Ракета РК-10 у зенітному варіанті пройшла етап заводських випробувань на одному з військових полігонів Збройних Сил України.
Defense Express мав унікальну можливість зафільмувати пуск нової ракети та поспілкуватися з Генеральним конструктором-Генеральним директором ДП ДККБ «Луч» Олегом Коростельовим стосовно нової розробки.
Одразу маємо попередити, з огляду на цілий ряд вагомих причин Defense Express спеціально «розмив» прицільну станцію, яка згодом має стати сюрпризом для багатьох.
З самого початку нова ракета РК-10 у ДККБ «Луч» замислювалась, як універсальний засіб, що призначений для знищення наземних та повітряних цілей та має розміщуватись на наземних, морських та повітряних платформах. Це має бути потужна універсальна зброя, яка здатна знищувати противника на відстані понад 10 км.
І у грудні 2021 року на військовому полігоні відбулись випробування РК-10 у зенітному варіанті, яка має стати зброєю нового зенітного ракетного комплексу ближньої дії розробку якого ініціював ДККБ «Луч».
Саме він має прийти на заміну радянському «Стріла-10» та забезпечити захист армійських підрозділів у ближній зоні.
Перше, що звертає увагу, це нове аеродинамічне рішення РК-10 у зенітному варіанті. Якщо протитанковий варіант виконаний у традиційній схемі — крила спереду, рульові поверхні позаду, то ракета для ЗРК виконана у схемі «качка» з рульовими поверхнями у носовій частині ракети.
Це рішення пов’язано із необхідністю забезпечити більшу маневровість ракети для знищення повітряних цілей.
Водночас засіб керування ракети залишається без змін — «лазерна стежка», коли прицільна станція веде ракету до цілі у структурованому лазерному полі. Проте, як і у випадку з повітряним «Бар’єр-В», розробляється варіант з альтернативним наведенням за відбитим лазерним променем.
Необхідно зазначити, що використання лазерного променя для знищення цілей є доволі незвичним рішенням для зенітних ракет. Зазвичай у ЗРК ближньої дії використовуються інфрачервоні головки самонаведення, які наводяться на тепло від двигунів вертольоту чи літака.
Проте як раз проти таких головок, які з’явились ще у 50-х роках, зараз розроблена безліч засобів захисту. Починаючи від маскування тепла двигуна та спеціальних теплових пасток, до осліплення самих головок спеціальними станціями.
.
На противагу традиційному рішенню, наведення за допомогою лазеру дозволяє повністю нехтувати всіма наявними зараз на літальних апаратах засобами протидії зенітним ракетам. Серед іноземних ЗРК, які використовують аналогічне рішення з лазерним наведенням, можливо згадати RBS 70 від Saab Bofors Dynamics.
Також варто звернути увагу на високу енергетику ракети, для фільмування польоту якого ледь вистачило 120 кадрів на секунду. Ця характеристика РК-10 дозволяє говорити про дальність знищення повітряних цілей на відстані до 12 км.
.
«РК-10 у зенітному варіанті отримала збільшений двигун, що збільшило енергетику ракети. Забезпечено наведення за лазерним променем, а також прийняті уніфіковані конструкторські рішення, які дозволяють встановлювати цю ракету на наземні та повітряні носії — вертольоту. Окрім того, ця ж ракета може встановлюватись на морські платформи, що має величезне значення з огляду на вимогу озброїти ракетні катери Військово-морських Сил України», — заявив у інтерв’ю Defense Express Генеральний конструктор-Генеральний директор ДП ДККБ «Луч» Олег Коростельов.
.
Питання чим озброїти катери було піднято не дарма. Бо, як стало відомо агенції Defense Express, зараз обговорюється варіант, що британські катери для ВМС України будуть озброєні навіть не крилатими ракетами Naval Strike Missile, які розглядались через те, що «Нептун» завеликий для проекту, а фактично модернізованим Hellfire — Brimstone Sea Spear.
Ця ракета з дальністю пуску близько 12 км, лише тільки адаптується до морської версії. І у суму 1,7-мільярдного кредиту якраз намагаються «зашити» близько 700 млн фунтів на створення цієї версії.
.
«Ми готові РК-10 встановити на катери, бо пусковий комплекс для цієї ракети має малі габарити. Враховуючи те, що РК-10 може бути у варіанті, як проти повітряних цілей, так і проти наземних, це робить її універсальним засобом для знищення цілей на відстані до 12 км», — підкреслив Олег Коростельов.
Але тепер, цілком можливо, що Міноборони все ж таки зробить ставку саме на пропозицію від ДККБ «Луч». Що більше, не тільки відносно «британських катерів», а і для озброєння новою ракетою катерів «Гюрза» та американських Island.
.
Тим паче, що пропозиція створення вітчизняного комплексу ЗРК ближньої дії на основі розробок КБ «Луч» з РК-10 була підтримана Міністерством оборони України.
«Зараз з Міноборони України досягнуто згоду про підписання спільного рішення з метою роботи над комплексом ЗРК ближньої дії», — розповів очільник ДККБ «Луч». Водночас, за його словами, ці роботи будуть проходити під «модернізацією комплексу «Стріла-10».
.
Аналогічним підхід вже був продемонстрований на комплексі «Штурм-С», який проходить «модернізацію», а насправді змінився так, що від нього залишилось лише шасі. Бо він був повністю перероблений і перелаштований під роботу новою ракетою «Бар’єр-П», отримав новий прицільний комплекс та систему управління вогнем.
Таким чином, за аналогією, тоді оновлену «Стрілу-10» з новою версією також буде об’єднувати лише шасі. Бо мова йде і про нову ракету РК-10, і про новий прицільний комплекс.
Водночас масо-габаритні характеристики комплексу з зенітною РК-10 цілком дозволяють її розмістити не тільки на шасі МТ-ЛБ, а й навіть на бронеавтомобілі 4х4 типу «Варта» від «Української бронетехніки». Тобто ніякої критичної прив’язки, окрім економії коштів на шасі для нового ЗРК ближньої дії від ДККБ «Луч» — не існує.
defence-ua.com