Категории: Украина

Вони загинули у Бузковому парку Херсона

Я бачила те відео. Якраз 2 березня, рік тому. На ньому жінка ходила між деревами і розмовляла з чоловіком, який все знімав на мобільний телефон. Жінка коментувала:
— Боже, він без голови! Господи, розірваний навпіл. Не знімай! Бо ж це якщо його мати побачить!..
Це був Херсон. Бузковий парк. Між деревами, у куртках та спортивних штанах, були розкидані тіла полеглих тероборонівців. 18 чоловіків і хлопців (щонайменше, бо ще називають цифру в 30 людей) були розстріляні там під час спроби чинити супротив і обороняти Херсон, в який на всіх парах і безперешкодно в’їхали окупанти.
Кожний другий із 194-го білозерського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Всі люди – з сіл Білозерського району. Були атошники, але в основному там були хлопці без військового досвіду.
В Бузковому парку їх чекали. Бій продовжувався до півгодини. Хлопців розстрілювали як в тирі. Лупили із БМП, танків, крупнокаліберного кулемету, із мінометів. Працювали снайпери.
У наших були дві «Мухи» і ящик з коктейлями Молотова. Із однієї «Мухи» підбили БМП.
Вороги були за 15-200 метрів. Ті, хто вцілів, розповідали, що навіть підвестися, щоб кинути коктейль Молотова, було нереально. Працювали снайпери.
Наші хлопці намагалися зупинити колону окупантів. І там вони полягли. Їхні понівечені тіла знайшли в Бузковому парку. Поряд – пляшки з коктейлем Молотова.
Ті, хто залишились, відійшли всередину нафтозаводу. Там закопували зброю. І вирішили, дочекавшись темряви, відходити. Вийшли через чорнобаївський аеродром.
Найстрашніше, що окупанти обшукували тіла, діставали телефони і дзвонили рідним полеглих… Рідним намагались продати тіла.
Херсон окупували і не давали поховати тіла. І ті тіла досить довго лежали в парку. Місцевий священник, отець Сергій, спромігся все-таки домовитися з покидьками. Рештки збирали фактично руками.
Ще коли був окупований Херсон, у травні, люди зробили там меморіал в пам’ять про полеглих – хрест і табличка.
Херсон та область стали першими територіями, які захопили росіяни. Територіальну оборону міста залишили напризволяще. Бо з міста одразу виїхали правоохоронці, прокурори, спецслужбісти.
В Херсоні розповідають, що списки активістів і атошників одразу опинились в руках окупантів. Цікаво, чи колись ми дізнаємось, хто їх передав? І як це сталось? Зрадили чи просто розгільдяйство?
Полеглим в Бузковому парку — наша пам’ять і вдячність.
Zoya Kazanzhy

33kanal.com

…це – списки тероборонівців, які загинули у Бузковому парку 28 лютого, захищаючи Херсон.

…їх 30. Кілька – досі неопізнані.

…вони тримали бій коктейлями молотова і автоматами проти БТРів, які гатили по них і розривали на шматки.

…подивіться на роки народження. Діти, які стали на захист України.

…подякуйте їм у ці дні, коли ми радіємо звільненню Херсона.

Це їхня перемога

Ірина Ярошинська

Іноді, щоб зрозуміти, що я роблю так чи не так,
Чи, коли від нудьги відвідують мене якісь дурниці,
В голові красива назва з’являється: Бузковий парк.
Там у лютому бузок ще не цвіте, не співають птиці.
Там у лютому зазвичай не багато хто буває.
Всі чекають весни, щоб трава молода, та щоб було тепло.
Там дерева не надто високі, і вітер гострий, як ніж, гуляє
І ворони співають, хоча, це не спів, а пророчий крик охриплий.
Там у лютому сміливо вийшли ворога зустріти
Люди, які собі не бачили іншого шляху.
Голі гілки бузкових кущів не могли ще їх приховати.
Так само, як не могли ті люди втекти в ту годину лиху.
Бій тривав десь хвилин вісімнадцять, як кажуть, або трохи більше,
По хвилині на кожного з тих, хто залишився там лежати.
Потім тиша. Така недоречна, порожня, від якої ще гірше
Виглядали пляшки з коктейлями, які не захистили людей від страти.
Пляшки ті залишилися під деревами — цілі, в пакетах.
Їх принесли люди заздалегідь, з надією захистити місто.
Але дехто вже зрадив людей, рахуючи гроші в своїх кабінетах,
Готуючи в лютому квіти, щоб здати ворогу місто своє урочисто.
Може, люди могли б відійти, втекти, сховатися, здатися.
Могли б вціліти, як пляшки під кожним деревом
Могли б ще жити та цвітіння бузку у парку дочекатися.
Але рахували життя своє вони вже часом, а не «врємєнєм».
І вони дочекались весни, ті сміливі люди.
Встигли трохи повітря весняного серцем вдихнути.
Перше березня. В парку Бузковому не закінчився лютий.
Залишився назавжди в деревах, які це не зможуть забути.
(300 день війни 2022)
Теги: ZoyaKazanzhyБузковийПарктероборонаХерсонаХерсон
2 года назад

Похожие новости

Последние новости

Зеленський ввів санкції проти колишнього радника Єрмака

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти низки фізичних та юридичних осіб. Зокрема під них…

12 часов назад

Угода між Україною та США про копалини охоплює 57 мінералів

Підписана між Україною та США угода про корисні копалини охоплює 57 видів мінералів і встановлює політичні рамки двосторонньої співпраці. Про це повідомляє…

23 часа назад

Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 01.05.25

Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 01.05.25 орієнтовно склали / The estimated total combat losses of the enemy from…

23 часа назад

Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 29.04.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.04.2025 1. росія збільшує військові витрати, але ціною тотального зубожіння. -…

2 дня назад

Росіяни окупували Суху Балку та просунулись біля ще трьох населених пунктів

Росіяни окупували Суху Балку поблизу Нью-Йорка та просунулись біля ще трьох населених пунктів на Донеччині. Про це пишуть DeepState. "Ворог окупував Суху…

2 дня назад

Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 30.04.25

Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 30.04.25 орієнтовно склали / The estimated total combat losses of the enemy from…

2 дня назад

Узнайте первыми

Re:public

Наши партнеры


Мы в социальных сетях

Facebook
Twitter
Вконтакте
Одноклассники
Google+
Telegram