Ще до початку каденції Володимира Зеленського я припускав, що Кремль готує для нашої країни «молдавський варіант», коли спочатку — під приводом боротьби з олігархатом і корупцією — створюється коаліція прозахідних і проросійських сил, а потім прозахідні сили з неї виганяють і прихильники Путіна починають правити самостійно. Тільки за підтримки тих самих безпринципних корупціонерів, з якими вони недавно боролися.
Для здійснення в Україні «молдавського варіанту» не знадобилася навіть підтримка Заходу, якою Кремль заручився в Кишиневі. У Києві без Заходу обійшлися, навпаки — посли «групи семи» намагаються зупинити сповзання України до російської сфери впливу, але поки що без особливих успіхів.
Спочатку за допомогою нехитрої популістської технології в коло виборців Зеленського і його депутатів в парламенті заманили не тільки відвертих прихильників капітуляції і зближення з Москвою, не тільки байдужих і неосвічених обивателів, а й частину недалеких українських патріотів. А потім створили коаліцію з ОПЗЖ та її сателітами у Верховній Раді.
Тому що голосування за відставку генерального прокурора, підтримане Зеленським з Полтави — це і є та сама коаліція. Коаліція Зеленський — Коломойський — Медведчук, яка тепер впевнено править Україною при мовчазній підтримці Ахметова. Коаліція зради. Коаліція Путіна. І не потрібно прикидатися, що 2019 року виборці Зеленського не за неї голосували.
За неї. Просто хтось робив це зі щирим переконанням, що тут повинна бути Росія, а хтось — по дурості і недалекоглядності. «Корисних ідіотів» Кремля ніхто ще не відміняв. Як правило, саме такі «корисні ідіоти» і руйнують власні держави. І це зовсім не Зеленський – «ваш вирок». Те, що таких «корисних ідіотів» набралося і на 73 відсотки, і на монобільшість, і на можливість створення союзу з проросійськими силами — це «ваш вирок».
І справа, звичайно ж, зовсім не в фігурі генерального прокурора, до якого багато питань. Як і у Молдові справа була зовсім не в фігурі одіозного олігарха Плахотнюка, до якого питань ще більше. Справа в тому, що в день смерті радянського імператора Йосипа Сталіна вони провели огляд своїх сил у парламенті і переконалися: їх більше. Їм вистачає голосів, навіть якщо проукраїнська частина в партії президента схаменеться і зрозуміє, що ж вона натворила в своїй дурості, в своєму хуторянському пристосовництву.
Тепер вони почнуть правити. І заява нового прем’єра про можливість подачі води в окупований Крим — це зовсім не випадковість, не обмовка, це не дилетантизм. Це те, чого вони хочуть насправді. Просто поки що бояться.
Бояться опору. Але коли вони побачать, що опору немає, вони почнуть діяти. І не кажіть, що такий парламент не зможе обрати Медведчука спікером, а Бойка — прем’єром. Зможе, якщо Зеленський накаже. А потім Зеленський терміново поїде на гастролі і президентом стане Медведчук. Без будь-яких виборів, навіщо нам вибори, якщо народ хоче миру і пенсій? Медведчук забезпечить нам мир, пенсії і Росію.
Це і є російський план, який може влаштовувати українських олігархів. Зеленський, який просто розчищає дорогу для Медведчука. Тому що Україна Росію не переможе, а гроші заробляти треба. А як їх заробляти, якщо немає стабільності і проклятий Захід висить над головою? А так — ні Заходу, ні російської загрози, ні божевільних патріотів, які псують життя своєю мовою і бажанням чинити опір. Не потрібно чинити опір. Потрібно розслабитися і заробляти на великому невільничому ринку, на який остаточно перетворять Україну.
Це, власне, і є те, за що українці проголосували в 2019 році. Їжте, не обляпайтесь.