Як кум Путіна повертається до влади

277
За час війни з Росією Віктор Медведчук та його група зміцнили свої позиції в Україні.
Згідно останніх рейтингів, «Опозиційна Платформа — За життя» посідає друге місце у передвиборчих перегонах і проходить до Ради у складі щонайменше 30-ти депутатів. Велике політичне повернення Медведчука — один із найбільших парадоксів президентства Петра Порошенка. Як це стало можливим — у матеріалі Громадського.

Усі в партію 

Коли Віктор Медведчук минулого літа повернувся в українську політику у статусі члена партії Вадима Рабіновіча «За життя» у нього був амбітний план — об’єднати усіх політиків проросіійського спектру.

На практиці задумане вдалося реалізувати частково. На союз із кумом Путіна пристала так звана група РосУкрЕнерго або «газовики» — половина фракції «Опозиційний блок» (15 народних депутатів) на чолі з Юрієм Бойком та Сергієм Льовочкіним — бізнес-партнерами олігарха Дмитра Фірташа. Союз породив нову партію «Опозиційна платформа — За життя», яка висунула кандидатом у президенти Юрія Бойка. Напередодні першого туру президентських виборів Медведчук повіз Бойка до Москви, де обоє зустрілись з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим.

Зліва направо: прем'єр Росії Дмитро Медведєв, народний депутат України Юрій Бойко та бізнесмен Віктор Медведчук під час зустрічі у Москві, Росія, 22 березня 2019 року

Зліва направо: прем’єр Росії Дмитро Медведєв, народний депутат України Юрій Бойко та бізнесмен Віктор Медведчук під час зустрічі у Москві, Росія, 22 березня 2019 року

 

Ще до союзу з Медведчуком у команди Бойка був свій план на президентську кампанію. 14 листопада 2016 року Бойко під час погоджувальної ради голів парламентських фракцій вдарив головного «радикала» Олега Ляшка. Його політичний партнер Сергій Льовочкін у розмові з Громадським тоді скаржився, що «коли в майбутньому парламент буде розглядати кандидатуру Юрія Анатолійовича на посаду прем’єр-міністра йому «аукнеться» ця історія».

«Газовики» розраховували, що Бойко вийде до другого туру президентських виборів, а потім заведе другу за чисельністю фракцію до парламенту, що відкриє шлях до широкої коаліції та посади голови уряду.

У підсумку Медведчук зміг об’єднати саме проросійський табір українських політиків, втім частина політиків півдня та сходу за останні пять років відійшли від відвертої проросійської риторики. Мова йде про інше крило фракції «Опозиційний блок» — на чолі з Вадимом Новинським та Борисом Колесніковим — бізнес-партнером та другом власника корпорації СКМ Ріната Ахметова. Вони не дали згоди на союз із Медведчуком, а Бойка за протилежне рішення виключили з фракції та залишили за собою бренд «Опозиційний блок».

На президентську кампанію друзі Ахметова висунули власного кандидата нардепа Олександра Вілкула. У першому турі він набрав 4,15% голосів та посів восьме місце.

«Якщо б Вілкул підтримав Юрія Бойка як нарейтинговішого кандидата від опозиції, то Бойко безумовно вийшов би до другого туру, випередивши Порошенка», — сказав після виборів соратник Медведчука Нестор Шуфрич.

Навіть якби Юрій Бойко на виборах показав результат який би рівнявся сумі голосів за нього та Вілкула, він, як свідчать дані Центральної виборчої комісії, не потрапив би до другого туру. В такому разі він був би тільки третім. Насправді Бойко показав на виборах четвертий результат (11,67% голосів).

Бійка між народними депутатами Олегом Ляшком (в центрі) і Юрієм Бойком (праворуч) на засіданні погоджувальної ради парламенту у Києві, 14 листопада 2016 року

Бійка між народними депутатами Олегом Ляшком (в центрі) і Юрієм Бойком (праворуч) на засіданні погоджувальної ради парламенту у Києві, 14 листопада 2016 року

Ще до старту президентської кампанії бізнесмени, знайомі з Ахметовим переповідали чутки про пропозицію, яку начебто власнику корпорації СКМ зробив Медведчук: мовляв, за умови приєднання «ахметівської частини» «Опоблоку» до союзу Медведчука та Бойка, кум президента Росії обіцяв сприяти, щоб кораблі з продукцією металургійних комбінатів Ахметова безперешкодно проходили Керченську протоку. Росія системно блокує проходження українськими кораблями протоки у районі новозведенного мосту. Втім жодним офіційним чином цю інформацію нам підтвердити не вдалося.

Соратники Ахметова, зокрема Вадим Новинський, який разом із ним володіє холдингом «Метінвест» підкреслюють, що олігарх з 2016-го року повністю відійшов від участі в «Опозиційному блоці» та не має впливу на процес ухвалення рішень у цій партії.

На парламентські вибори «Опозиційний блок» знову пішов окремо, втім останні соціологічні опитування свідчать — рейтинг партії у межах статистичної похибки. Натомість «Опозиційна платформа — За життя» поки що у замірах соціологів на другому місці.

Опитування яке на початку липня провела соціологічна група «Рейтинг» свідчить, що за союз Медведчука та Бойка готові проголосувати 13% виборців, які визначилися та підуть на вибори.

Здавалося б такий попередній результат має свідчити про реванш проросійських сил. Втім, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна переконує — це не так.

«Порівняно з 2014-м роком проросійського електорату стало значно менше. Але тоді фактично схід і частково південь просто проігнорували вибори. Тепер вони активніше беруть участь у виборах на рівні з іншими регіонами», — каже Бекешкіна.

Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що його партія «Слуга народу» виключає можливість коаліції з колишніми «Регіоналами». Тож поки що плани про прем’єрство для Бойка виглядають малореалістично.

Натомість чутки про бажання Медведчука стати віце-спікером парламенту від опозиції навпаки — видаються не такими фантастичними.

Колишні «регіонали» Олександр Вілкул (ліворуч) та Вадим Новинський ідуть на парламентські вибори окремо (на фото — народні депутату в кулуарах Ради, 26 листопада 2018 року)

Колишні «регіонали» Олександр Вілкул (ліворуч) та Вадим Новинський ідуть на парламентські вибори окремо (на фото — народні депутату в кулуарах Ради, 26 листопада 2018 року)

Телемости і кінематограф

Напередодні позачергових виборів 2014-го року Віктор Медведчук був небажаним політичним союзником. Саме тоді на нього наклав санкції уряд США, а його соратники боялися, що подібна доля може спіткати і їх, якщо Медведчук опиниться у списках разом з ними. Сьогодні його партія — друга у рейтингах. Як Медведчуку вдалося відбілити репутацію за п’ять років?

«У 2014 році була активна фаза війни, нація консолідована. Було несприйняття усього, що пов’язано з Росією, градус був набагато вищий, ніж зараз. Час зіграв на його [Медведчука] користь. Зараз, упродовж усього цього періоду пропаганда випробувала ось цей поріг, за який не можна заходити. І він ставав усе далі й далі», — пояснює політтехнолог Борис Тизенгаузен.

Інша причина, на думку Тизенгаузена, — скуповування медіаресурсів, зокрема національних інформаційних телеканалів. Офіційно вони належать не Медведчуку, а його соратнику — нардепу Тарасу Козаку. Із придбанням у червні 2019 року телеканалу ZIK, Козак утворив холдинг «Новини», в який увійшли 112, Newsone та ZIK.

«Хто володіє, хто придбав канали — це публічно відомо. А хто контролює — вже конфіденційна інформація», — каже соратник Медведчука і 6-ий номер «Опозиційної платформи — За життя» Василь Німченко і, як завжди, посилається на статтю 32 Конституції про невтручання в особисте життя громадян.

Цю норму закону Німченко неодноразово згадував і раніше, підкреслюючи, що Медведчук не займає державних посад і за законом не зобов’язаний звітувати про свої статки.

Канали холдингу Козака відстоюють вигідний Медведчуку розвиток подій та рекламують його партію «Опозиційна платформа — За життя». Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації. Згідно з дослідженням, 112 і Newsone — у трійці лідерів за кількістю замовних матеріалів.

Співголова «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко теж має симпатиків серед телеканалів. Згідно з іншим дослідженням, його підтримує телеканал «Інтер», який належить його однопартійцю — Сергію Льовочкіну. Віднедавна на «Інтері» побільшало й Віктора Медведчука — приблизно одразу після обрання його головою політради «Опозиційної платформи».

«У червні про Медведчука на «Інтері» згадують майже щодня. Ну а рік тому про нього не згадували взагалі. Хоча Бойко «прописаний» на «Інтері» вже кілька років», — пояснює Наталія Лігачова.

Запобігти концентрації медіаресурсів у руках однієї політичної сили, а саме «Опозиційної платформи — За життя», закликали медійні громадські організації і журналісти, серед яких і колишні працівники ZIK, які після придбання телеканалу Козаком почали звільнятися.

Таким чином, у руках функціонерів «Опозиційної платформи — За життя» сконцентрувалося чотири загальнонаціональні інформаційні канали. Три з них придбали менше, ніж за рік до парламентських виборів.

Учасники угоди про купівлю ZIK не зверталися до Антимонопольного комітету для її узгодження. Відсутність звернення можна пояснити пороговими показниками по 4 мільйони євро у двох учасників концентрації, зазначає голова комітету Юрій Терентьєв. На думку радника президента з політичних питань Микити Потураєва, такі телеканали як ZIK коштують значно більше: «кожен такий канал коштує, ймовірно, 15 мільйонів доларів щонайменше».

Протест біля офісу ZIK, коли з'явилась інформація, що Медведчук зібрався купити телеканал, 28 березня 2018 року. Влітку 2019 року він його придбав через соратника Тараса Козака

Протест біля офісу ZIK, коли з’явилась інформація, що Медведчук зібрався купити телеканал, 28 березня 2018 року. Влітку 2019 року він його придбав через соратника Тараса Козака

 

У виданні «Детектор медіа» підрахували, що згідно з деклараціями, у Тараса Козака перед купівлею ZIK залишалося трохи менше двох мільйонів доларів. А значить, гроші на купівлю каналу імовірно виділив хтось інший.

«Є питання щодо джерел коштів. Як відомо, утримання вже трьох каналів коштує недешево. В середньому $700 тисяч на місяць […] Звідки у Козака можуть бути такі гроші — незрозуміло. Головне ж — ще ніхто не спростовував eсі закиди в ЗМІ щодо того, що канали купуються на користь Медведчука», — каже Наталія Лігачова.

На думку народного депутата Сергія Лещенка, запобігти розростанню Медведчука на медіаринку міг колишній президент Петро Порошенко, однак, не став. За інформацією Лещенка, канал 112 порушував законодавство: медіа мало ліцензію лише на регіональне мовлення, а не на всеукраїнське, і мало розважальну ліцензію, а не інформаційну.

«Підконтрольна президенту Нацрада на все заплющувала очі. А за це Порошенко отримав на виборах тотальну підтримку 112-го», — сказав Лещенко в інтерв’ю виданню gordon.ua.

Кум Путіна дбає п