Це бажання влади повністю керувати тими інституціями, які повинні бути незалежними. У цьому суть конфлікту, а отже бажання порушити закон.
.
Головна ознака демократії — незалежність гілок влади . Але не лише гілок влади. Є посадовці, які попри те, що призначаються президентом, або партіями через фракції у раді повинні зберігати незалежність.
Це, наприклад окрім омбудсмена , генпрокурора ще члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення , інших органів, що призначаються політиками.
Денисову зняли всупереч закону. Суспільство це проковтнуло. Медіа звинуватили її фактично у брехні про ніби то злочини росіян. Бо доказів немає, але не писали про незаконність її відсторонення.
.
Декілька днів тому посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер процитував офіційну доповідь ОБСЄ, де підтверджуються факти наведені Денисовою .
У доповіді згадується справа 23-річної Карини Єршової в Бучі, яка була викрадена, зґвалтована, піддана тортурам і, нарешті, застрелена російськими військами. У звіті також згадується повідомлення Уповноваженого з прав людини Денісової про те, що 25 дівчаток у віці від 14 до 24 років утримувалися в підвалі в Бучі і піддалися груповому зґвалтуванню російськими військами, внаслідок чого дев’ять з них завагітніли. У звіті також йдеться, що однорічний хлопчик піддався сексуальному насильству, а 78-річна жінка була зґвалтована російськими військовослужбовцями», — говорить Карпентер.
.
Посол США при ОБСЄ наголосив, що «апологети режиму, який творить ці жахи», хочуть, щоб весь світ повірив, що Україна скоює ці злочини.
«Але на нашому боці факти, і не просто факти, а докази», — додав він.
Перед Денисовою ніхто не вибачився. Незаконність її зняття проковтнули.
.
Схожа ситуація з Венедиктовою.
Вона — генеральний прокурор і має бути незалежною від президента і будь-кого іншого. Президент не має жодного права її відсторонювати.
Так, за наявності підстав депутати можуть зібрати 150 голосів і запропонувати Раді звільнити генпрокурора. Так звільняли Рябошапку.
.
Президент теж має право взяти участь у такому процесі , але за законною процедурою. Ось вона :
1. КДКП (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів) розпочинає розслідування про притягнення прокурора до дисциплінарки
2. За результатами проти генпрокурора вона може ухвалити будь-яке рішення крім одного — заборони на переведення до прокуратури вищого рівня на рік. Тобто рішення про звільнення ухвалити може.
3. Це рішення може бути оскаржене до ВРП протягом 30 днів.
4. На підставі такого рішення (КДКП чи ВРП після оскарження) президент вирішує, чи варто виносити указ
5. Указ приймається та вноситься до ВР
6. Профільний комітет розглядає та разом зі своїм висновком передає на голосування до зали.
7. Зал має розглянути протягом 10 днів.
8. Рішення приймається більшістю голосів.
.
Цей пост не на персональний захист Денисової чи Венедиктової. Я неодноразово критикував їхню діяльність. Особливо Генпрокурорку. Це пост про Верховенство права і відповідальність.
Дотримання Верховенства права- вимога для нашого прийняття до Європейського Союзу. І нехтування ним — ціна нашої державності.
Мені особисто байдуже , хто там працює в офісі президента, які між ними стосунки і хто з ким бореться під килимом. Мені важливо, щоб посадові особи і суспільство розуміли, що дія за законом — основа демократії і їхня відповідальність. Тим більше у час війни.