Уже 9 официально признанных трупов в Калининграде. Это ещё один регион, где настроения должны беспокоить Кремль. Калининградская народная республика может стать реальностью в перспективе года — полутора лет, если санкции будут усиливаться. Ибо находиться в сравнительно комфортном тылу посреди Европы это одно, а сидеть за забором и умирать на далёкой войне — это перебор.
Московити не просто чутливі до втрат, а дуже чутливі. Готовність закидати всіх трупами – такий само московитський міф, як і їхня аналоговнєт армія.
Я не перебільшую рівень емпатії московитів. Щира правда, що багатьом родичам по-барабану, живим чи мертвим приїде додому синок. Аби не інвалід, щоб не доглядати.
Але! Трупи мають значення. Їх тяжко приховати. Трупи тривожать. Трупи натякають, що щось іде не так. Коли по телевізору перемога, а трупи на район все прибувають і прибувають, навіть відбита обізяна починає замислюватися. Бо інкстинкт самозбереження ніхто не відміняв.
Чим прекрасне знищення крейсера Москва, це компактність проживання жертв. В основному, Севастополь, Крим. В Криму і так з початку нового вторгнення у багатьох очко рипіло. Купу кримських квартир викинули на ринок за півціни. А тепер ЗСУ підкинули ще півтисячі морячків різного ступеню прожарки. Шок і трєпет
Прикметно, що основними зачинателями паніки стали батьки мертвих строковиків. Це ще один доказ того, що загальна мобілізація на московії буде останнім кроком, на який наважиться путін. Надто небезпечно для його влади.
Ну і маленький екскурс в історію. Між масовими маніфестаціями за царя на підтримку вступу росії в першу світову війну і розстрілом того самого царя разом з усією родиною пройшло трошки більше 3 років. А час зараз летить набагато швидше, ніж сто років тому.