Аналіз Плану розвитку та модернізації Збройних Сил Республіки Польща у період з 2017-2022 роки та деяких аспектів його реалізації
Планування системи збройних сил є складним процесом, який вимагає не тільки швидкого вирішення питань оснащення підрозділів найновішими зразками озброєння та спорядження, але й врахування можливості подальшого розвитку та модернізації збройних сил від загроз сьогодення та майбутнього.
До 2014 року питання модернізації та розвитку збройних сил було на порядку денному виключно у провідних країн світу. Серед решти країн спостерігалося постійне зменшення витрат на розвиток та модернізацію власного озброєння, враховуючи відсутність реальних загроз, та як здавалося, марну трату фінансового ресурсу на розвиток збройних сил. Але анексія Криму та збройна гібридна агресія РФ на Донбасі різко змінили державні пріоритети країн світу, а особливо Європи. Одним з таких прикладів є масштабний план модернізації та переозброєння Збройних Сил Республіки Польща.
У 2016 році Міністерством оборони Республіки Польща було видано наказ, щодо створення Плану розвитку та модернізації Збройних Сил країни у період з 2017-2022 роки.
Основні напрямки
Зазначений план включає у собі масштабне переозброєння підрозділів різних видів військ сучасними зразками озброєння, починаючи від ракетного озброєння для повітряних сил, закінчуючи закупівлею нових підводних човнів для військово-морських сил.
Виділено п’ять основних напрямків модернізації збройних сил:
Створення та оснащення нового виду Сил територіальної оборони, які повинні стати потужним та боєздатним резервом армії Польщі, є важливим пунктом у процесі модернізації Збройних Сил РП.
В основу реалізації програми передбачено комбінування трьох основних процедур, а саме:
З огляду на масштабність плану Урядом РП було укладено та продовжують укладатись десятки контрактів із локальними та іноземними підприємствами.
З моменту започаткування проекту польським урядом було передбачено виділення 24 мільярдів євро на реалізацію плану модернізації. Але вже станом на сьогодні бюджет на фінансування скорочено до 14,2 мільярдів євро.
Сухопутні війська
Розвиток та модернізація Сухопутних військ є найбільшим елементом програми модернізації Збройних Сил, з огляду на чисельність та пріоритети, які були визначені керівництвом країни.
Умовно можна виділити кілька пріоритетних напрямків модернізації сухопутних військ:
Сімейство польських броньованих бойових машин ROSOMAK.
Після отримання, у 2002 році, ліцензії на виробництво БТР PATRIA від однойменної фінської компанії, Польським Урядом було прийнято рішення про створення та закупівлю близько сімсот бронетранспортерів різного класу, відповідно до контракту укладеного у 2013 році. Із прийняттям нового плану модернізації Збройних Сил кількість БТР, що мають закупатись, зросла до тисячі.
Основну частку контракту, а це близько половини від усього замовлення, становить постачання колісного БМП ROSOMAK М1 (або М1М), оснащеного 30мм гарматою, спареним кулеметом калібру 7.62 мм NATO, різного роду оптико-електронним обладнанням, та здатним перевозити до восьми осіб десанту.
Решту замовлення складають спеціальні версії транспортника, а саме: ROSOMAK WRT (Технічно-розвідувальна машина), ROSOMAK WPT (Автомобіль технічної підтримки), ROSOMAK R1(розвідувальна машина) та ROSOMAK R2 (командно-розвідувальна машина). Також, розглядається можливість замовлення автомобілів хімічної розвідки ROSOMAK RSK. На першу половину 2018 року очікується отримання важкої ремонтно-евакуаційної машини ROSOMAK (CKPEiRT).
Цікавим є також проект щодо закупівлі та оснащення польських підрозділів винищувачами танківBARAKUDA на базі ROSOMAK, оснащений 105/120 мм гарматою. Передбачається, що перші поставки винищувачів танків відбудуться не раніше 2022 року. Зараз відбувається активний аналіз ринку та перспективи використання таких колісних танків.
Проект BARAKUDA демонструє дуалістичний підхід польських можновладців щодо переозброєння власних збройних сил. З однієї сторони проводиться аналіз затребуваності та областей застосування такої техніки, а з іншої сторони можливість подальшого експорту власної продукції третім країнам. Таким чином простежується стратегічний та комерційний інтерес у процесі модернізації, про який ітиметься далі.
Розвиток самохідної артилерії.
Основу переозброєння та модернізації польської самохідної артилерії становить перспективна САУ KRAB створена у кооперації між польським підприємством Huta Stalowa Wola (HSW), що входить у PGZ (Polska Grupa Zbrojeniowa), та корейським Samsung Techwin, відповідно до укладеного раніше контракту між підприємством та урядом країни. Заплановано отримати 96 САУ цього типу, таким чином укомплектувавши чотири дивізіони.
До речі, САУ KRAB була презентована на щорічній військовій виставці в Україні «Зброя та безпека 2017», де відбулась перша закордонна презентація.
Орієнтовно, постачання цих систем до збройних сил планується у 2018 році, хоча частина техніки, а це близько 24 САУ вже передані у підрозділи польської армії (11 Мазурський полк артилерії).
Перша закордонна презентація польської САУ KRAB відбулась в Києві на виставці «Зброя та безпека 2017» / Фото:AutoRIA
Окрім цього існує колісний варіант, де артилерійська система встановлена на шасі ROSOMAK.
Паралельно реалізовуються програма із розвитку колісної самохідної 155 мм артилерійської системиKryl, яка не включена у довгострокову програму модернізації. Натомість за інформацією, що з’являлась у польські пресі, проект Kryl фінансується окремо.
Гострим питанням для польського війська стоїть оснащення своїх підрозділів оперативно-тактичним ракетним комплексом, класу «земля-земля» із дальністю ураження близько 300 км.
Перспективним проектом є створення ракетного комплексу HOMAR. За основу взято американський оперативно-тактичний ракетний комплекс М142 HIMARS. Очікується, що буде отримано понад 160 систем.
Цікавим є те, що даний проект передбачає передачу технологій з можливістю самостійного виробництва власних систем. Для цього до проекту залучено PGZ (Polska Grupa Zbrojeniowa), яка скоріш за все відповідатиме за електронну начинку системи, ZM Mesko, яка відповідно до своєї спеціальності вирішить питання створення та виготовлення боєприпасів для даних систем, а також автомобільною компанієюJelcz, яка надасть шасі 6х6 для даної ракетної системи.
Ще одним пріоритетним напрямком є отримання підрозділами ЗС РП контр-батарейних спроможностей. Це може бути вирішено шляхом замовлення семи РЛС RZRA-201 Liwiec польського виробництва.
Система розроблена польським підприємством PIT-RADWAR у період з 2002 по 2006 рік. У результаті польські збройні сили отримали три РЛС, які активно використовувались у міжнародних навчаннях. Окрім цього один радар застосовувався у Афганістані польським контингентом.
RZRA-201 Liwiec від PIT-RADWAR
З 2015 року система проходить активну модернізацію. Покращення умов для особового складу, застосування цифрових методові передачі даних замість аналогових. Окрім цього було розроблено систему, яка дозволяє керувати системою дистанційно.
Отримання наступних систем передбачається протягом 2018-2019 років.
Авіація та протиповітряна оборона
Авіація
Основу польських повітряних сил на сьогодні становлять три типи винищувачів, а саме: радянський винищувач-бомбардувальник Су-22, багатоцільовий винищувач Міг-29 та новий багатоцільовий винищувач F-16.
Щодо останнього, то у 2002 році F-16 був обраний як основний багатоцільовий літак для повітряних сил Республіки Польщі на заміну існуючого льотного парку. Рамках першого контракту було передбачено постачання 52 літаків, що тривало до 2008 року.
У програмі переозброєння та модернізації військ 2017-2022, розглядається можливість підписання договору на закупівлю додаткових 52 літаків F-16. Це може свідчити про те, що у Польщі відсутні наміри щодо продовження терміну експлуатації радянської авіаційної техніки.
Також, у рамках програми модернізації передбачається закупівлі ряду озброєння для цих винищувачів. За даними польського військового журналу «Nowa Technika Wojskowa» американською стороною було опубліковано документи, де вказувалась кількість авіаційного озброєння у якому зацікавлена Польща. Мова іде про: 93 ракети AIM-9X класу «повітря-повітря» ближнього радіусу дії, 65 ракет AIM-120C класу «повітря-повітря» середнього радіусу дії та 70 високоточних ракет дальнього радіусу дії (до 1000 км) класу «повітря-земля» AGM-158 JASSM-ER, частину з яких була передана Польщі ще на початку 2017 року.
Окрім ракет, для винищувачів F-16 передбачено закупівлю 440 GBU-12 керованих авіаційних бомб з лазерним наведенням.
Слід зауважити, що вищезазначене озброєння закуповується за Програмою продажу надлишкового військового майна ЗС США — Foreign Military Sales (FMS) program.
Протиповітряна оборона
Одним із найпріоритетніших етапів розвитку протиповітряної оборони є розвиток портативних переносних засобів протиповітряної оборони та систем малої та середньої дальності ураження.
До перспективних систем протиповітряної оборони малого радіусу дії варто віднести PGZ-Pilica (Zu-23-2) та переносний ракетний комплекс Piorun (GROM-M), що випускається по ліцензії і є аналогом російської системи ПЗРК «Ігла».
Щодо ПЗРК, заплановано закупити близько 420 пускових систем, а також 1 300 ракет. Орієнтовний термін реалізації плану з 2017 по 2022 роки. Зважаючи на періодичні зміни у бюджеті фінансування програми модернізації збройних сил, число комплексів також може змінюватись і у кінцевому результаті кількість комплексів, що будуть закуплені, може бути значно меншою ніж очікувалось.
PGZ-Pilica (Zu-23-2) – це сучасний варіант радянської зенітної гармати ЗУ-23-2 на якій встановлені сучасні оптичні системи виявлення цілей та спостереження виробництва компанії WB GROUP, нові поворотні системи установки та система управління вогнем, яка дозволяє об’єднати в один комплекс вогневу потужність ЗУ-23 та сучасні оптичні засоби спостереження та ведення вогню.
Проект Wisla має на меті вирішення питання підвищення ефективності протиповітряної оборони Республіки, та приєднання ППО Польщі до протиповітряної оборони Європи та НАТО.
Як і всі інші вище згадані проекти Проект Wisla передбачає на першому етапі закупівлю іноземних систем, з подальшою можливістю передачі технологій та часткового локального виробництва системи.
Проект Wisla переслідує такі ж цілі. За результатами укладених офсетних угод, частка польської продукції у проекті повинна становити не менше 50%. Таким чином, Польща не тільки модернізує свою систему протиповітряної оборони, але вдихне життя у свою промисловість.
Після довгого процесу переговорів та укладання коротких контрактів, між Польщею та США в літку 2017 року між міністерствами оборони США та Польщі було підписано меморандум щодо реалізації програми Wisla, де передбачено постачання трьох основних елементів, а саме: пускові системи з ракетами, система управління та РЛС.
Наприкінці березня 2018 року Урядами країн було підписано договір на постачання системи ПРО Patriot, сумою близько 5 мільярдів доларів. Проект Wisla поділений на два етапи. До 2023 року передбачено постачання ракет PAC-3 MSE, що розроблені Lockheed Martin та SkyCeptor розробки та виробництва ізраїльської компанії Rafael. Окрім цього будуть отримані системи управління системою ПРО та радари управління вогнем.
Другий етап передбачає постачання польськими підприємствами радарів раннього попередження P-18L та пасивних РЛС PCL/PET, які зараз у процесі розробки PIT-RADWAR S.A.
Основною проблемою проекту є відсутність необхідної технічної та виробничої бази для виробництва таких систем у польської сторони. Угодою передбачено передачу технологій, розвиток та будівництво необхідних виробничих потужностей польських підприємств.
Ще однією проблемою є те, що окремі елементи системи (командна система управління), досі перебуває у процесі розробки американськими компаніями. Таким чином, терміни поставки готових виробів та передача технологій для локального виробництва знаходяться під загрозою.
Війська територіальної оборони
Створення цього нового виду військ у Республіці Польща, у різних джерелах, пов‘язують з різними причинами. У якості однією з таких причин називають ефективність формування подібних загонів українською армією на початку збройного протистояння з РФ. Таким чином, за оцінкою польських військових, Збройними Силами України було компенсовано нестачу особового складу та підрозділів для ведення бойових дій по усій лінії зіткнення.
Таким чином, взявши за приклад український досвід, Польща вирішила завчасно підготувати та матеріально укомплектувати свій стратегічний резерв, вививши його у окремий вид військ.
У результаті комплектування підрозділів територіальної оборони увійшло у стратегічний план розвитку Збройних Сил Польщі. В основу цього етапу розвитку Збройних Сил передбачається екіпірування та озброєння піхотних підрозділів, та розвиток логістичного елементу територіальної оборони.
Таким чином було укладено контракти на закупівлю стрілецької зброї Beryl різних типів, загальною кількістю близько п‘ятидесяти тисяч одиниць.
Також укладено контракти на засоби індивідуального спорядження та захисту для підрозділів територіальної оборони. Передбачено закупівлю спорядження для захисту від зброї масового ураження.
Щодо розвитку логістичної складової, то у 2017 році Урядом було підписано контракт з польською компанією Jelcz на постачання близько 500 середніх багатоцільових вантажівок для потреб підрозділів територіальної оборони.
Створення загонів територіальної оборони є хорошим вирішенням питання підготовки резерву для Збройних Сил, а включення його до стратегічного плану розвитку ЗС Польщі демонструє розуміння та необхідність оснащення підрозділів відповідними засобами, на рівні з регулярними підрозділами ЗС Польщі.
Але з огляду на масштаби цього проекту, постійні зміни у фінансуванні програми, а також пріоритетність реалізації інших проектів програми розвитку та модернізації Збройних Сил, створення нового виду військ та його повне технічне оснащення є досить складним та ілюзорним завданням. Тому лише час покаже реальну можливість та готовність Уряду Польщі до реалізації цього етапу програми.
Військово-морські Сили
Основу плану модернізації військово-морських сил Польщі складають проекти, які були розпочаті ще у 2013 році, а саме:
Сторожовий корабель (корвет) Slazak — 1;
Мінний тральщик Kormoran ΙΙ-класу — 3;
Корабель берегової оборони Miecznik — 3;
Патрульний корабель Czapla — 3;
Підводні човни класу Orka — 3.
Через постійні проблеми з реалізацією кожного проекту час їх завершення постійно переноситься. Окрім цього частина проектів знаходиться на етапі аналізу та планування (Orka, Miecznik). Очікується, що всі проекти будуть завершені до 2020 року.
Кораблі Slazak та Kormoran – єдині проекти, які знаходяться на завершальних етапах виробництва. Kormoran зараз проходить етап державних випробувань, натомість через ряд технічних причин корабель Slazak перебуває на завершальному етапі будівництва. Орієнтовний час завершення проекту липень 2018 року.
Окрім цього цікавим є проект зі створення підводних човнів класу Orka. У кінці січня 2017 року, французька компанія DCSN, заявила про підписання угоди про співпрацю з польською компанією SMW (Stocznia Marynarki Wojennej), що входить до групи компаній PGZ, щодо планування будівництва нової субмарини.
У загальному лані морський компонент процесу розвитку та модернізації Збройних Сил Польщі є одним із найгірше реалізованих на сьогодні. Це пов‘язано з тим, що основу модернізації становлять проекти, які розпочалися у 2013 роках та досі знаходяться на етапі проектування та тестування. Вже сьогодні частина проектів, які планувалось завершити наприкінці 2017 року перенесено на середину 2018 року.
Також слід зазначити, що ті проекти, які знаходяться на завершальних етапах (Slazak та Kormoran) є першими кораблями своїх класів, і лише після їх добудови та нетривалої експлуатації буде розглянуте питання про продовження проекту та подальшу закупівлю кораблів.
Окрім цього відсутня будь-яка інформація щодо модернізації кораблів, які на сьогодні експлуатуються польськими підрозділами.
Таким чином питання модернізації та розвитку військово-морських сил Польщі є у невизначеній ситуації. Кораблі що зараз стоять на озброєнні є застарілими та у більшості є радянськими проектами. У відповідності до сучасних загроз, існуючі кораблі не можуть виконувати повний спектр завдань оборони держави. Питання їх модернізації на сьогодні не розглядається, а забезпечення військ новою технікою поки що неможливе.
Інші напрямки розвитку та модернізації Збройних Сил Польщі
Окрім основних напрямків визначених програмою, паралельно відбувається реалізація проектів, які повинні вирішити підпитання у всіх сферах Збройних Сил Польщі.
Заміна польського вертолітного парку є гострим питанням для польського уряду. Даний проект передбачає два підпроекти. Перший це створення нового середнього багатоцільового вертольоту, а другий створення бойового вертольоту під кодовою назвою Kruk.
На сьогодні обидва проекти перебувають на етапах планування та переговорів з потенційними виробниками. Таким чином є незрозумілим подальший розвиток даних проектів.
Розвитку протитанкових ручних комплексів, а також протитанкової ракети для танкових підрозділів є гострим питанням. На сьогодні Польща зупинила свій вибір на ракетах SPIKE-LR, ізраїльської компанії Rafael Advanced Defense Systems Ltd., які виробляються, за ліцензією, польською компанією Mesko. За умовами програми планується отримати близько 1000 комплексів до 2020 року.
Також стоїть питання із забезпечення сил територіальної оборони легкими протитанковими комплексами Pustelnik.
У 2016 році розпочалась робота над створенням сімейства ракетних комплексів Пірат, за участі польської компанії Mesko та української КБ «Луч». Станом на сьогодні проект перебуває у замороженому стані.
Забезпечення мобільними командними пунктами батальйонів та бригад на тактичному рівні, впровадження автоматизованої системи управління військами, закупівля різних типів БпЛА для підвищення рівня розвідувальних спроможностей є важливими питаннями у процесі модернізації Збройних Сил.
Було укладено десятки контрактів на реалізацію цих програм, на частину з яких вже було виділено кошти, та переказано підприємствам виконавцям, але реальних результатів ще досі немає.
Усі ці проекти є не менш масштабними, та потребують окремого детального розгляду та аналізу.
Загальні оцінки
Реалізацію Польщею Плану розвитку та модернізації ЗС можна виділити у якості прикладу продуманого та систематичного підходу на державному рівні.
У програмі поєднано усі можливі інструменти реалізації різних проектів. Також до документу включено проекти, які будуть реалізовуватись за рахунок безпосередньої закупівлі обладнання.
Інша частина проекту сконцентрована на розвиток власної промисловості. Контракти, що укладаються у рамках закупівель техніки, передбачають подальше фінансування локального виробництва закупленої продукції та передачу технологій.
Таким чином, Польща забезпечує себе новими технологіями, розвитком власної промисловості та знижує залежність власної армії від продукції інших держав, організувавши виробництво власними силам.
Але крім цього для Польщі відкривається здатність просувати свою сучасну військову продукцію на ринках третіх країн. Про ці пріоритети постійно наголошують польські промисловці.
Такий підхід є прикладом для подібних програм, у тому числі для України.
В Україні при розвитку різних проектів, впровадження нових технологій та оцінки перспективи закупівлі чи власного виробництва виникають питання вигідності та окупності цих проектів.
Проводячи паралель із польською програмою розвитку можна побачити, що польський підхід дає відповіді на усі питання. Тобто основними принципами для польського Уряду та промисловців є: затребуваність, технологічність, вартість, можливість власного виробництва з правом продажу власної продукції третім країнам.
У такий спосіб вирішуються основні питання та з‘являється можливість довгострокового планування проектів, і власної державної політики.
З іншої сторони польська програма модернізації та розвитку озброєння є занадто масштабною та оптимістичною. На самому початку реалізації програми, виникли питання фінансування, які закінчились зменшенням виділених коштів на програму.
Окрім цього, є проблеми і технічного характеру. Мова іде про відсутність можливості масового виробництва продукції та виконання контрактів у терміни польськими підприємствами. Друге, це складність в освоєнні технологій, які передаються іноземними державами у рамках контрактів, що призводить до розтягування у часі процесу реалізації окремих проектів, що негативно впливає на обороноздатність країни. Деякі проекти було розпочату ще у 2013 році, які закінчили етап проектування продукції лише у 2017 році, і на сьогодні існує реальна загроза скасування частини таких угод.
Висновки:
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.05.2025 1. росія — світовий лідер за кількістю санкцій. - З…
За словами комбрига 414 обр ПМ, в середньому на знищення одного "йоблика" витрачалося 24 хвилини. А якщо стисло, результати бригади…
Війська РФ окупували Зелене Поле на Донеччині та просунулися біля двох населених пунктів у Лиманській громаді. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState.…
Президент США Дональд Трамп оголосив про намір святкувати 8 травня як День перемоги у Другій Світовій війні і заявив що…
Фото морського дрона Magura 7 з ракетами AIM-9M. Фото: Naval News
Новости из США. Главное к концу недели. Суббота, 3 мая 2025. Сегодня в выпуске: • Соглашение «о минералах»: что здесь…