина літака, м: 13,2
Висота літака, м: 4,72
Нормальна злітна вага, кг: 5 700
Максимальна злітна вага, кг: 9 000
Маса озброєння на зовнішніх вузлах підвіски, кг: 3 000
Максимальне експлуатаційне навантаження: +8/-3
Двигуни: 2хАІ-222-25
Тяга двигуна, кгс: 2х2500
Тягоозброєння: 0,877/0,555
Максимальна швидкість км/год: 1050
Практична стеля, м: 13 000
Практична дальність польоту (без ППБ), км: 2 000
Допустимий кут атаки, град: >40

Однак головна проблема, на яку треба звернути увагу, це загроза розриву у часі – йдеться про час між завершенням експлуатації бойової авіації старого авіапарку до часу набуття спроможностей підрозділів Повітряних Сил озброєними новими бойовими літаками виконувати завдання за призначенням. Це пояснюється тим, що заміна парку бойових літаків на інший клас, на першому етапі – на учбово-бойовий літак з ТРД (наприклад, при закупівлі М-345 Alenia Aermacchi або іншого, як більш швидкий варіант у порівнянні з власною розробкою), також не виконується за один рік. Необхідний час на укладання контракту, час на щодо його виконання, а саме — виробництво літаків, їх постачання, навчання льотного та інженерно-технічного складу, набуття спроможностей підрозділів для виконання завдань за призначенням.

Тому є потреба у розробці «страхуючих» варіантів.

Турбореактивний чи турбогвинтовий?
Досвід як провідних у військовому відношенні країн світу, так і країн, які мають обмеження щодо військового бюджету. Йдеться, серед іншого, про США, Францію, Австралію, Бразилію, Перу, Еквадор, Афганістан свідчить про інтерес до турбогвинтових літаків у версіях учбово-бойового літака.

В рамках досліджень була виявлена тенденція сталого розвитку класу учбово-бойових літаків з турбогвинтовою силовою установкою, які у складі вітчизняних Повітряних Сил ЗС України взагалі відсутні. У інших державах на цей клас літаків покладені завдання щодо безпосередньої підтримки військ на полі бою, нанесення вогневого ураження незаконним збройним формуванням, ведення протипартизанської боротьби, боротьби з наркоторгівлею, участі у збройних конфліктах низької інтенсивності. Замовлення літаків цього класу з кожним роком зростають. Поширюється географія їх застосування.

У ВПС США цей клас літаків використовуються, як при підготовці льотного складу, так і при перепідготовці льотного складу з одного типу літака на інший. Наприклад, при переході льотчика від штурмовика А-10 до винищувача F-18 він проходить програму на турбогвинтовому літаку Т-6А, під час якої інструктором визначається придатність або непридатність льотчика щодо подальшого навчання вже на винищувачі F-18.

Подальший розвиток УТЛ ТВД пов’язаний з розробкою модифікацій, які несуть широку номенклатуру авіаційного озброєння та мають комплекс оборони. Ця тенденція набуває поширення. Доцільно навести перелік найбільш поширених літаків, які вже застосовуються у навчанні льотного складу, а їхні модифікації скеровані на ведення бойових дій. Це УТЛ ТВД літак Т-6 А(С) та його озброєна версія літака АТ-6 компанії Beechcraft (Textron Aviation), США; УТЛ ТВД літак КТ-1 та його озброєна версія літак КА-1 компанії KAI, Південна Корея; УТЛ ТВД літак ЕМВ-312 та його озброєна версія літак ЕМB-314 (А-29) Super Tucano компанії Embraer, Бразилія.

Показовим прикладом є замовлення 20 літаків ЕМВ-314 Super Tucano для армії Афганістану. Командування Афганської армією за порадою радників з США планує та вже застосовує ці літаки поряд з бойовими вертольотами для збільшення можливостей авіації щодо вогневого ураження наземних цілей.

Кількість нових розробок літаків з ТВД збільшується. Серед інших, це озброєна версія турецького літака Hurcus-А(В) з назвою Hurcus-С. До речі, цікава деталь щодо літака Hurcus-A — на сайті виробника відсутня інформація щодо злітної ваги літака.

За інформацією FlightGlobal щорічного видання World Air Force 2017 замовлення для Турецької армії складає лише 15 таких літаків, при цьому Турецька армія купує та замовляє УТЛ ТВД КТ-1 Південно-корейської компанії КАI (40 — у експлуатації та 15 замовлені).

Можливо припустити, що корейський КТ-1 задовольняє вимогам турецьких військових більше, ніж власна турецька розробка, яка має надмірну вагу та мабуть гірші льотно-технічні характеристики. Ми можемо брати приклад з такої принципової позиції турецьких військових.
Окрім Hurcus-A (TAI, Туреччина), новими зразками є HTT-40 (Hindustan Aeronautics Limited, Індія); DART-450 (Diamond Aircraft Industries, Австрія). Роботи над цими проектами ще тривають і тут, можливо, є перспектива щодо спільної з українськими підприємствами розробки УТЛ ТВД. Особливо це стосується літака DART-450 з українським двигуном АІ-450С.

Найбільш сучасним зразком УТЛ ТВД, що перебуває у серійному виробництві на сьогодні є РС-21 (Pilatus Aircraft Ltd, Швейцарія), але його вартість зростає (за контрактом з Австралією на закупівлю 49 літаків та 7 тренажерів його умовна вартість за контрактом складає $17,7 млн.).
Тож його закуповують лише такі багаті країни, як Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Австралія, Франція і ці літаки на сьогодні складають найновіший парк УТЛ ТВД у світі.

Щоправда, в українському науковому середовищі панує неоднозначне ставлення до літаків цього класу. Мовляв, це повернення у минуле. Однак, більш детальна оцінка характеристик та бойових можливостей УБЛ з ТВД можуть змінити ставлення фахівців та військових до літаків цього класу. Ці літаки мають сучасну авіоніку, застосовують технологію «скляної кабіни», пілоти мають протиперевантажні костюми та кисневе обладнання, катапультні крісла. Але насамперед йдеться про сучасні комплекси авіаційного озброєння та оборони, придатні для застосування широкої номенклатури авіаційних засобів ураження, у тому числі — високоточних.

За нашою оцінкою, головне завдання нових літаків класу УТЛ (УБЛ) ТВД — це заповнити проміжок часу між завершенням експлуатації старого парку та початком експлуатації нового парку бойових літаків у Повітряних Силах ЗС України.

Алгортим пошуку виходу
Запропоновано алгоритм пошуку шляхів оснащення ЗС України УТЛ (УБЛ): за від найкращого сценарію — «вітчизняна розробка», до найгіршого — «закупівля за імпортом», який пропонується розглянути .

Актуальними є дослідження вимог до учбово-бойових літаків, а також оцінка технічних ризиків щодо реалізації дослідно-конструкторської роботи силами українських підприємств.

За результатами досліджень може бути напрацьовано пропозиції щодо того, яким має бути оптимальний варіант отримання навчально-бойового літака Збройними Силами України.

1
Вітчизняна розробка
Цей варіант має безперечну перевагу у довгостроковій перспективі з урахуванням розвитку авіаційної галузі в Україні, але потребує більш глибокого розгляду щодо техніко-економічного обґрунтування розробки в умовах невеликих обсягів закупівлі, можливості досягнення вітчизняною промисловістю технічного рівня закордонних аналогів літаків даного класу (не нижче 75%).
2
Спільна розробка та виробництво з закордонною компанією
Наприклад, з ТАІ (Туреччина) або інша країна з якою наша держава має розвинуте військово-технічне співробітництво. Загалом, можливість створення спільних підприємств між українськими та іноземними партнерами відкриває абсолютно нове вікно можливостей для стрімкого розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
3
Закупівля літаків за імпортом
Він є привабливим з точку зору термінів постачання літаків до Повітряних Сил ЗС України, наявності налагодженого сервісного обслуговування та логістичного забезпечення (електронні бази даних запасних частин, налагоджена система їх замовлення та постачання, підтримка протягом життєвого циклу, експлуатаційна документація, наземні засоби обслуговування та інше) та навчання (тренажери, відповідні учбові програми та учбово-тренувальні центри з викладачами). Але головне — це наявність позитивного досвіду експлуатації у військово-повітряних силах багатьох країн світу. Цей варіант може бути реалізований лише на умовах конкурсу (тендеру) відповідно до вимог законодавства України. До участі у тендері можуть розглядатися провідні закордонні компанії, які мають досвід виробництва та сертифікації авіаційної техніки. У контракті на закупівлю за імпортом при цьому повинні обов’язково бути прописані умови щодо ліцензійного виробництва, офсету, локалізації виробництва окремих складових частин літаків в Україні на вітчизняних підприємствах авіаційної галузі.
Висновки

Рішення щодо оновлення парку бойової авіації знаходяться у площині вибору довгострокового напрямку військово-технічного співробітництва України за авіаційною тематикою.

Вони повинні прийматися на самому вищому рівні державного управління з урахуванням базових стратегічних документів з національної безпеки та оборони щодо взаємодії та інтеграції з НАТО.

Учбово-тренувальні та учбово-бойові літаки з турбогвинтовою силовою установкою широко використовуються військово-повітряними силами різних країн.

Загальна кількість літаків в експлуатації – понад 2300. Така значна кількість свідчить про те, що вони є невід’ємною частиною навчання льотного складу.Друга стала тенденція, яка виявлена при дослідженні парку УТЛ ТВД, полягає у тому, що на їх базі провідні компанії розробили також озброєнні версії літаків, які мають інше позначення та представляють собою вже версії учбово-бойових літаків (УБЛ), або легких двомісних штурмовиків.

Ці літаки пропонуються на ринку озброєнь для країн з обмеженим військовим бюджетом та для застосування у збройних конфліктах низької інтенсивності.
Цей клас літаків в Україні може відіграти вирішальну роль у період появи так званого «розриву у часі», який може з’явитися при оновленні парку бойової авіації. Йдеться про проміжок між завершення виводу з бойового складу літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25 та часом початку постачання нових бойових літаків Повітряним Силам, набуття ними спроможностей щодо виконання завдань за призначенням. Такий крок суттєво зменшить ризики переозброєння.

У подальшому в експлуатації Повітряних Сил може перебувати змішаний парк бойових літаків. Наявність такого класу літаків у складі ПС ЗСУ дозволить забезпечити виконання частини програм основної та підвищеної льотної підготовки, а також зменшити вартість підготовки льотного складу.

Вирішення проблеми заміни парку бойових літаків Україні передбачає розгляд декількох варіантів (не менше трьох) та обрання оптимального, відповідно до програмно-цільового методу, який застосовується при планування розвитку озброєння. У даному випадку розглянутий та пропонується варіант від найкращого до найгіршого сценарію та запропонований оптимальний за економічним критерієм клас літака – УБЛ з ТРД для заміни парку на першому етапі переозброєння.
Проблема заміни парку бойових літаків, може вирішуватися у рамках реалізації заходів окремої Державної цільової оборонної програми за окремою захищеною бюджетною статтею.
old.defence-ua.com
Поделиться:
Загрузка...