Віталій Портников: Капітуляція — це не кіно

62

Після поїздки президента України до Золотого його офіс випустив спеціальний фільм, який підбив підсумки цього відрядження. Зрозуміло, що фільм знадобився насамперед для того, щоб зменшити негативний ефект від появи фрагментів бесіди Володимира Зеленського з ветеранами

Але суть його — не в цьому.  А в протиставленні позиції місцевих жителів, які хочуть миру і учасників протестних акцій у Києві та інших містах України, які, на думку Зеленського і його оточення, миру не хочуть.

І тут відбувається очевидна підміна понять. Учасники протестних акцій не виступають проти миру. Вони виступають проти капітуляції. Капітуляція також — дорога до миру. Після захоплення Гітлером більшої частини Європи, капітуляції Польщі, Франції та багатьох інших країн на їхній території настав мир. Цьому чудовому світу заважав тільки опір деяких країн, які не розуміли цінності капітуляції і екстремістів, які підривали мир і порядок.  Проти цих негідників озброїлася вся передова Європа — ну а вже коли вони увійшли в союз з тиранією Сталіна взагалі все стало зрозумілим.

І якби Володимир Зеленський захотів би наприкінці 30-х — на початку 40-х років поговорити в Європі про мир, він знайшов би чимало чудових співрозмовників, від нобелівського лауреата Кнута Гамсуна до маршала Петена. І так, якби переміг Гітлер, а не союзники, англійці вважалися б паліями війни, а учасники європейського руху Опору — екстремістами, які не хотіли миру. Хоча ані Зеленський, ані я про це б не дізналися — тому що наші дідусі і бабусі тоді вже напевно загинули б у газових камерах разом з усіма іншими євреями Європи. Адже ми з Володимиром народилися саме тому, що знайшлися країни і люди, які чинили опір агресору. Не хотілося б йому про це нагадувати, але скажу зрозумілою мовою — наші діди воювали.

Саме тому Володимиру Зеленському варто було б пояснити громадянам України, яким чином він збирається забезпечити не просто мир, а мир без капітуляції. Все, що робив президент до сьогоднішнього дня — це виконував російські умови, щоб домогтися зустрічі в «нормандському форматі» з Володимиром Путіним.  Російське уявлення про цю зустріч не є секретом — ще до її проведення повинні бути досягнуті конкретні домовленості, які схвалять учасники саміту. При цьому Кремль висуває одну умову за іншою. А коли про свої умови нагадує Київ, в Москві це сприймають як дурість або насмішку.

Нехай Володимир Зеленський пояснить — спочатку самому собі, а потім співгромадянам — як він збирається виходити з цього глухого кута. Нехай вирішить, що робитиме, якщо виявиться — а так і буде — щось миру без капітуляції досягти не можливо.

Капітулювати або оборонятися?

Віталій Портников

Наш головнокомандуючий засунув руки в кишені і слухає доповідь офіцера про те, що 72-а бригада готова виконувати накази.
Шановний 42-річний нелох, ви не на концерті 95-го кварталу десь в Москві. Перед вами стоять ЛЮДИ, від яких залежить безпека і життя українців, територіальна цілісність України. Треба навчитись їх поважати. Особливо зважаючи на те, що ви нібито ще досі головнокомандуючий.

Баба і кіт

P.S.

Я конечно ещё тот мамкин аналитик, но зелёный план по сливу интересов Украины состоит примерно в следующем:

✔️ Разведение войск на всей линии соприкосновения. При этом серую зону патрулируют совместные группы. С одной стороны сотрудники МВД Украины, а с другой стороны представители так называемой народной милиции. Если нам сейчас об этом не говорят, это совершенно не значит, что этого не будет. Тем самым проходит такая себе мягкая легализация незаконных вооруженных формирований. Обратите внимание, что никто не говорит об их полном разоружении. Значит для чего-то они нужны.

✔️ После этого будет начат диалог между Киевом и представителями ОРДЛО. Пасечник и Пушилин тут как тут. Быстро вспоминаем тезисы о том, что «разговаривать нужно». Вот и будет вам разговор. Золушок Сивохо как раз приготовит платформу примирения. В этот момент Кремль делает демонстративный шаг назад. Дескать смотрите, начался диалог. Мы же именно этого хотели. Не забудьте только про амнистию и статус убд боевикам. У них же есть своя правда и всякое такое.

✔️ Затем изменения в Конституцию, чтобы предоставить ОРДЛО особый статус. Как они будут называться, дело десятое. Вполне допускаю, что автономная республика «новороссия». Кормит её Украина, а танцует Москва. Причём у республики будет своя армия. Она сейчас уже там есть. Нужно только шевроны сменить.

✔️ Как только это произойдёт, Кремль сбросит с себя санкции. Всё! Какие минские договоренности? Вы о чем? Их нет. Они самоликвилировались.

✔️ Про оккупированный Крым никто не вспоминает. Нет. Про него не забыли. Просто не вспоминают. Туда уже летают самолеты, ездят поезда и журчит вода по плитам Северо-Крымского канала. Российские телеканалы снова как и всегда вещают. Певцы с певуньями по прежнему гастролируют, а Ваня Охлобыстин гуляет по Хрещатику.

Всё! Профит. Война остановлена! Никто не стреляет. Все довольны. Правда тело Украины незаметно жрёт смертельная инфекция, но кого это волнует, ведь её не видно, инфекцию эту.

Кстати… Вы заметили друзья, что неумолимо меняется риторика. Как в СМИ, так и в речах спикеров самой услужливой партии. С каждым днём всё реже и реже, вещи называют своими именами. Уже почти не слышно о московитах, сиречь тех, кто принёс войну в Украину. Да и коллаборанты уже становятся совершенно безликой «той стороной».
Что ж, освежу некоторым память и напомню, что:
— нет никакой линии разграничения, а есть линия фронта;
— нет и быть не может никакого отведения войск, а есть отступление. Причем без малейшей на то причины.
— нет той стороны, а есть российские оккупанты и их пособники.

Не перепутай…ТЕ!

Олексій Петров

Не хотів про це писати, але таки напишу

Справа в тому, що цією поїздкою і цим відео про капітуляцію щеля сам себе загнав в глухий кут, з якого в нього є тільки поганий і дуже поганий вихід.

А проблема наша в тому, що він то не тільки себе туди загнав, а й всю Україну.

А ще проблема в тому, що ця вся історія наочно показує «рівень», наявність стратегічного мислення, планування і можливості переграти путіна.

А тепер дивіться просте моделювання ситуації.
Щеля відводить війська з Золотого (це майже неминуче зараз), а через якийсь час Золоте накривають смерчами чи градами як колись Маріуполь, Краматорськ чи Бахмут.

Хто буде в цьому винуватим? Ти ж сам казав, що треба відводити війська. Ти ж сам залишив людей напризволяще.

Він навіть не розуміє, що після цього капітуляційного відео, в якому він займав і лобіював однозначно капітуляційну позицію, у випадку подібних подій, його зітруть з лиця землі.

Гусня підніме всі сили (інформаційні, агентурні), щоб після свого ж обстрілу, помножити його на нуль.

Що робити нам, тим хто усвідомлює, що хаос приведе до окупації?
Захищати придурка, який обумовив капітуляцію і привів до неї?
І я не можу відповісти на це запитання.

Особливо не можу в контексті того ж самого відео. Де президент країни і тисячі ботів в інтернеті, де медіаімперії намагаються розкачати історію про те, що здача територій — це прекрасно.
І це після того, як ми гордилися і пишалися кожним відвойованим селом чи містом в 2014.
Зараз вони зомбують населення, намагаючись переконати в протилежному. Ура! Як класно, що здали Золоте!
І як після цього його можна підтримувати бодай теоретично, бодай на рівні ймовірності?

Mason Lemberg

Sergii Ivanov:
В наших реаліях відведення військ означає лише одне — переміщення лінії фронту вглиб країни. І жодне кіно зі зворушливим фортепіанним саундтреком та художньо крупними планами не примусить мене радіти цьому факту.

Simo Häyhä:
Верховный Главнокомандующий, Президент Украины, Гарант Конституции обосновывает стремление капитулировать и сдать территории вооруженным силам РФ волей и желаниями беззубых ватных бабок из напрочь сепаратистского региона.

Напомню, эти же бабки ходили на рифирендум, эти же бабки с иконами останавливали наши колонны, эти дедки приносили взрывающиеся банки с медом на блокпосты ВСУ, они же били наших пленных на марше в Донецке и пинали ногами патриотку привязанную к столбу.

Президент Украины, прямо противопоставляет защитников суверенитета страны — отравленному роспропагандой ватному местному населению. Т.е. в обстрелах несчастных бабок виновато ВСУ и добровольцы, которые не хотят разведения.

Валерій Прозапас:

О, тепер вже збираються відвести ВСЮ армію по всьому фронту.

Це називається відступ, від-ступ — бо на «сіру зону» зайде сепарня, нехай навіть не одразу озброєна, про це КГБ попіклується, будьте покійні.

А казали (казали ж), що теба лише «погодитись на формулу».

План вимальовується — побавились в Україну і досить, буде малоросія, як і передбачалося.

Загиблі принесені в жертву «уставшему наріду» та політичній доцільності.

Але вони хоч сорому не ймуть.

Поделиться:
Загрузка...