Нащо б, бачся, те згадувать,
Що давно минуло,
Будить бознає колишнє –
Добре, що заснуло.
Тарас Шевченко «Холодний Яр»
Колись давним-давно були такі телепередачі для дітей, якщо хто забув.
Щонеділі «В гостях у сказки» вела народна артистка СРСР Валентина Михайлівна Леонтьєва – тьотя Валя, яка кожного вечора з’являлась на екранах телевізора разом зі своїми помічниками: поросям Хрюшою, собакою Філею і зайцем Степашкою у програмі «Спокойной ночи, малыши!»
Почив у бозі СРСР, відійшла у вічність тьотя Валя, але казкарі все ніяк не вгамуються.
Напередодні хрюші і філі – свинособаки із ФСБ оприлюднили звіт про результати розслідування підриву Кримського моста.
Гадаю, що не тільки тьотя Валя, але й її знамениті колеги – режисери-постановники казок на радянському телебаченні мали всі підстави слідом за персонажем із культового радянського кінофільму «Джентельмены удачи» – Федором Петровичем Єрмаковим «Косим» вигукнути:
ВО ЗАЛИВАЕТ! НА ФРОНТЕ! А-ХА-ХА… ТЕБЯ, НАВЕРНОЕ, СЕГОДНЯ КАК С ЛЕСТНИЦЫ БАШКОЙ СКИНУЛИ, ТАК У ТЕБЯ И ВТОРАЯ ПОЛОВИНА ОТКАЗАЛА!
Не буду цитувати цей «звіт», щоб не витрачати час, просто викладу головну версію слідства: це була диверсія, яку провело Головне управління розвідки Міністерства оборони України на чолі з генерал-майором Кирилом Будановим.
Детективна історія з вантажним автомобілем, на якому через декілька кордонів непоміченим провезли 22 тони вибухівки, мала на меті відбилити репутацію казкарів із ФСБ.
Мовляв, не одні ми «ПРО@БАЛІ», але й колеги з Болгарії, Вірменії, Грузії.
І саме ця вантажівка, за версією слідства, о 6.03 ранку 8 жовтня 2022 року вибухнула на Кримському мосту, що спричинило руйнування двох прольотів і часткове пошкодження полоси для руху залізничного транспорту.
Щоправда, в першій доповіді хлопчика за викликом кремля, і за сумісництвом – керівника слідчого комітету росіі холуя бастрикіна, відповідальність за диверсію покладалась на СБУ.
Але потім казкарі схопились, і виправили свою помилку: це не СБУ, а ГУР МО.
Бо, можливо, в СБУ ще багато «своїх» залишилося, і палити їх не на часі.
Спочатку повідомлялось, що у вантажівці було 5 тонн вибухівки, а за новою версією слідства кількість вибухівки зросла до 22 тонн.
Все це дуже суттєві деталі для нашого розслідування.
Попередньо зауважу: у мене немає жодної інсайдерської інформації по цій темі.
Мені не відомі жодні закриті чи секретні матеріали цієї справи.
Я не спілкувався з жодною особою, яка була чи могла бути причетною до атаки по Кримському мосту.
Всі мої висновки і версії є результатом аналізу ВИКЛЮЧНО відкритих джерел і є наслідком власної аналітичної роботи.
Я навіть не буду посилатися на офіційну заяву речника ГУР МО Андрія Юсова про непричетність цієї шанованої всіма українцями установи до проблем Кримського мосту, оскільки вважаю, що таке спростування викликане не просто скромністю наших героїв-розвідників, а тим, що це – ПРАВДА!
ГУР МО, як і СБУ, на мою думку, до проблем Кримського мосту, якщо і мають відношення, то лише опосередковано.
ВЕРСІЯ РОСІЙСЬКОГО СЛІДСТВА ПРО ПІДРИВ КРИМСЬКОГО МОСТА ЗА ДОПОМОГОЮ ВИБУХІВКИ, ЗАКЛАДЕНОЇ У ВАНТАЖІВКУ, Є ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ, БО ВОНА СУПЕРЕЧИТЬ ЗАКОНАМ ФІЗИКИ.
Спочатку хотів сам викласти теоретичну складову, але знайшов краще описання, яке зробив Юрій Гіммельфарб.
Цитую мовою оригіналу:
Послушайте меня (поскольку я физик по первому высшему образованию).
Для начала приведу простой пример:
Если вы на открытой ладони взорвете петарду, то отделаетесь ожогом ладони (не более).
Если вы сожмёте руку в кулак и сделаете то же самое – вам разорвёт кисть.
Ни один мост нельзя разрушить поверхностным взрывом, не внедрённым изнутри в его конструкционные узлы.
Не существует «неядерных» зарядов, способных обеспечить нужную меру бризантности.
Особенно это очевидно для столь монументального сооружения, как Крымский мост.
Более того, согласно законам физики, чем мощнее взрыв, тем энергичнее происходит так называемый «эффект вознесения», при котором раскалённые газовые массы уходят по пути наименьшего сопротивления – в так называемое свободное пространство, а не в плотные структуры.
– никакой взрыв цистерны не в силах обрушить ДВА пролёта моста. Тем более, сама ж/д ветка осталась цела.
– никакой «авто-камикадзе» не в состоянии такое сделать (за исключением случая, если у него в багажнике была атомная бомба – но тогда разнесло бы не два пролёта, а всё в радиусе 2 км)
а) заложенная взрывчатка в несущие конструкции моста;
б) точный удар в несущие конструкции автомобильной части моста.
Так что забудьте о «камикадзе», «грузовичке» и прочих глупостях»
Ні, я звичайно розумію, що не тільки закони, але й конституція рф для ФСБ не перешкода.
ФСБ може їх просто проігнорувати.
Але закони фізики, на щастя, ФСБ скасувати не в змозі.
Зауважу ще раз: ПОВЕРХНЕВИМ ВИБУХОМ ЗРУЙНУВАТИ ДВА ПРОЛЬОТА КРИМСЬКОГО МОСТУ НЕМОЖЛИВО.
Якщо не було підірвано ЯДЕРНИЙ боєприпас.
Але якби підірвали ядерний боєприпас, то тоді наслідки були б куди більш руйнівними!
В Україні ядерної зброї немає.
Ні стратегічної, ні тактичної.
Її ми позбулись ще в далеких 90-х.
А от у російської федерації така зброя є.
Причому тактична ядерна зброя виробляється в двох варіантах:
а) потужністю 0,4 кілотонни – еквівалент 400 тонн тротилу – в якості боєприпасу для 152 мм САУ типу 2С19 «Мста-С»;
б) потужністю 0,8 кілотонни – еквівалент 800 тонн тротилу – в якості боєприпасу для 203 мм САУ типу 2С7 «Піон».
Тобто, мінімальний ядерний боєзаряд майже в 20 разів є потужнішим за вибухівку, яку, за версією слідства, було закладено у вантажівку.
І це, нагадаю, уже після того, як було озвучено версію номер 2, оскільки в першій йшлося всього про 5 тонн вибухівки.
Мораль: навіть тупим фсб-шним казкарям стало зрозуміло, що будь-яка брехня має межі, а тому довелось потужність вибухівки, закладеної у вантажівку збільшувати в 4 рази.
Але і цієї потужності явно недостатньо, «чтоб сказку сделать былью».
Подивіться на відео сканування вантажівки, в яку за версією слідства було закладено 22 тонни вибухівки.
Ми бачимо 44 рулони рубероїду.
Який знову ж таки, за версією слідства, декілька разів перевантажували.
44 рулони загальною вагою 22 тонни – це по 500 кг ваги кожного рулону при стандартній вазі 20-30 кг.
Тобто, вага одного рулону рубероїду, який до того ж перевантажували декілька разів, у 20-25 разів більша за стандартну!
І цього ніхто не помітив?
Вони ніколи не розвантажували рубероїд?
І чим взагалі вони його розвантажували?
Фейкова версія, озвучена ФСБ розсипається просто на очах, і тому на ній можна сміливо поставити крапку.
Тепер розглянемо дві робочі версії, озвучені Юрієм Гіммельфарбом.
ВИБУХІВКУ БУЛО ЗАКЛАДЕНО В НЕСУЧІ КОНСТРУКЦІЇ МОСТУ.
Розглядаючи цю версію, не можна обійти питання:
ХТО ЗАКЛАВ ВИБУХІВКУ В НЕСУЧІ КОНСТРУКЦІЇ МОСТУ?
Варіантів відповіді на це питання лише два: або українці, або росіяни.
Почнемо з українців, бо їхній мотив вбачається більш переконливим.
У наших співробітників спецслужб є величезне бажання зруйнувати цей путінський символ окупації Криму.
А от чи є можливість це зробити?
Цитую експерта Центру оборонних досліджень Віктора Кевлюка:
«Система охорони і оборони Кримського мосту та прилеглої території багатошарова, багатоярусна та розроблялася одночасно з будівництвом.
Її основа – скоординована діяльність Росгвардії, Прикордонних військ ФСБ РФ, берегової охорони Прикордонних військ ФСБ РФ, кораблів і військових частин Чорноморського флоту РФ.
Вишенькою на тістечку є система ППО: зональна, об’єктова та регіональна – спроможна відбивати удари з повітря в ближній, середній і дальній зонах.
Військові також беруть активну участь в охороні:
– від атак з повітря міст прикривають чергові винищувачі зі складу 38-го винищувального авіаполку 27-ї змішаної авіаційної дивізії з аеродрому Бельбек, 318-го змішаного авіаполку ЧФ з аеродрому Кача та 3-й змішаний авіаполк 1-ї змішаної авіадивізії з аеродрому Кримськ;
– в єдиній системі ППО чергування несуть з кримського боку мосту – 18-й зенітний ракетний полк 31-ї дивізії ППО ЗС РФ, з Краснодарського – 1537-й зенітний ракетний полк 51-ї дивізії ППО;
– крім того, до чергування в системі ППО залучені кораблі ЧФ РФ;
– під водою міст охороняє 102-й загін спеціального призначення боротьби з підводними диверсійними силами і засобами ЧФ РФ»
Даруйте за довге цитування, але воно того варте.
При всій повазі до майстерності і професіоналізму наших спецпризначенців, але за таких обставин виконати завдання НЕПОМІТНОЇ закладки вибухівки в несучі конструкції Кримського мосту НЕМОЖЛИВО.
Тому цей варіант виключаємо, як неробочий.
Чи могли росіяни САМІ закласти вибухівку в несучі конструкції Кримського мосту?
Відповідь однозначна – ТАК!
Для ФСБ реалізація подібного сценарію взагалі не проблема.
У 1999 році ФСБ закладала вибухівку у житлові будинки і підривала їх разом із мешканцями – в Москві, Волгодонську, Буйнакську.
Хто бажає дізнатися більш детально про цей злочин – рекомендую почитати книгу вже покійного Олександра Литвиненка «ФСБ взрывает Россию».
Хай там як, але всі можливості для проведення такої «спецоперації» у росіян були.
А от чи насправді закладала ФСБ вибухівку в несучі конструкції Кримського мосту?
Тут у мене є великі сумніви, адже для успішного розслідування будь-якого злочину важливо зрозуміти його мотив.
В даному випадку пошук мотиву виводить нас на запитання:
ДЛЯ ЧОГО ПУТІНУ ПІДРИВАТИ КРИМСЬКИЙ МІСТ?
Щоб завдати ракетних ударів по енергетичній і транспортній інфраструктурі Україні?
Так приводів для таких ударів щодня можна знайти десятки!
Для чого все так ускладнювати?
Відверто кажучи, згадуючи вибухи житлових будинків у Москві в 1999 році, після чого розпочалась Друга чеченська війна, я навіть розглядав версію провокації ФСБ з метою нанесення тактичного ядерного удару по Україні.
Що могло бути цілком реально, пам’ятаючи риторику запасного потішного зіц-президента мєдвєдєва: він не раз і не два погрожував армагеддоном Україні в разі атаки по Кримському мосту.
Але цього не сталося. На щастя.
Які профіти отримав путін в результаті підриву Кримського мосту?
На сьогоднішній день – жодних.
Більше того, я стверджую, що ця подія мала вкрай негативні наслідки для бункерного діда, і варто лише було подивитися на його убиту фізіономію, щоб зрозуміти всю глибину його депресії з цього приводу.
Але про це я більш детально розповім у наступному посту, який так і називатиметься «ЦУГЦВАНГ ПУТІНА».
Таким чином, і цей варіант доведеться викреслити.
То що ж тоді насправді сталося о 6.03 ранку 8 жовтня 2022 року на Кримському мосту?
Перш ніж перейти до наступної версії Юрія Гіммельфарба, давайте уважно поглянемо на фотографії руйнувань Кримського мосту після вибуху.
Удар по мосту відбувся з північного боку ПАРАЛЕЛЬНО дорожньому полотну.
Це є дуже важлива обставина, якщо ми приймаємо, як робочу, ВЕРСІЮ РАКЕТНОГО УДАРУ ПО МОСТУ В НЕСУЧІ КОНСТРУКЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОГО МОСТУ.
Питання перше: ЗВІДКИ ПРИЛЕТІЛА РАКЕТА?
Огляд місця події дає чітку відповідь: З ПІВНОЧІ.
Питання друге: ЩО ЦЕ БУЛА ЗА РАКЕТА?
Це питання є ключовим, оскільки загальновідомо, що на сьогоднішній день Україна не має власних ракет з дальністю стрільби до 300 км.
І поки що всі прохання до американських колег про постачання ракет MGM-140 ATACMS залишаються без відповіді.
Більше того, стан двох прольотів Кримського мосту, які впали після ракетного удару однозначно свідчить: це не HIMERS.
Удари ракет HIMERS по Антонівському мосту в Херсоні пошкодили дорожнє полотно, в ньому навіть утворилися дірки, але самі прольоти моста не впали в річку Дніпро.
Бо ракети HIMERS атакують по навісній траєкторії: ЗВЕРХУ ВНИЗ.
Від потужного удару на мостовому полотні утворилися дірки, але самі прольоти залишилися на місці.
Це все одно, що спробувати забивати гвіздки: дірку зробите, а дошку не зсунете.
А тепер ще раз подивіться фото двох прольотів Кримського мосту, які упали в море: НА ДОРОЖНОМУ ПОЛОТНІ НЕМАЄ ПОШКОДЖЕНЬ!
Але самі прольоти впали в море.
Тобто, удар по прольотах було нанесено не зверху вниз, а ЗБОКУ!
Висновок: характер ушкоджень Кримського мосту після ракетного удару дозволяє зробити однозначний висновок:
ЦЕ ТОЧНО НЕ HIMERS. ЦЕ ЯКАСЬ ІНША РАКЕТА.
На цьому можна було б поставити крапку і закрити тему ракетної атаки по Кримському мосту, якби не одне…
Ми вже якось забули, що навесні УКРАЇНА ОТРИМАЛА ВІД ВЕЛИКОЇ БРИТАНІІ ПРОТИКОРАБЕЛЬНІ РАКЕТИ «ГАРПУН»!
Нам невідомо ні кількість отриманих ракет, ні їх модифікації, але ми точно знаємо, що певні модифікації цих ракет здатні знищувати цілі на відстані до 300 км.
Нам точно відомо, що 18 червня 2022 року ударом двох протикорабельних ракет «Гарпун» було знищено рятувальний буксир Чорноморського флоту рф «Василий Бех».
І що особливо важливо: НА ЦЬОМУ БУКСИРІ ЗНАХОДИВСЯ ЗЕНІТНО-РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС «ТОР».
Тобто, ракети «Гарпун» пройшли через зону враження ЗРК «Тор» НЕПОМІЧЕНИМИ!
Прикметно, що після цього, у липні 2022 року більшу частину надводних кораблів чф рф було перебазовано із Севастополя в Новоросійськ, а у вересні Севастополь залишили і підводні човни чф рф.
Зазначу, що відстань по прямій від Миколаєва до Севастополя складає 287 км.
Тобто, командування зс рф вирішило відвести від гріха подалі основні сили чф рф, оскільки відстань до вірогідних ракетних позицій ЗСУ була меншою за 300 км!
«Це добре, – скажете ви. – Але до чого тут Кримський міст?»
Зроблю невеликий відступ.
Часто так буває, що зброя розробляється для вирішення одних задач, а застосовується для інших.
Класичний приклад – 85-мм зенітна гармата зразка 1939 року 52-К.
Її розробляли для боротьби з літаками, а Державну премію СРСР у 1942 році головний конструктор цієї гармати Г.Д. Дорохін отримав за ПРОТИТАНКОВІ ЯКОСТІ цієї гармати.
Тобто, зенітна гармата виявилась надзвичайно ефективною в боротьбі з танками.
Ось вам інший приклад, негативний.
Зенітні ракети комплексу С-300, які призначені для враження повітряних цілей, рашисти сьогодні активно використовують для обстрілів мирних українських міст.
Отже, використання не за призначенням різних видів озброєння – є загальною практикою.
Чому Україна має бути виключенням?
І чому не можна припустити, що протикорабельна ракета «Гарпун» може використовуватися Збройними Силами України для враження не тільки морських, а й наземних цілей?
Тим більше, що існує декілька фактів, які до цього часу не знайшли свого логічного пояснення.
Так 11 серпня 2022 року військовий аеродром в окупованому Криму в Новофедорівці під Саками зазнав удару, що призвів до вибухів боєприпасів і палива, а також до знищення 9 літаків ворога.
Ця подія призвела до паніки серед населення окупованого півострова, і численних мемів на тему: «Как я нє хочу уєзжать із Крима!»
Попри все, відкритим залишилося питання: хто завдав удару по аеродрому і чим?
Нагадаю, що відстань між Миколаєвом і Саками по прямій складає 240 км.
Напередодні, 6 серпня 2022 року був обстріляний аеродром під Курськом, який знаходиться в 115 км від кордону з Україною.
І хоча рашисти повідомили, що аеродром обстріляли з 45-мм мінометів, однак складно уявити, щоб диверсійно-розвідувальна група з мінометами пройшла 115 км по тилам ворога непоміченою, та ще й після обстрілу нікого не знайшли!
Не знайшли, мабуть, тому, що, як справедливо зазначив Конфуцій, «важко знайти в темній кімнаті чорну кішку, особливо, якщо її там немає».
Ну і знову вишенька на тістечку: 7 жовтня 2022 року було атаковано військовий аеродром в Шайковці (Курська область, рф).
Рашисти повідомляють, що внаслідок вибуху дрона-камікадзе знищено два бомбардувальника Ту-22М3.
Цікаво було б зрозуміти: а яким типом дрона-камікадзе було завдано удару?
Офіційно Україна отримала від США ударні дрони-камікадзе лише двох типів:
SWITCHBLADE-300 і SWITCHBLADE-600.
Перший має максимальну дальність польоту 10 км, а другий – 40 км.
Малувато буде, якщо врахувати, що відстань від Шайковки до кордону з Україною майже 200 км!
І що цікаво: дрон-камікадзе (?) виявили над злітно-посадковою смугою уже в момент атаки, тобто 200 км від кордону до аеродрому він пролетів НЕПОМІЧЕНИМ!
Розумних і логічних пояснень до сьогоднішнього дня немає.
А тому саме час нагадати,
А ЩО Ж ЦЕ ТАКЕ – ПРОТИКОРАБЕЛЬНА РАКЕТА «ГАРПУН»?
ГАРПУН (англ. AGM/RGM/UGM-84 «Harpoon») – американська протикорабельна ракета, одна з найпоширеніших у світі.
Розроблена та випускалася компанією McDonnell Douglas, наразі випускається компанією Boeing Defense, Space & Security.
Існує багато модифікацій цієї ракети, але їх основні тактико-технічні характеристики мало відрізняються одна від одної:
– вага бойової частини – 225 кг;
– крейсерська швидкість – 240м/с (864 км/год);
– операційна дальність – 140 – 315 км;
– висота польоту – політ над гребнями хвиль (2 – 4 м над поверхнею);
– система наведення – інерціальна з радіовисотоміром/активна радіолокаційна на останній ділянці польоту.
Ракета «Гарпун» має чотири відсіки:
– головний або приладний відсік AN/DCQ-44, в якому розташована апаратура системи наведення;
– відсік бойової частини WAU-3(V)/B;
– відсік маршового двигуна A/B44G-1;
– хвостовий відсік (перша ступінь ракети).
Власне, авіаційна модифікація є коротшою (3,8 м), бо у неї немає першої ступені – хвостового відсіку.
Її функцію виконує літак, з якого запускають ракету «Гарпун».
Наведення ракети на ціль здійснюється в 2 етапи.
На першому етапі ракета рухається заданим курсом НА ГРАНИЧНО МАЛІЙ ВИСОТІ (2-4 метри над поверхнею моря) в сторону цілі.
В заданий момент часу, ракета запускає активну головку самонаведення AN/DSQ-28 і починає пошук цілі в секторі 45 градусів від напрямку польоту.
Максимальна дальність виявлення великогабаритної цілі (есмінця) складає 40 км, малогабаритної цілі (катера) – 18 км.
Як тільки ціль виявлено, ракета наводиться на неї, і виконує атаку двома можливими способами: або АТАКУЄ ЦІЛЬ ГОРИЗОНТАЛЬНО, РУХАЮЧИСЬ ПАРАЛЕЛЬНО ВОДІ НА ВИСОТІ 2-4 МЕТРИ, або робить маневр «гірка», піднімаючись на висоту 1800 метрів, і здійснюючи пікірування на ціль.
Другий варіант враження використовується для атаки низькосидячих цілей (підводних човнів, що піднялися на поверхню).
Ці особливості ракети «Гарпун» роблять її дуже неприємним сюрпризом для засобів радіолокаційного виявлення всіх без винятку сучасних систем ППО, оскільки повітряний об’єкт, який рухається низько над поверхнею, майже не видимий для радіолокаційних засобів ППО.
Колись це наочно продемонстрував німецький пілот Матіас Руст, чий тихохідний, легкомоторний літак «Cessna 172B Skyhawk» у 1987 році на гранично малій висоті подолав три кільця системи ППО СРСР і сів на Красній площі в Москві.
Таким чином, за своїми тактико-технічними даними, протикорабельна ракета «Гарпун» ймовірно могла завдати фатального удару по Кримському мосту 8 жовтня 2022 року.
Для повноти картини, залишається з’ясувати ще одну важливу, я б сказав, ключову деталь.
Ми з’ясували, що ракету «Гарпун» майже неможливо виявити засобами радіолокації.
Але вона рухається на дозвуковій швидкості (864 км/год) і її МОЖНА ВИЯВИТИ ВІЗУАЛЬНО.
Удар по Кримському мосту відбувся о 6.03 за місцевим часом.
Це означає, що запуск ракети ймовірно могло було здійснено орієнтовно о 5.40.
Ракета пролетіла 300 км за 20-23 хвилини і влучила в мостовий стик.
Чому її не виявили візуально?
Ну, а тепер, після з’ясування всіх деталей, спробую реконструювати удар по Кримському мосту.
Знову ж таки зауважую: це моя версія, не більше.
Приблизно о 5.40 8 жовтня 2022 року ракетно-артилерійським підрозділом ЗСУ орієнтовно із району Запоріжжя з наземної пускової установки було здійснено пуск протикорабельної ракети «Гарпун».
Ракета за 20-23 хвилини подолала відстань близько 300 км, і о 6.03 влучила в стик двох прольотів Кримського мосту.
В момент влучання по мосту рухалась вантажівка, яка жодного відношення до цього удару не мала.
Просто вона знаходилась не в тому місці, і не в той час.
Внаслідок ракетного удару два прольоти Кримського мосту упали в море, а вибухова хвиля понесла уламки в бік залізничного мосту, на якому знаходились цистерни, в яких ймовірно була якась вогненебезпечна рідина (бензин, дизпаливо тощо).
Уламки пробили цистерни і викликали пожежу на залізничному мосту, яка була значною, оскільки витік палаючої рідини захопив значну площу і створив видимість враження залізничної частини Кримського мосту, чого насправді не було.
Внаслідок пожежі залізнична частина Кримського мосту оплавилась, але не більше.
Оскільки серйозних руйнувань їй нанесено не було, вже ввечері того ж дня рашисти розпочали рух залізничних потягів по мосту у тестовому режимі.
Така моя версія цих подій.