Скажімо, євреї за голокост, що відбувся через 10 років після Голодомору українців, вже отримали від Німеччини усі компенсації за мертвих із розрахунку по 100 тис.ам. доларів за жертву і зараз Ізраїль вимагає ще й компенсацій за страждання живих. Коли ж ми, українці, виставимо рахунок нашим кривдникам?
З метою кращого засвоєння інформації про Голодомор 1932-33 рр. Благодійний фонд «Україна-Русь» підготував відповідний конспект для сучасників (текст додається).
Цей короткий виклад суті трагедії здійснено на основі виданої Фондом у 2009 році мапи з одноіменною назвою.
Голодомор – народовбивство голодом
Голод – штучний (організований радянською владою)
Голод – цілеспрямований (проти української нації)
Період – з квітня 1932 р. до листопада 1933 р. (17 місяців або 500 днів)
Апогей – весна 1933 р. (помирало: щохвилини – 17 осіб, щогодини – 1 тис., щодоби – 25 тис.)
Територія – українські етнічні землі в СРСР
Головні жертви – селянство (основа української нації)
Кількість жертв – бл. 10 млн. українців (бл. 14 млн. разом з ненародженими), в т.ч. на Кубані – бл. 1 млн. ос.
Кількість переселених в Україну – бл. 2 млн. ос. (з РСФСР і БСРР)
Кількість вивезених з України – бл. 3 млн. ос.
Кількість вивезених з Кубані – бл. 60 тис. ос. (4-и станиці) на Північ РСФСР
Визнання – 24 держави (засудили як злочин), з них — 14 (як геноцид)
Масштабність – найбільша етнонаціональна катастрофа в історії людства
Організатори – керівництво СРСР (СБУ подає список 139 ос.)
Відповідальність –
а/ Нації: росіяни (москалі) як більшість населення СРСР; євреї (жиди) як більшість в ОДПУ
б/ Держави: СРСР (Російська Федерація – спадкоємниця); Ізраїль (виразник інтересів світового єврейства)
в/ Політичні партії: правляча — Всесоюзна Комуністична партія більшовиків (ВКП(б) (РСДРП(б) – РКП(Б) – ВКП(б) – КПРС)
г/ Каральні органи: ОДПУ (ВЧК – ГПУ – ОГПУ – НКВД – НКГБ – МГБ – КГБ).
Підготував Президент Благодійного фонду “Україна-Русь”,
член Асоціації дослідників голодоморів в Україні
Ростислав Новоженець
Еврейскому комитету не понравилось, что среди организаторов Голодомора оказалось многовато евреев
В «Обком» поступило заявление Украинского еврейского комитета, которые мы приводим ниже:
«Украинский еврейский комитет заявляет, что опубликованный недавно Службой Безопасности Украины на основании ее архивных материалов первый «Список партийных и советских руководителей, руководящих сотрудников ОГПУ и ГПУ УССР, а также документов, которые стали организационно-правовым основанием для проведения в Украине политики Голодомора-Геноцида и репрессий», фактически возлагает этническую ответственность за трагедию Голодомора на евреев и латышей.
В списке дано 19 фамилий, среди которых преобладают еврейские фамилии. Если человек менял имя и фамилию, то в скобках указывается его первоначальные имя и фамилия. В списке опубликованы фамилии работников ОГПУ, которые в силу своих должностей не могли иметь непосредственное отношение к репрессиям. Так, например, указываются фамилии начальников статистического и транспортного отделов ОГПУ.
УЕК считает также неуместным упоминание в данном списке фамилии Ивановского (Гибшмана) Израиля Давыдовича, начальника ЕКВ ПП ОДПУ в Крыму. Не снимая с него ответственности за преступления сталинизма, хотим напомнить, что Крым в то время был частью Российской Федерации, а не Украины.
УЕК считает, что публикация подобных списков — предвзятая попытка завуалировать истинных виновников Голодомора.
Украинский Еврейский Комитет заявляет, что одновременно с указанными неточностями, в опубликованном документе не указываются истинные виновники Голодомора — Г. Петровский, председатель президиума Верховного Совета УССР, В. Чубарь, председатель Совнаркома УССР, В. Приходько, генеральный прокурор УССР, Н. Скрыпник и другие.
Украинский еврейский комитет, организация, стоящая на защите прав человека в независимости от национальности и вероисповедания, отмечает важность проводимой СБУ работы и призывает руководителей этого ведомства более тщательно и ответственно подходить к составлению и публикации столь серьезных документов, которые, могут нарушить межнациональный и межконфессиональный мир и спокойствие в Украине».
Людей на ім»я Андрій Остапенко і раніше було і сьогодні є доволі багато. Серед них ви можете знайти, зокрема, відомого українського гітариста, заслуженого артиста України; а ще уродженця Полтавщини, нині доктора педагогічних наук, професора Краснодарського університету; а ще московського астронома з українським корінням; а ще автоматника 3-го Українського фронту, Героя Радянського Союзу, чиїм іменем названа вулиця казахського міста Кокчетав, де він трудився після війни й закінчив там свій життєвий шлях; а ще відомого сучасного співака на псевдо Ель Кравчук, якого насправді звати Андрієм Остапенком і ще багато-багато цікавих, відомих людей, які відбулися у професії, на суспільній арені, принесли багато користі людям.
З цього кола трагічно випав 19-літній хлібороб Андрій Остапенко, колгоспник артілі ім. Леніна на Сумщині, який помер від голоду у 1933 році. Невідомий канцелярист видав про це довідку, у 15-й графі якої чітко вказано: «Причина смерті — українець».
Не виснаження, не дистрофія, не запалення шлунку чи ще щось подібне, що може бути викликане страшенним і постійним голодом, а — УКРАЇНЕЦЬ.
Як можна зрозуміти цей запис? Помилка втомленого писаря? Описка? Обмовка? Чи єдино можливий та доступний цьому невідомому «паперовому пацюкові» протест і послання у майбутнє?
Усе може бути. Помилка у тому числі. Але чомусь уявляється людина, достатньо розумна, грамотна і патріотична, яка вже осягнула ту страшну дійсність, що розгорталася на її очах, коли село за селом винищувалися багатодітні українські родини, коли возами до загальної ями на цвинтарі звозилися однаково скелетоподібні тіла чоловіків та жінок, старих і дітлахів, котрих зжер, заморив до однаково мученицької смерті Великий Голодомор.
Як треба було уже зненавидіти організаторів цього Голодомору, як треба було дійти до краю, щоденно виписуючи подібні однотипні «похоронки» на власний народ, щоб уже нічого не боячися, відчайдушно написати ту історичну істину, яка відкрилася цій маленькій за посадою, але великій своєю мужністю Людині. Так думається мені.
Джерело: