Виступ «найвпливовішого політика світу» в майже порожньому залі ООН зовсім не був розрахований на ООН. Проте, він розрахований на його «середнього виборця», який знає про існування ООН «з чуток», і якому, навіть, не спадало на думку стежити за процесами і виступами в цій організації.
За ніч мережа наповнилася захопленням. Мовляв, Зеленський «відкрив очі», «сказав правду» і навіть «розгромив» ООН.
Ось тільки маленька поправка. Критика ООН і розмови про її реформування вже багато років є частиною обов’язкової риторики світових лідерів.
Про це неодноразово, у різних формах казали (наприклад) Меркель, Макрон, Едроган, Тосиміцу Мотегі, і всі без винятку президенти США. І десятки інших лідерів. І навіть путін.
Власне, театралізований і хамоватий конспект давно існуючих критичних зауважень до ООН і мав переконати виборців в реальності формули Мендель про «найвпливовішого політика».
А ООН чула це в різних формах і багато разів. Правда ніхто до цього не використовував креатив 95 кварталу, щоб вставити в виступ пародію на путина, процитувавши слова путина, копіюючи голос і манеру путина.
Так що, Зеленський старанно «будив ООН» у достатньо дворовій манері, щоб сформувати саме у себе вдома враження про «епохальність» свого виступу. Хоча, в очах інших епохальною була, наприклад, заява Байдена про повернення США до Ради ООН з прав людини. І анонс дій США щодо підтримки діяльності ООН в найбільш проблемних сферах. Саме в тих, які так палко критикував Зеленський.
У тому числі у проблемах пандемії. Було дуже цікаво слухати про «провал боротьби» від людини, під керівництвом якого Україна «домоглася» повного провалу в цьому питанні.
Було дуже цікаво слухати про те, як треба було «ділити вакцини» від людини, під керівництвом якої гроші платників податків і іноземна допомога, виділені на боротьбу з епідемією — були зариті в асфальт і успішно «освоєні» найближчим оточенням.
«Гроші ми розтягнули, тож давайте щось ділити» — це «вері гуд бізнес».
Тобто — пряма і нахабна маніпуляція фактами, загорнута в емоційну форму і слова про «рятувальні шлюпках не для всіх» — залишається маніпуляцією. Яку бачать всі — крім частини виборців в Україні.
А коли Зеленський говорить про війну — це правильно. Ось тільки він не говорить нічого нового. Мені невідомо, чи знає Володимир Олександрович про те, що він просто повторює давно сказане Петром Олексійовичем. Та це й не важливо.
Самі слова сказані навіть з трибуни ООН — можуть коштувати тільки витрачених букв. Якщо не готувати грунт для виступу на всіх фронтах. А зцим вже два роки проблеми. Через відкат у зовнішній політиці. Через «смикання» в політиці внутрішній. Через загальну підміну політики — імітацією політики.
І, як результат — Україна зникає зі світового порядку денного навіть в ООН.
Тому, ми маємо — те, що маємо. «Яскравий» виступ в майже порожньому залі. З нальотом шоу і істерики. В якому Зеленський «викриває і звинувачує» повторюючи давно (і не раз) сказані іншими слова. Попутно «вішаючи» на світове співтовариство навіть гріхи власної безпорадності і некомпетентності. Там це викликало, в кращому випадку — здивування.
А ось вдома — цілком ймовірно ще трохи продовжить існування ілюзії «політичної значущості» і «діяльності».
Ну і замах на Шефіра був особливою родзинкою. Що створює дивне враження опрацьованого заздалегідь сценарію. Прямо зі світової трибуни Зеленський вже практично розказав про причину замаху — ціна за реформи (які???). Затвердив, так би мовити, єдину версію.
Цілком ймовірно, що це спроба легалізації подальших жорстких дій щодо своїх опонентів. Чи так це — ми дуже скоро дізнаємося.
Резюмуючи, ставлю оцінку «відмінно» тим, хто готував промову. І не тому, що вона була важливою і конструктивною. Тому, що завдання підтримати ілюзію образу «світового лідера» для некритичною аудиторії — виконано.
А в решті, все стабільно. Стабільно соромно.
«Я- великий реформатор, а ця ваша ООН- г…но»- ви прослухали короткий виступ Зеленського на Генасамблеї ООН. Навіщо він туди їхав? Щоб переповісти свої нічні страхи? Ні слова про миротворців, жодних вимог реалізувати домовленості попереднього президента щодо направлення технічної місії ООН на Донбас.
Але ця промова вцілому дуже точно характеризує ставлення Зеленського до дипломатії. Як і до Армії. Зневага.
Вчора ми розглядали на профільному комітеті закордонних справ проєкт бюджету на 22 р. Недофінансування мінімальних потреб МЗС закладається на рівні 20%, наші дипломатичні місії недоотримають 1,8 млрд. Зате ДБР, СБУ і МВС, та різні наглядові ради отримають все і в повному обсязі.
Дуже дивні пріорітети бюджету воюючої країни, яка задекларувала політико- дипломатичний шлях врегулювання конфлікту.
А хто його буде реалізовувати?
ДБР?
Р.S. Принагідно хочу подякувати шановному пану Шефіру за безпрецедентну чесніть. Вчора на всю країну він єдиний з ОП сказав правду. Перший помічник президента займається зйомками концертів і кварталу 95. Це і є пріорітети Зеленського і його Офісу