Великий ремонт військових аеродромів

До російської воєнної агресії Повітряні Сили України використовували лише чверть усіх військових летовищ на території країни. Сьогодні ця кількість зросла вдвічі. Минулого року після тривалого простою вдалося відновити аеродроми в трьох регіонах

На кожному з них здійснено масштабні роботи: від заміни аеродромних плит штучного покриття до заливання сучасного бетонного моноліту й будівництва стоянок для літаків. Нині цим займається всього кілька інженерно-аеродромних підрозділів. Тож навантаження на особовий склад є надзвичайно великим.

— Стан покриття аеродрому — це одне з ключових елементів безпеки польотів авіації, — каже начальник інженерно-аеродромного управління логістики командування ПС полковник Павло Яворський. — Визначаючи його якість, ми не застосовуємо проміжних оцінок. Вимоги дуже жорсткі. Навіть ямка або тріщина в армобетонному покритті впливає на виконання бойового завдання.

Торік відремонтували 9 летовищ. на 2018-й плани не менш амбітні

Злітно-посадкова смуга — складна інженерна конструкція. Вона має витримувати величезні фізичні навантаження й протистояти найскладнішим погодним умовам. Звичний для українських доріг «ямковий» ремонт тут не пройде. Фахівці інженерно-аеродромних батальйонів про це знають, і коли треба підлатати аеродром, роблять це якісно, дотримуючись норм і технологій виконання робіт.

Нині до планових ремонтів додалися заходи з відновлення аеродромів, які не використовували десятиліттями.

Хмельницький інженерно-аеродромний батальйон протягом багатьох років найкращий у Повітряних Силах. В управлінні логістики командування виду кажуть, що саме на цей колектив ліг основний тягар робіт із відновлення аеродромної мережі.  2017-го фахівці батальйону здійснювали ремонтні роботи на дев’яти об’єктах у різних областях України.

— Одна ремонтна група з березня по листопад минулого року постійно працювала в Чорткові, — розповів командир частини полковник Олександр Катюха.

Тільки із цього об’єкта силами й засобами групи з десяти осіб удалося демонтувати, завантажити й перемістити різними видами транспорту понад 800 аеродромних плит.

— За одну робочу зміну можна замінити від п’яти й більше аеродромних плит. Тобто на території з футбольне поле група інжбату здатна замінити плити за три місяці. А таких умовних «полів» за цей рік батальйон зробив аж чотири. Крім цього, залили 435 кубів бетону й розробили 163 тис. кубів ґрунту. Ці роботи було пов’язано з будівництвом ґрунтової злітно-посадкової смуги та обвалуванням об’єктів, — розповідає головний інженер батальйону майор Роман Мажар. — Один зварювальник за сезон у нас зварив понад тисячу плит.

Найвіддаленішим відрядженням для хмельницьких аеродромників став Краматорськ, де на групу інженерів чекала непроста робота. Спершу тут довелося попрацювали саперам. Та й відновлювали це летовище довше, аніж планували. Адже пошкодження злітно-посадкової смуги внаслідок ворожих артобстрілів були надто серйозними.

— Іноді важко точно вирахувати час, засоби й ресурси для відновлення летовища, — продовжує Роман Мажар. — Завжди є якісь чинники, які спрацьовують проти нас, — погодні умови, людський фактор, техніка, котра ламається. Попри це, головним для нас є якість. Кожен розуміє, що чим якіснішим буде укладання плит, тим менше матиме роботи інжбат у майбутньому.

Військові аеродроми в Україні мають різне покриття, і в кожного з них свій термін експлуатації. Якщо це плити, то їхній термін експлуатації не перевищує 12 років. Поверхні з монолітним армобетонним покриттям служать довше: до 20 років. Ремонтують їх також по-різному.

— Якщо в моноліт можна врізатися й покласти плиту, то замість плити ніхто не заллє моноліт. Тому плити укладати завжди простіше й швидше. Для прикладу, злітно-посадкова смуга Озернянського аеродрому монолітна. Плити здебільшого на руліжних доріжках. Там за найкоротший час ми залили півтори тисячі квадратних метрів армобетону, — розповідає полковник Олександр Катюха. — А от на Уманському аеродромі, наші фахівці замінили, дефектували й уклали понад шість сотень аеродромних плит.

Цьогоріч у хмельницьких аеродромників плани не менш амбітні. На черзі — поточні ремонти діючих і раніше вивільнених аеродромів по всій Україні. Не виключено, що групу інжбату буде залучено й до відновлення військових аеродромів у Миколаївській та Одеській областях. Їх не використовували понад десять років. Тож до заміни плит і заливання армобетону додадуться земляні роботи, пов’язані з розробкою ґрунту на ґрунтовій частині майбутнього льотного поля. Поки що інжбатівці перебувають у відпустках. Для них це завжди взимку. Чому? Бо в мороз, як і під час дощу, злітні смуги не ремонтують.

Ярослава ЗОРІНА

 Аеродром у Вінниці реконструюють за сприяння місцевої влади

Наприкінці 2017-го у Вінниці підписали тристоронній Меморандум про основні засади спільного використання аеродрому «Вінниця» (Гавришівка). Ця домовленість між Міноборони й органами місцевої влади відкриває шлях до розбудови інфраструктури місцевого аеропорту, а також дасть змогу протягом найближчих років привести летовище у відповідність зі стандартами ІСАО.

Як зазначив мер Вінниці Сергій Моргунов, до сьогодні існувала юридична колізія, коли майновий комплекс аеропорту «Вінниця» разом зі злітною смугою належить територіальній громаді міста, а земля під ним — Міноборони. Це ускладнювало можливість розвитку летовища. Після підписання відповідних угод буде створено передумови для реконструкції аеродрому, що в перспективі дасть змогу інтенсивніше розвивати різні напрямки авіасполучень як усередині країни, так і за її межами, зробивши регіон комфортнішим для проживання та привабливішим для потенційних інвесторів.

За словами Міністра оборони генерала армії України Степана Полторака, досвід спільного використання аеродромної мережі — розповсюджена світова практика. Підписання меморандуму дасть змогу залучити зацікавлені сторони до розвитку аеродромної інфраструктури. А це своєю чергою підвищить безпеку польотів і сприятиме якісному виконанню завдань військовими льотчиками.

До речі, злітну смугу аеродрому було збудовано 1976 року, і відтоді її жодного разу капітально не ремонтували. Тож тепер з’явилася добра нагода і замінити штучне покриття, і оновити світло та радіотехнічне обладнання. І не тільки. Недавня домовленість пришвидшить процес законодавчого оформлення відведення земельної ділянки в державну власність із подальшою передачею її в постійне користування МО України.

— Землю, на якій розташувався аеродром (а це майже 300 га), закріплено за Міноборони відповідним рішенням іще 1983 року, — коментує ситуацію директор Юридичного департаменту МО України полковник юстиції Валерій Коваль. — Щоб дістати право державної власності на неї, потрібна згода облдержадміністрації, місцевих органів самоврядування тощо. Сьогодні цей процес зрушив із мертвої точки.

Андрій ЯЦИК