Наступ ЗСУ під Балаклею ще не закінчився, але вже можна сказати декілька речей.
Генеральний Штаб ЗС України зумів повністю переграти своїх російських візаві. Просто прекрасні дії наших генералів, які створили для ворога точку на карті (на Херсонщині), куди прикули всю його увагу, а потім нанесли удар під Балаклею.
Наші підрозділи діяли зухвало, рішуче, як козаки Головатого, які вривалися на мури Хаджибея, і паралізували волю ворога.
Негр-козак на Хамві, який поливав ворога з кулемета, бив з гранатомета і командував «гів мі аммо!», просто топчик.
В першому ж ударі, судячи з кількості покинутої і знищеної техніки, ЗСУ знищили до бригади ворожих військ.
Ворог втратив навіть такий унікальний комплекс, як «Зоопарк-1М».
50 км за 3 дня проти 10 км за 3 місяці у ворога. Красномовно — хто тут друга армія світу.
Очевидна повна розгубленість ворожого командування в перші дні. Повний ступор ворога. Явна хаотичність його дій в перший і навіть на другий день нашого наступу.
Зараз ворог з усіх усюд намагається стягнути усе, що в нього є, лише б зупинити просування наших військ.
Перевірки потребує інформація про захоплення нами у полон ворожого командувача, генерала Сичового.
Впевненість нашого командування в своєму успіху демонструють показові відео руху МЛРС і західних САУ посеред бойових порядків. Командування одразу ж ввело їх у прорив, у ризиковану близькість до ворога, але це дозволило уже в перші дні взяти під вогневий контроль Куп’янськ і знищити міст у ньому. Забезпечити навіть наші передові групи вогневою підтримкою.
Отже. Вже зараз логістика ворожого угруповання в Ізюмі перерізана. Поки що немає повного оточення. У ворога ще залишається шлях із Ізюму через н.п. Оскол на Схід. Але від свого постачання по лінії Білгород-Куп’янськ-Ізюм він відрізаний. Постачання по новій лінії Ізюм-Оскол і далі організувати швидко не вдастся. Та й наші війська продовжують діяти.
Десь лише на вечір вчорашнього дня командування ворога опанувало себе і нарешті почало відповідати. Але відповіть в дусі Сунь Цзи: «якщо ти слабкий, то покажи, що сильний». Вороже МО почало крутити картинку з «колонамі подмогі» і «коровамі дєсанта в чісто полє». Але вся ця демонстрація м’язів — більше спроба привести до ладу власні війська, які подекуди вдавалися до панічної втечі (кадри покинутої у воді техніки, покинута форма, повідомлення про перевдягання в цивільне). Тентовані камази і вертольоти Мі-26 це легка піхота. Без важкої техніки переломити ситуацію вона не здатна. А дещо з колон ми вже і спалили.
Ну і міст через Оскол у Куп’янську зруйновано. Отже всі ці колони, які йдуть зі сходу, в самому Куп’янську вже роль навряд зіграють. До речі з тої ж сторони міста і стела «Куп’янськ», біля якої зараз фоткаються всі орко-пропагандисти.
Перед ворогом замаячила стратегічна поразка у всій війні. В разі, якщо українським військам вдастся навіть не замкнути оточення навколо російських військ в Ізюмі, а просто примусити наймане військо путіна до втечі, це — програна «бітва за Донбас». А якщо ми оточимо і захопимо в полон все угруповання ворога в Ізюмі, а це за різними даними від 10 до 20 тис військ противника, це поразка, якої у РФ не було з часів 2СВ.
Ну і окремо повеселила казка талантлівого командіра дон-спецназа про хітрий план («виманіть лучшиє українськіє сіли і могучім ударом розгроміть»).
Виманити наші сили давши оточити своє 10-20-тисячне угруповання — ноу-хау військових стратегів школи суворова-кутузова.
Українські генерали начисто переграли своїх візаві.
Побажаємо ЗСУ удачі.
Віримо в ЗСУ!
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="31px" width="88px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)