В Україні створено 82-міліметровий міномет

Минулого місяця завершилися державні випробування сучасного вітчизняного 82-міліметрового міномета, які тривали майже чотири місяці. Упродовж цього часу нову розробку перевіряли на відповідність тактико-технічних характеристик, заявлених виробником.

Практичну реалізацію цього проекту, яка тривала три роки, здійснила вітчизняна приватна компанія «Українська бронетехніка» у співпраці з фахівцями ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин» та Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України. Результати державних випробувань засвідчили, що наша розробка вийшла кращою за використовуваний нині у військах радянський аналог 2Б14 «Поднос», має більшу дальність стрільби, вищу точність й уражальну здатність.

— Досягти значущої переваги над 2Б14 «Поднос» за тактико-технічними характеристиками нам вдалося завдяки застосуванню нових сучасних сплавів та композиційних матеріалів при виготовленні як мінометного ствола, так і опорної плити, а також автоматизації та оцифруванню системи управління вогнем, — розповів один із ініціаторів створення українського 82-міліметрового міномета генерал-майор запасу Євген Замотаєв (свого часу очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗС України). — Більше того, за своїми ТТХ наш міномет нічим не гірший за ті, що стоять на озброєнні армій таких європейських країн, як Німеччина, Польща, Болгарія, Туреччина. Так, ми довели, що здатні гідно конкурувати на міжнародному збройовому ринку в цьому сегменті ОВТ, а головне — відродили в Україні власне виробництво мінометів, які спроможні серійно виготовляти.

Тепер докладніше зупинимося на принципово нових конструктивних і технологічних рішеннях, які були реалізовані під час створення українського міномета. Насамперед привертає увагу, так би мовити, основа «малої артилерії» — опорна плита, при виготовленні якої застосували ноу-хау — алюмінієво-магнієвий сплав. До речі, вона важить у середньому на 4,5 кг менше, ніж звичайна сталева плита в радянського аналога. При цьому завдяки вдосконаленому з’єднанню опорної плити зі стволом міномет обертається на 360 градусів. А це означає, що для зміни сектора стрільби не потрібно викопувати плиту, аби розвернути міномет у потрібному напрямку.

Принципово нову технологію застосували й при виготовленні ствола: його прокатували, поступово нашаровуючи метал, а не обробляли заготовку, як у радянського аналога. Це суттєво збільшило живучість ствола, який під час державних випробувань витримав понад 10000 пострілів. Тоді як у застосовуваних нині у Збройних Силах аналогів цей показник удвічі менший. Безумовно, сприяла цьому й удосконалена система охолодження ствола. Для цього в його нижній частині зроблено певну кількість нарізів, завдяки чому ствол менше нагрівається та швидше охолоджується. Це не лише позитивно позначилося на зносостійкості, а й також дозволяє підтримувати високий темп стрільби.

Суттєво доопрацьовано й механізм горизонтального та вертикального наведення, вдосконалено процедуру вивірення прицілу. Наприклад, для того, щоб вивірити приціл як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах, у радянського зразка необхідно було знімати запобіжник від подвійного заряджання (в нашому мінометі важить на 1,5 кг менше). Аби максимально спростити цю процедуру, українські фахівці розробили пристрій, в який для вивірення орієнтирів достатньо ввести координати квадрата для стрільби.

Усі внесені зміни в комплексі значно поліпшили тактико-технічні характеристики міномета, зокрема показник точності та купчастості стрільби, а також максимальної скорострільності (15 постр./хв з виправленням наведення і 23 постр./хв без нього). Також на 300 метрів збільшено максимальну дальність стрільби, що тепер становить майже 4100 м (доопрацьовано казенну частину, що зменшило прорив порохових газів у канал ствола та віддачу).

Наступним практичним кроком, який береться реалізувати «Українська бронетехніка», є налагодження власного серійного виробництва мін. До речі, в цьому напрямі вже є певні напрацювання. Нині завершуються визначальні відомчі випробування легкого 60-мм міномета та державні випробування боєприпасу до нього. Завдяки застосуванню специфічного кільця, що забезпечує герметизацію каналу ствола під час пострілу, 60-мм міна перевершує за бойовою ефективністю 82-міліметрову. При цьому дальність стрільби збільшено з 2,5 до 3,5 км.

Сергій ВОРОНКОВ