Один зі «слуг» Сергій Демченко озвучив «вологі мрії» Банкової – для того, щоб перемогти у війні, Україні потрібна… диктатура. Ми, якщо чесно, чекали подібної заяви – правда, думали, що вона пролунає не від якогось ноунейма, а, наприклад, від Мар’яни Безуглої.
Менше з тим. Нагадуємо пану Демченку, що Україна ніколи не прийме диктатуру, що підтверджується її історією. Навіть натяки на спроби зосередити все в одних руках наштовхувалися на масові протести, в яких, як ми пам’ятаємо, вигравав народ, а не ті, хто намагався цю диктатуру нав’язати.
Нагадуємо також, що зараз Україна перебуває у стані війни з однією з найжорсткіших диктатур у світі – росією. Країни, де так скучають за «залізною рукою», що знову починають зводити культ кривавого вбивці Сталіна та встановлювати йому пам’ятники.
Чи можна уявити, що сучасна Україна раптом перетвориться на ту ж росію, Білорусь або Північну Корею – найяскравіші приклади диктаторських режимів? Що раптом дозволить одному правителю (навіть разом з п’ятьма «ефективними менеджерами») одноосібно приймати усі рішення, не питаючи нічиєї думки?
Може, у хворобливій уяві Демченка та його кураторів з Офісу президента така модель України і існує. І такі спроби вже робляться: парламент, який міг би (і мав би) стати противагою для інших гілок влади, фактично недієздатний. Опозиція придушується, телеканали, які мають думку, відмінну від «єдиного марафону», відключаються від ефіру, журналістів, що критикують владу переслідують, бізнес, який не хоче ділитися – пресують.
Але краще вам, доморощені диктатори, тримати свої «залізні руки» подалі від України. Нація обрала свободу, і ніякі пропозиції про повний президентський контроль не змусять її змінити своєї думки. Те, що ми переможемо у війні, не викликає сумнівів. І точно не за допомогою диктатури. Бо диктатура і її уособлення і є нашим головним ворогом.
Валерій Прозапас:
Навіть не знаю з якого боку підійти до питання «диктатури».
З одного — безпрецедентна «монобільшість’ і підтримка 4/5 населення, а відповідно повний контроль всіх органів влади, якого ніколи ні у кого не було за часи незалежності, і до того ж абсолютно легальне єдиноначаліє військового часу, що реалізується через Ставку.
З іншого — нехтування Конституцією, постійне порушення законів через політичну доцільність, згортання місцевого самоврядування, інформаційна монополія «єдиного», Червінський в клітці, та відверте визнання підміни роботи державних інституцій «5-6 менеджерами».
Які додаткові повноваження дасть «диктатура», щоби «допомогти перемозі» — якщо фактично вже давно не існує ніяких обмежень?
Офіційно запровадити посаду єлбаси?
Ну, можна спробувати, хуже нє будєт (тм)
