Як команда Зеленського годувала мільярдами команду Міндіча

Станом на 2023 рік, коли «Файєр поінт» отримав перші державні контракти на поставку діп-страйків FP-1, розрахунок ціни безпілотників містив завищені ціни деяких запчастин. За даними джерела «Наших грошей», компанія купувала їх інколи вдвічі дешевше від ціни, яку потім затверджували в експертизі і по якій зрештою отримували оплату. Відтак маржа, закладена в ціну запчастин, не ставала офіційним прибутком «Файєр пойнту». А виводилась через постачальників запчастин. З міркувань безпеки, джерело приховало конкретні назви запчастин. Цілком вірогідно, що в запчастини було зашить ще кілька десятків відсотків маржі.

Ще раз наголошу. Це дані станом на початок діяльності «Файер пойнту», коли міндічевці ставали генеральним постачальником діпстрайків. Їм вдалось обігнати таких поважних людей як єрмаківця Колюбаєва та сбушника Шила. Це щоб було зрозуміло рівень впливу лобістів фірми, які допомогали заробляти перші мільярди фірмі, яку спочатку зареєстрували на кінолокатора Скалигу, а потім на інженера Штілермана.

Станом на зараз, розрахунок ціни FP-1 вже однозначно інший. Тому оприлюднені дані вже ніяк не нашкодять і не вплинуть на виробництво дронів в новій модифікації. Вони важливі для розуміння того скільки грошей українці заплатили дроноробам і скільки дронів могли отримати якби не було переплати, скільки рашистських заводів могли б винести раніше. А якби ще й не було централізованого зливу грошей в одну фірму, то може хтось інший зробив би дешевші і кращі дрони. Але цього ми вже не дізнаємось. Новими мільярдерами вже стали ті хто стали.

===

Заявку арабів на придбання «Файєр пойнту» завернули. Подробиці про завищені ціни дронів

Антимонопольний комітет України повернув заяву арабського оборонного холдингу «EDGE Group» на купівлю частки в українського виробника дронів і ракет «Fire Point». Про це повідомили в АМКУ у відповідь на запит Forbes Ukraine.

«14 січня 2026 року заява повернута заявникам», — зазначили в АМКУ.

У комітеті додали, що на момент підготовки відповіді не отримували повторної заявки від компаній.

Про причини повернення заявки холдингу з Об’єднаних Арабських Еміратів не повідомляється. Відтак залишається відкритим питання – чи це було рішенням військово-політичного керівництва України, чи арабські зброярі змінили наміри з якихось причин.

6 січня 2026 року BBC Україна із посиланням на власні джерела повідомило, що українська компанія Fire Point, ймовірно, може продати 30% акцій. Тоді ж АМКУ підтвердив, що отримував документи від представників ТОВ «Файєр Поінт» і компанії «EDGE Group PJSC». Йшлося про дозвіл на концентрацію цих двох підприємств.

За інформацією співрозмовників BBC, вартість пакета, який могли продати, коштувала приблизно $760 млн. Загальна оцінка «Fire Point» становила приблизно $2,5 млрд.

За даними «Наших грошей», приблизний обсяг контрактів компанії «Файер поінт» на поставку дальнобійних дронів для ЗСУ у 2025 році могли становити понад 30 млрд грн. Ця сума може бути вищою оскільки компанія почала також виробництво ракет «Фламінго» та анонсує балістичні ракети.

Офіційно українське законодавство дозволяє виробникам зброї 25% прибутку у державних контрактах. Якщо «Файєр поінт» має річний дохід на рівні 1 мільярд доларів, то вона може принести інвесторам у вигляді офіційного прибутку близько $300 млн в рік. Арабський консорціум міг би повернути свої інвестиції за три роки, отримуючи з українського бюджету частку виплат за дрони.

Схема надприбутків в дронах

При цьому попередні власники могли б зберегти від поділу з арабськими інвесторами іншу частину доходів, яку вони отримують через поставку запчастин для виробництва дрона своїми компаніями. Дозволений державою механізм ціноутворення передбачає, що фірма-виробник затверджує в експертній установі (наприклад, КНДІСЕ) дані про ціну складових дрона, вартість робіт по його виготовленню, операційні витрати, амортизацію. І вже зверху на цей кошторис додається 25% прибутку. Тобто якщо виробнику вдається затвердити завищену ціну запчастин, то це завищення стає його надприбутком, що не оподатковується і не ділиться з інвесторами, якщо про це немає окремої домовленості.

Станом на 2023 рік, коли «Файєр поінт» отримав перші державні контракти на поставку діп-страйків FP-1, розрахунок ціни безпілотників містив завищені ціни деяких запчастин. За даними джерела «Наших грошей», компанія купувала їх інколи вдвічі дешевше від ціни, яку потім затверджували в експертизі і по якій зрештою отримували оплату. Відтак маржа, закладена в ціну запчастин, не ставала офіційним прибутком «Файєр пойнту». А виводилась через постачальників запчастин. З міркувань безпеки, джерело приховало конкретні назви запчастин.

У 2023-2024 роках експертиза затверджувала надані «Файєр пойнтом» розрахунки ціни дронів FP-1 у різних комплектаціях по ціні від 2,3 до 2,9 млн грн. За тодішнім курсом це відповідало ціні від $60 тис до $75 тис за дрон.

Ключові фігури

Національне антикорупційне бюро України веде розслідування стосовно Fire Point. Видання «Kyiv Independent» повідомляло, що детективи НАБУ перевіряють компанію «через побоювання, що вона ввела уряд в оману щодо ціноутворення та поставок». НАБУ тоді повідомило, що розслідування не стосується ракет «Фламінго».

Формально засновником ТОВ «Файєр поінт» у 2023 році був Єгор Скалига. Він був відомий у кіноіндустрії як власник фірми «At Point». І ця компанія була зазначена в титрах як відповідальна за підбір локацій для романтичної комедії 2016 року «Вісім найкращих побачень» за участю Володимира Зеленського, повідомило «The New York Times».

У листопаді 2025 року основним власником «Файєр пойнту» у реєстрах був зафіксований Денис Штілєрман. Він раніше жив і працював у Росії, а зараз є публічним представником фірми та розповідає у ЗМІ, що він і є справжнім власником фірми. Також він каже, що колишній бізнес-партнер Зеленського Тімур Міндіч пропонував йому викупити 50% фірми, однак Штілерман відмовив.

Тімура Міндіча повʼязують з діяльністю «Файєр поінта» через Ігоря Хмельова. На плівках НАБУ по операції «Мідас» він фігурує як «Шмель». Бізнес дружини Міндіча був оформлений саме на Хмельова.

Денис Штілерман також засвітився на плівках і відомий там як «Електроник». Він в інтервʼю Forbes також підтвердив, що Хмельов раніше зберігав його $20 млн.

Міндіч і Штілерман користувались фінансовими послугами Олександра Цукермана, який на плівках НАБУ фігурує як “Шугармен”.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»