“Я вам нічєго не дожєн…”

Сьогодні ніч пройшла в два етапи: по першій тривозі ми пішли в метро. При підході прозвучав відбій. І при нас метро закрили з середини. Хоча я розумів, що це лише початок: вже написали про виліт ТУшок на рубежі запуску.

По другій вже нікуди не ходили. Молодий склад відмовився. Звісно це гра в рулетку — пронесе/не пронесе.

І от щойно лише о 9:14 відбій тривоги.

Не буду викладати фото/відео наслідків сьогоднішніх обстрілів. Вони жахливі: дехто вже не прочитає ці новини, дехто в лікарнях, а дехто не може зрозуміти, як далі жити без даху над головою.

Але ті, на кому лежить відповідальність за захист країни, а в реальності роблять це безвідповідально, як завжди живі, здорові і сьогодні запишуть 7537 відео з погрозою потужно відповісти ворогу. Запишуть і відразу забудуть. Бо ми ж памʼятаємо про «я вам нічєго не должєн».

Я розумію, що це війна (і треба вже нарешті назвати її офіційно війною), але ж ніхто не змушує президента і ВГК, в якого вся влада в одних руках, робити заяви про три тисячі ракет, нових потужніших за Томагавки «Фламінго» , що виробляються з швидкістю по одній на добу та мільйони дронів.

То чому вони в такій кількості не летять по ворогу? Адже зрозуміло, що ворог розуміє лише силу адекватної відповіді — сотні ракет та тисячі дронів по його території. Його столиця Москва не страждає.

Тому, як тут не вірити Ю. Касьянову, що Фламінго — це фікція і авантюра влади, побудована на корупції, яка прикривається брехнею та пропагандою.

А якщо так, то попереду нас чекає ще більше жахіття та кількість жертв.

Але і терпіти злочинну брехню від головного керівника країни не треба.

Брехня під час війни це зрада, яка почалася з шашликів у травні та ракети у ворога на 2-3 місяці.

А потім нескінченні плани миру, стійкості замість планів реальної оборони.

І жодних вибачень за наслідки.

Van Gog