Категории: Украина

Вони загинули у Бузковому парку Херсона

Я бачила те відео. Якраз 2 березня, рік тому. На ньому жінка ходила між деревами і розмовляла з чоловіком, який все знімав на мобільний телефон. Жінка коментувала:

— Боже, він без голови! Господи, розірваний навпіл. Не знімай! Бо ж це якщо його мати побачить!..

Це був Херсон. Бузковий парк. Між деревами, у куртках та спортивних штанах, були розкидані тіла полеглих тероборонівців. 18 чоловіків і хлопців (щонайменше, бо ще називають цифру в 30 людей) були розстріляні там під час спроби чинити супротив і обороняти Херсон, в який на всіх парах і безперешкодно в’їхали окупанти.

Кожний другий із 194-го білозерського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Всі люди – з сіл Білозерського району. Були атошники, але в основному там були хлопці без військового досвіду.

В Бузковому парку їх чекали. Бій продовжувався до півгодини. Хлопців розстрілювали як в тирі. Лупили із БМП, танків, крупнокаліберного кулемету, із мінометів. Працювали снайпери.

У наших були дві «Мухи» і ящик з коктейлями Молотова. Із однієї «Мухи» підбили БМП.

Вороги були за 15-200 метрів. Ті, хто вцілів, розповідали, що навіть підвестися, щоб кинути коктейль Молотова, було нереально. Працювали снайпери.

Наші хлопці намагалися зупинити колону окупантів. І там вони полягли. Їхні понівечені тіла знайшли в Бузковому парку. Поряд – пляшки з коктейлем Молотова.

Ті, хто залишились, відійшли всередину нафтозаводу. Там закопували зброю. І вирішили, дочекавшись темряви, відходити. Вийшли через чорнобаївський аеродром.

Найстрашніше, що окупанти обшукували тіла, діставали телефони і дзвонили рідним полеглих… Рідним намагались продати тіла.

Херсон окупували і не давали поховати тіла. І ті тіла досить довго лежали в парку. Місцевий священник, отець Сергій, спромігся все-таки домовитися з покидьками. Рештки збирали фактично руками.

Ще коли був окупований Херсон, у травні, люди зробили там меморіал в пам’ять про полеглих – хрест і табличка.

Херсон та область стали першими територіями, які захопили росіяни. Територіальну оборону міста залишили напризволяще. Бо з міста одразу виїхали правоохоронці, прокурори, спецслужбісти.

В Херсоні розповідають, що списки активістів і атошників одразу опинились в руках окупантів. Цікаво, чи колись ми дізнаємось, хто їх передав? І як це сталось? Зрадили чи просто розгільдяйство?

Полеглим в Бузковому парку — наша пам’ять і вдячність.

Zoya Kazanzhy

33kanal.com

…це – списки тероборонівців, які загинули у Бузковому парку 28 лютого, захищаючи Херсон.

…їх 30. Кілька – досі неопізнані.

…вони тримали бій коктейлями молотова і автоматами проти БТРів, які гатили по них і розривали на шматки.

…подивіться на роки народження. Діти, які стали на захист України.

…подякуйте їм у ці дні, коли ми радіємо звільненню Херсона.

Це їхня перемога

Ірина Ярошинська

Іноді, щоб зрозуміти, що я роблю так чи не так,

Чи, коли від нудьги відвідують мене якісь дурниці,

В голові красива назва з’являється: Бузковий парк.

Там у лютому бузок ще не цвіте, не співають птиці.

Там у лютому зазвичай не багато хто буває.

Всі чекають весни, щоб трава молода, та щоб було тепло.

Там дерева не надто високі, і вітер гострий, як ніж, гуляє

І ворони співають, хоча, це не спів, а пророчий крик охриплий.

Там у лютому сміливо вийшли ворога зустріти

Люди, які собі не бачили іншого шляху.

Голі гілки бузкових кущів не могли ще їх приховати.

Так само, як не могли ті люди втекти в ту годину лиху.

Бій тривав десь хвилин вісімнадцять, як кажуть, або трохи більше,

По хвилині на кожного з тих, хто залишився там лежати.

Потім тиша. Така недоречна, порожня, від якої ще гірше

Виглядали пляшки з коктейлями, які не захистили людей від страти.

Пляшки ті залишилися під деревами — цілі, в пакетах.

Їх принесли люди заздалегідь, з надією захистити місто.

Але дехто вже зрадив людей, рахуючи гроші в своїх кабінетах,

Готуючи в лютому квіти, щоб здати ворогу місто своє урочисто.

Може, люди могли б відійти, втекти, сховатися, здатися.

Могли б вціліти, як пляшки під кожним деревом

Могли б ще жити та цвітіння бузку у парку дочекатися.

Але рахували життя своє вони вже часом, а не «врємєнєм».

І вони дочекались весни, ті сміливі люди.

Встигли трохи повітря весняного серцем вдихнути.

Перше березня. В парку Бузковому не закінчився лютий.

Залишився назавжди в деревах, які це не зможуть забути.

(300 день війни 2022)

Теги: ZoyaKazanzhyБузковийПарктероборонаХерсонаХерсон

3 года назад

Следующая РФ вже втратила на війні з Україною техніки на $25 мільярдів, – Forbes »

Предидущая « Бійці Російського добровольчого корпусу заявили про перетин кордону у Брянській області РФ

Москва горить і так має бути
Дуже цікаві коментарі москвичів. Найпопулярніші: что ето такоє і за что?? Це той незручний момент,…
ЗСУ уразили танкер тіньового флоту РФ та низку військових обʼєктів
Сили оборони України 16 червня та в ніч на 17 червня завдали ударів по низці…
Генштаб спростував звинувачення в ударі по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині
Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував фейк заяви представників РФ та Білорусі про нібито ураження безпілотником…
Бомбардувальник Су-24М розбився на Хмельниччині: льотчик та штурман загинули
У Хмельницькій області близько 19-ї години 16 червня 2026 року сталась авіакатастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М…

Москва горить і так має бути

Дуже цікаві коментарі москвичів. Найпопулярніші: что ето такоє і за что?? Це той незручний момент, де москвичі зіткнулися з об'єктивною…

3 часа назад

Экономика

Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 15-16.06.2026

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.06.2026 1. Українські дрони атакували підприємство ракетної галузі в Підмосков'ї. -…

3 часа назад