Тут мене спитали, чому я фанат Порошенка. Адже «барига», «Ліпецька фабрика», «збагачення у 86 разів», «брата загриз насмерть», «свинарчуки» тощо… Відповім. Я нічиїм фанатом ніколи не був, навіть Андрія Шевченка в пору розквіту його футбольного таланту. Але прихильником (не фанатом) Порошенка залишаюся досі. Дайте поясню чому.
Є (вірніше, був) один феномен. у 2014-2019 роках в Україну заходили круті інвестиції. Країна у війні, а в неї інвестували більше, ніж за часів «міцних господарників» Кучми, Тимошенко, Януковича. Гроші люблять тишу. У країну, яка знаходиться в стані війни та ще з таким противником, ніхто не інвестує. В Україну — вкладали. І це нонсенс.
Начиная от решительного изменения инвестиционного климата, когда приходят к нам инвестиции, и мы уже построили 217 новых заводов за эти 5 лет… Порошенко
Зрозуміло, що чимдалі на схід України, тим меншими були інвестиції, але повторюся — навіть це є дивом, бо у нестабільні країни (а тим більше ті, що воюють) не інвестують. Гроші люблять тишу.
І от, «клятого баригу» скинули. І прийшов до влади «простий хлопець» (з капіталом у 35 мільйонів доларів), який, у мріях 73% відсотків мав зробити так, щоб працювати взагалі не треба було б, а зарплати щоб як в Німеччині. Але щось пішло не так. І інвестиції впали у рази. Вірніше, скажемо чесно — в Україну взагалі припинили інвестувати. Хіба що спекулянти на валютну біржу.
Що ж змінилося? А ви подумайте. Я навесні 2019 року переконував і пояснював: Україна лише офіційно витрачає на оборону 5% ВНП. З урахуванням волонтерства — більше. Країна, яка витрачає на оборону понад 5% ВНП приречена. Її економіка приречена. Це економічна наука так каже.
Ми трималися за рахунок іноземних «дешевих» кредитів, фінансової допомоги та інвестицій. Які «заходили» персонально «під Пороха» — подобається це комусь чи ні. Не під Гройсмана. Не під Луценка. Не під Парубія і навіть не під Турчинова. Під По-ро-шен-ка.
А зараз чомусь не «заходять», попри те,що при владі «хороші хлопці». За невеликими винятками. Незважаючи на те, що зараз «всеосяжне перемир’я».
«Барига» Порошенко нібито крав і збагачувався у «вісімдесят шість разів», але вистачало і на «Пакунки малюка», і на сучасне харчування армії, і на розробку та закупівлю систем озброєння, і на підвищення пенсій, і на з`йомки кінофільмів.
Зараз нібито ніхто не краде (ага!), а гроші кудись поділися.
І, може, інвестори притримали свої грошики після того, як Зеленський оголосив, що «генпрокурор його людина» та у неприродній спосіб зґвалтував Конституцію? І після того, як стало відомо, що ремонт доріг обходиться у 2,5 разів дорожче, ніж за часів «бариг» і до цієї почесної місії допущено лише 6 компаній «ахкакіхлюдєй». Як вважаєте?
Зрозуміло одне: при Порошенко інвестиції були. Зараз немає. Як людина розумна, я мушу ставити на Порошенка. Не на Зе, не на Бойка з Медведчуком і не на Юлю. Це звичайний здоровий глузд.
Можете завалити мене стандартними коментами з ольгінських методичок, але залишуся при своєму. Аж допоки не побачу більш корисну для Україні фігуру. Поки що, на жаль, не бачу…