Володимиру Зеленському про землю

• Олександр Палій Результат тотального ринку землі без обмежень, який проштовхує олігархат, можна бачити на прикладі Аргентини, де практично не існує сільских населених пунктів між містами, і можна їхати пусткою сотні кілометрів. Причому економіці Аргентини це ніяк не допомогло, останній дефолт там трапився два місяці тому.
• Отже, ЧОГО ХОЧЕ У ЗЕМЕЛЬНОМУ ПИТАННІ ОЛІГАРХАТ ?
  Дозволити концентрацію землі в одних руках в розмірі 15% аграрних земель області або 0,5% території України. В реальних цифрах це близько 200 тисяч гектарів. Враховуючи, що паралельно Зеленський своїм законопроектом пропонує повністю декриміналізувати створення фіктивних фірм, це означатиме, що ніяких обмежень для концетрації земель в руках одного або кількох угруповань не буде. В урядовому проекті для оренди ніяких обмежень взагалі не передбачено. Такий підхід до земельної реформи швидко призведе до монополізації ринку велетенськими латифундіями, спекуляції землею, занепаду дрібних і середніх аграрних підприємств, занепаду сільських населених пунктів, і, в остаточному рахунку, стимулюватиме знелюднення українських земель.
  ЩО ПОТРІБНО УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ?
  — Передбачення запровадження власності на землю виключно для таких категорій громадян:
  • громадян України (тобто пряма заборона володіти землею іноземцям та юридичним особам),
  • що володіють не більше 300 га землі,
  • що постійно мешкають на землі (протягом не менше ніж 300 діб на рік не далі, ніж 20 км від своєї найбільшої земельної ділянки),
  • що зобов’язалися особисто брати участь протягом 10 років в веденні господарства на своїй землі.
  — У разі порушення цих правил земельні ділянки конфіскуються і переходять у державну власність. Передбачити, що одна і та ж земельна ділянка чи її частина з метою уникнення спекуляції не може бути продана частіше, ніж 1 раз на 3 роки.
  — Заборона будь-якій одній фізичній чи юридичній особі орендувати більш ніж 10% земель сільськогосподарського призначення району та мати орендовані землі більш ніж у 10 районах. Це приблизно 80-100 000 гектарів (при тому, що в країні вже існують фірми, що мають у своєму розпорядженні понад 300 000 гектарів, тобто має відбутися їхнє примусове дроблення, коли протягом року вони зможуть продати права оренди на надлишкові земельні ресурси). Задля залучення іноземних інвесторів — дозвіл оренди для юридичних осіб, серед засновників яких можуть бути й іноземці.
  — Запровадження виключно аукціонного розподілу державних земель сільськогосподарського призначення.
• Олександр Палій Аби ви під час зустрічі з Путіним мали краще розуміння про суть Росії, можливо, вам буде корисним дуже повчальний історичний урок.
  У ньому справжнім героєм виступає племінник першого кошового Запорізької Січі Байди Вишневецького (на малюнку) Костянтин Вишневецький.
  У 1606 році він поїхав з почтом на цареве весілля до Москви, аж тут, після дворічного плазування перед царем, московити дійшли думки, що царь нєнастаящій, бо їсть яловичину, і змовилися вбити царя Лжедмитра і усіх сонних поляків, що приїхали на свято майже без зброї, принагідно звинувавтивши поляків, що це буцімто вони самі хочуть убити царя Димитрія. Тих поляків, що не боронилися, було вигублено, натомість з честю і перемогою з неймовірно тяжкої ситуації вийшли ті, які мужньо боролися:
  «Забили на сполох спершу в Кремлі, а потім у всьому місті, і було велике хвилювання, і багато зі зброєю поскакали на конях до Кремля, а по всіх вулицях закличники змовників кричали: «Гей, люб’язні брати! Поляки хочуть убити царя; не пускаймо їх до Кремля!» Поляки, налякані цими криками, переважно сиділи у своїх будинках, здебільшого збройні, і були затримані натовпом, що обложив їхні двори, щоб грабувати і вбивати, і всі поляки і люди в польському вбранні, схоплені на вулицях, поплатилися життям…
  Дивно було дивитися, як біг народ з польськими ліжками, ковдрами, подушками, одягом, кіньми, уздами, сідлами і усіляким домашнім начинням, немов усе це рятували від пожежі…
  Двір, на якому стояв пан Вишневецький, хоробро захищався до самого закінчення заколоту; і коли бояри всюди розігнали народ, маси людей зібралися навколо цього двору, бо він стояв на великій площі біля річки Неглинної, і його обложила незліченний натовп народу, стріляючи і рубаючи все в шматки, і розграбували кухні, стайні й нижні покої, але поляки, засівши у верхніх покоях, чинили великий опір і, відважно стріляючи з вікон, поклали багато московитів. І як тільки московити наступали натовпом, щоб заволодіти золотом і дорогими одежами, що кидали з вікон поляки, то їх підстрелювали, немов звірів або птахів, і як тільки збирався натовп, поляки стріляли в нього. Також поляки три рази навмисне буцімто виказували намір здатися, і московити, повіривши цьому, цілими сотнями прямували по сходах, аби почати грабіж. А поляки між тим відчиняли нагорі сіни, і як тільки московити починали тіснитися в сінях, одразу стріляли по них з сорока або п’ятдесяти пищалей, і московити падали і летіли вниз по сходах, немов щури, яких женуть з горища. Одним словом, усе тривало досить довго, і деякі привезли туди гармати, зняті зі стін міста, і стріляли з них по дому та калічили своїх же, які безперестанку рвалися по сходах, бо такі жадібні вони до грабунку.
  Нарешті, прибули туди всі московські вельможі й старанними проханнями умовили московитів відступити. І там полягло більше трьохсот московитів і багато хто був поранений, а у поляків полягло всього двоє чи троє…
  Двір у Москві, на якому розташувався польський посол, спіткала краща доля, бо на ньому було триста озброєних поляків, і ще набігло чимало втікачів до них. Московити цей двір суворо стерегли і ще огородили гратами і стовпами та охороняли день і ніч. Так само охороняли і будинок пана Вишневецького з Києва зі свитою, в якій було понад триста чоловік, які так відважно захищалися… З Москви у 1607 році щодня надсилали гінців в усі міста зі звісткою про перемоги московитів; і навіть коли московське військо зазнавало поразок, слали по всіх містах звістки, що ворог розбитий, так що всюди з радості били в дзвони. Це робилося задля того, щоб народ не відпав, але постійно тримав вірність Москві».
  (Ісаак Маса, голландський купець і посланник, «Короткий звістка про початок і походження сучасних війн і смути в Московії, що трапилися до 1610 року».)

Олександр Палій Пане Володимире, Арахамія каже, що крім референдуму щодо продажу землі іноземцям, до другого читання в законопректі про землю необхідно «збалансувати норму щодо максимальної кількості гектарів в одні руки». Зараз «слуги» «збалансували» по 210 000 гектарів, тобто десь по території с-г земель 3 середніх районів України, що, зрозуміло, неймовірно жирно. А у нас в Україні всіх тих районів 400.
Якби ви зменшили в 1000 разів, до 200-300 гектарів в одні руки, я б сам сказав, що це потрібна Україні і Українському народові реформа, а ви великий рефоратор.