Влада чомусь повірила, що Україну можна здати ворогам

126
Командир Української добровольчої армії (УДА), політичний та громадський діяч Дмитро Ярош оприлюднив звернення до вищих посадових осіб та вояків на передовій і в тилу з приводу призначеного з 00:01 понеділка, 27 липня 2020 року, «повного і всеосяжного» перемир’я з росіянами на Донбасі

«Влада чомусь повірила, що Україну можна здати ворогам. Звідти всі процеси, що йдуть крайніми днями на Фронті російсько-української війни. Пам’ятаю, як в 14-му зруйновану Армію теж роззброювали і деморалізовували. Тоді вперед вийшли добровольці. І ми зупинили ворога, і відкинули його на сотні кілометрів із займаних позицій. Зараз, якщо політичне керівництво держави, що тимчасово перебуває при владі, захоче стати «Зрадниками», що ж — ми дамо цьому раду», — зазначив він.

За словами Яроша, для того щоб російські війська не зайняли нових позицій, українські воїни мають «не виконувати злочинних антиконституційних і антидержавних наказів», а все суспільство має виступити проти капітуляції.

«Брати-воїни: військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки України, працівники МВС, добровольці, держава знову у небезпеці!» — наголосив політик.

У тому випадку, якщо влада не відмовиться від своїх нинішніх планів, додав Ярош, воювати знову вирушають добровольці.

«Люди війни, всі патріоти, які вміють тримати у руках зброю та готові знову стати на захист самостійності та соборності нашої держави», — впевнений командир УДА.

За шість з половиною років війни з російським окупантом Україна здобула багато перемог, в багатьох українських містах і селах знову замайорів український прапор.
В цій історії були й сумні і трагічні сторінки.
І мова, на жаль, не тільки про Іловайськ та Дебальцеве, про які так люблять говорити, точніше маніпулювати смертями, особи, що є об’єктами неперебірливих інформаційних зносин з російським ворогом.
Українці помирали, захищаючи свою державу.
На превеликий жаль, за звільнення України від російського окупанта доведеться заплатити ще багатьма життями.
АЛЕ:
Навіть в найтрагічніших моментах визвольної війни, український воїн мав право і можливість захищати себе і не кидати свого побратима в сірій зоні.
І це вперше за всю війну, з 27.07.2020, таваріщь Зеленський відбирає в очолюваної ним армії право бачити ворога (заборонена розвідка), право захищати себе і право достойно відповісти на атаку ворога.
Не кажучи вже про покарання в разі відкриття вогню не за правилами.
Відтак, відібравши у війська можливість адекватно захистити себе в разі ворожого наступу, з 27.07.2020 таваріщь Зеленський стає спільником російських окупаційних військ і кожна смерть військового на фронті буде спричинена в тому числі його діями.
Бо, ще раз нагадаю, він відбирає у війська «очі» і зброю.
Заради чого?
Заради примарного «міру»?
Мир може настати тільки в одному випадку — коли російське окупаційне військо, під впливом всіх можливих факторів покине українську землю.
Але замість того, щоб всіма своїми діями проводжати окупантів з української землі, Зеленський найбільше прагне зустрічі з їхнім головнокомандувачем, військовим злочинцем.
І це прагнення до зустрічі, схоже, вже стало самоціллю, в жертву якої готові приноситися життя українських військових.
Тому, цьому товаріщу і його діям, діям його спільників (що будуть забороняти військовим захищати себе) дасть оцінку як історія, так і закон.

Вчера прибыли «проверяющие из ООС» для контроля «шоб мы не стрельнули, не дай Боже». Сами тоже не в восторге, бо выдернули из теплых кабинетов в поля кормить клопов. Беспилотник, подаренный волонтерами спрятал подальше от греха, РЭБы теперь не за нас.
Здесь много вернувшихся мобиков, в том числе с донбасса. Пришли не просто за баблом, пришли что бы обрести смысл всего того, через что прошли в 2014, 2015, 2016… «Сепары должны страдать!». Страдать, потому что они пришли на нашу землю и не должны чувствовать себя здесь сыто и спокойно. Даже в условиях затяжной позиционной войны. Походу, страдать должны мы. Так решил зеля. Моральный дух — депрессия пздц.
Запретили открывать огонь. Все лежки и секреты в «серяке» брошены. Теперь, ночью в теплик разглядев группу тел, двигающуюся в направлении наших позиций, мы сцепив зубы, молча проводим их взглядом. И будем ждать когда и на какой из позиций задвухсотят кого-то из наших. Раньше, если кто-то из наших выходил в «серяк» (с БРкой или без неё) знали — ни дай бо шо, если не группа огневой поддержки, то пехота прикроет. Потом кого-то взъебут, но прикроют всеми доступными огневыми средствами.
Матерые снайперюги потеряны — завтрашнего дня они безработные. Отдельные разведбаты, снайпера и армейская спецура становятся бесполезными формированиями… Их навыки и умения теперь ненужны. Отдельные спецподразделения «технічних засобів розвідки» (наши беспилотники с уникальным оборудованием и возможностями) — туда же. Хз куда, их теперь — они не нужны…
Это предательство. ЗРАДА, курва мать, что ни на есть зрадная! Всё, о чем пздели из всех утюгов и чайников все 5 лет при ху*ёвом Порохе, произошло именно сейчас.
Донбасс слили. Паспортизация в ОРДЛО идет полным ходом, граница с балалайками открыта, украинский язык запрещен. Год-два и территория будет потеряна безвозвратно. Ещё три-пять максимум, по телеку покажут сватов, голобородьку, луцких террористов и желудки забудут всех потеряных в этой войне. Цвет нации — Рыбак, Миф, мальчишка Север, чета волонтеров из Луганска расстреляных за то, что подкармливали наших на блокпостах и всех тех, кто на той стороне ждал и верил в возвращение Украины — всех забудут и на всех забъют.
Здобулы, бля!
Простая схема. Из двух пальцев.
Был человек, который пришел строить государственность. Который понимал, что в двадцать первом веке страна, соседствующая с одной из самых мощных диктатур в мире, не может существовать в режиме «Гуляй Поле». Лет триста назад еще туда-сюда могла пропетлять. Сейчас — нет. Человека этого сожрали с говном — а, он хочет захватить власть!, барыга, бизнес на крови, роттеррдам! Отдельной строкой шло «Страну спасли волонтеры».
Тех, кто ором орал: «Что вы, бл*ядь, делаете, у Украины есть лет десять, чтобы либо построить работоспособное государство, либо опять быть поглощенной диктатурой??!!!» — также смешали с говном. Порохоботы, продался за рошенку, не учи нас жить.
Выбрали клоуна.
Клоун за год развалил вдребезги то, что только-только начало зарождаться. Вчера его ручонки протянулись и к армии.
Сегодня вся лента опять полна разговорами о добробатах и о том, что их пора возрождать. Как в четырнадцатом.
Если вы считаете, что набравшему огромную мощь кристаллизовавшемуся механизму диктатуры и принуждения можно бесконечно долго противостоять добровольными казацкими сотнями без такого же отработанного механизма армии — как в четырнадцатом — то:
Вольное Гуляй Поле ВСЕГДА проигрывает организованной диктатуре. Всегда.
Доказано историей. Уже дважды.
Ну… Я не знаю, что тут можно сказать.
Ерничать уже совсем не хочется.
Ситуация хреновая.
Влада, своєю повною забороною нашим військовим будь-якої активності, навіть розвідувальні польоти безпілотників для контролю за пересуванням ворожих сил, прирівнює наші законні збройні сили до окупаційних.
На відміну від днрівських орків, наша армія діє законно на власній території. Будь-які дії і навіть присутність озброєних російських військових і колаборантів є злочином. Тому ставити однакові умови для всіх — це є злочин і приниження для нашої армії.
Якщо терорист на території України погрожує зброєю є два варіанти — він має бути ліквідований або заарештований. Єдині гарантії, які ми можемо дати окупантам — гарантувати життя, об‘єктивне розслідування, чесне правосуддя і гуманні умови утримання у в‘язниці.
Більше того, виконання цих умов чергового миру окупантами абсолютно ніким не контролюється. Притягнути когось до відповідальності за порушення неможливо. За сьогодні 15 обстрілів з боку «лднр» і жодної відповіді з нашої сторони. Яка реакція? Правильно, ніякої.
ОБСЄ блокує радіосигнали для наших б. В той же час окупанти навіть не допускають представників ОБСЄ на свої позиції.
З завтрашнього дня наші військові ризикують потрапити під кримінальну відповідальність за будь-які дії на лінії фронту. Як наслідок повна деморалізація і демотивація наших бійців на передовій.
Керівництво Генштабу вже більше півроку блокує видачу боєприпасів і спеціально щодня занижує кількість поранених, щоб «не псувати статистику». Ілюзія миру гірше відкритої війни. Ярослав Журавель, який чотири дні помирав поранений — помер через бездіяльність і пацифізм нашого «верховного».
Україна завтра офіційно припиняє оборону і захист своїх територій. Тому що в голові у Зеленського війна вже закінчилась і всі ці ваші повідомлення про обстріли, поранених і загиблих заважають йому відпочивати на своїй дачі.
Поделиться:
Загрузка...