Віталій Портников: Криза вимагає компетентної влади

55
Трагедія, яка сталася з українським пасажирським літаком в Ірані, продемонструвала, що наша країна опинилася в центрі однієї з найсерйозніших політичних криз — вже другої за останні місяці

Першою була криза у Сполучених Штатів, коли телефонна розмова Дональда Трампа і Володимира Зеленського призвела до оголошення імпічменту президенту США.  Зараз — нова безпрецедентна ситуація.  Так, можна припустити, що західні лідери мають рацію і загибель українського літака — помилка іранських військових.  Однак ми вже бачимо, як Іран і його союзники заперечують саму можливість такої помилки, а керівники західних країн наполягають на правдоподібності своєї версії.  І це — тільки початок розвитку сюжету.  Від поведінки українського керівництва, в кінцевому рахунку, буде залежати авторитет нашої країни, ставлення до неї союзників, розуміння, на чиєму боці реально — не з точки зору декларацій, а насправді — знаходиться Україна.

Вихід з цієї ситуації — філігранна, ювелірна робота, яка вимагає великого політичного досвіду і майстерності.  Робота, яка вимагає любові не просто до своїх співгромадян, а до політичної діяльності.  Тому що політична діяльність — це велике мистецтво, набагато більш складне, ніж робота телевізійного коміка.  І їй не можна навчитися, якщо немає хисту.

Але навіть якщо б було можна, таке навчання вимагало б часу і політичного штилю, а не політичного шторму, в якому знаходиться наша країна.  Ми потрапляємо в кризу за кризою, а наша влада просто не розуміє, як на ці виклики реагувати.  Вона «вчиться» на нас, «вчиться» на країні, ніби й не помічає — це не вульгарний телевізійний серіал про невдаху-вчителя на велосипеді, а реальне життя!  І ціна помилки — доля країни, долі людей.  Управлінню державою не можна навчитися в кризу, як не можна навчитися управлінню літаком в момент відмови двигуна.

Саме тому Україна і нагадує літак, в пілотській кабіні якого виявилися випадкові пасажири, що летіли на гастролі.  І жах ситуації полягає в тому, що безвідповідальні виборці Володимира Зеленського придбали квитки на цей ризикований рейс для всіх нас — і тих, хто не розумів, що літаком потрібно вміти управляти, і тих, хто не сумнівався в необхідності наявності льотної ліцензії у екіпажу.

Залишається сподіватися — як зазвичай у випадку з Україною — що ми все ж таки десь сядемо.  Хоча б в пустелі, звідки доведеться ще кілька десятиліть шкутильгати до місця призначення.

Віталій Портников

P.S. Всі знають, що український літак збила іранська ракета, тільки Зеленський ні

Розвідка Австралії теж підтвердила, що український літак збила іранська ракета. Всі знають, і тільки Зеленський ні. Чому? Бо в Україні спецслужбами керують друзі Зе.

Чоловік бухгалтера 95 кварталу поставлений на департамент стратегічної розвідки.

Координатором розвідки та силового блоку від офісу президента призначено Богдана, який навіть на РНБО вчора не прийшов.

СБУ — там продюсер 95 кварталу Баканов.

А ті всюди поставили своїх людей.

В результаті всі мають данні, а ми ні.

Який сором і ганьба.

Мирослав Гай

Це не лише український літак збито в Ірані, проти нашої держави відкрито ще один інформаційний фронт. І як показали оті декілька днів, вищі посадові особи країни надто незграбні та непрофесійні, аби обороняти нашу країну.

Іран з перших хвилин трагедії намагався перекласти відповідальність за загибель літака на українців. З нашого боку – відсутність реакції, нічні посиденьки на Банковій, в яких не було ніякого сенсу, та наступне мовчання. Фактично, захищати українські інтереси мала компанія-перевізник самотужки.

В інформаційній ірано-українській війні нам відверто зіграло на руку те, що великі країни сьогодні налаштовані одягнути на агресивний іранський уряд гамівну сорочку. Саме тому американський президент, а пізніше прем’єр-міністри Канади та Великої Британії майже одночасно зробили заяви про збиття літака МАУ ракетою ВПС Ірану.

Така синхронізованість меседжів говорить про те, що дії очільників цих держав були добре відпрацьовані.

Але й навіть цей пас пішов в нікуди… Сценаристи 95-кварталу, які сьогодні пишуть стратегію нашої країни, зараз або ж черпають чергову порцію натхнення, або ж просто не знають, що взагалі треба реагувати.

По-приколу можна продавати місця в списках, губернаторські посади і по-приколу можна розставляти своїх людей на різні кормові посади. Але прикол за приколом, і ми втрачаємо державність та державу. В кожному випадку, в ірано-українській війні про інтереси нашої держави подбали лідери інших країн.

Невже так буде у всьому?

P. S.

Ну не курча мать?

Трамп, Трюдо і Джонсон заявили про ракетну атаку, а йому «не підтверджено»… І він просить доказів…

Це літак твоєї країни збито, і ти мав би говорити про неприпустимість спроб Ірану маніпулювати фактами, і подякувати лідерам держав-партнерів.

Натомість чується: може і версія Ірану правдива…

Цікаво, це сценаристи кварталу написали чи сам придумав?

І якої країни, ви, Володимире Олександровичу, президент?

Орест Сохар

Що ви причепилися до президента? Скільки можна цькувати людину, яка тільки повернулась з відпочинку. Він не мовчить. Зовсім. Ну і що с того, що США та Канадія вже висловились з приводу атаки на український літак? У них більше часу було, так як по відпустках не вешталися. Тавошо невдахи та ніщеброди.

Все буде згодом. Зараз тільки в ОПі з’ясують як правильно пишеться, Іран чи Ірак, (хоча яка різниця), так і буде заява…

Господи, який же іранський сором.

Олексій Петров

Поделиться:
Загрузка...