Україна допускає свою участь у китайському мирному саміті за участю РФ

Україна допускає свою участь у китайському мирному саміті за участю РФ, заявила посол України в Сінгапурі Катерина Зеленко в коментарі South China Morning Post.

Цікава річ вимальовується: таке враження, що Київ на 180 градусів змінює свою дипломатичну концепцію.

Дивіться… Після саміту у Швейцарії одразу кілька представників української влади зробили заяви, що хочуть бачити на другому саміті Росію.

Ще в день саміту на цю тему висловлювався і Зеленський, і глава МЗС Кулеба. Вчора зробив заяву Єрмак, а сьогодні посол у Сінгапурі.

І це дуже серйозна зміна переговорної концепції України.

Раніше офіційною позицією українського керівництва була неможливість взагалі будь-яких переговорів з Путіним та неможливість переговорів доти, доки РФ не виведе свої війська на кордони 1991 року.

Також Україна була принципово проти запрошення РФ на саміт, просуваючи іншу схему: на конференції, за задумом Києва, мали затвердити якийсь мирний план, який потім великі держави (не лише Захід, а й Китай) пред’явили Москві.

Але Китай та багато інших країн «глобального півдня» на саміт не приїхали, а ті, хто там були, закликали підключити до переговорів Росію.

Очевидно, на цьому тлі Київ вирішив змінити свою початкову позицію та фактично запросити Росію до переговорів у рамках другого саміту. Більше того, і Кулеба, і Єрмак досить високо підняли планку майбутнього заходу, заявивши, що там має бути «покладено край війні».

Чи означає це, що Україна готова на кардинальну зміну своєї «формули миру» (що передбачає виведення російських військ на кордони 1991 року) у бік компромісної позиції (наприклад, зупинки війни по лінії фронту)?

Офіційна позиція Києва з цього питання залишається незмінною.

Однак на цій позиції навряд чи можна буде про щось домовитись із РФ. А тому, якщо керівники України настільки впевнено говорять про те, що на другому саміті буде ледь не укладено мир, не можна виключати, що будуть певні зміни щодо того, як у Києві бачать умови закінчення війни.

Можливо, з одного боку, побоюючись подальшого погіршення становища української армії на полі бою (але до цього з надходженням західної зброє все менше передумов). З іншого боку, Байдену закінчити війну перед виборами було б вигідно, щоб позбавити Трампа однієї з головних його передвиборчих тез («Байден веде справу до третьої світової війни, а я закінчу війну в Україні за 24 години»).

Втім, навіть у такому разі залишається питання – яким чином спонукати до компромісів кривавого Путіна. Він нещодавно висунув умовою початку «мирних» переговорів передачу Росії Херсона та Запоріжжя, що свідомо неприйнятне для Києва та Заходу. Мало того, Москва має намір оголосити разом з Китаєм про скликання своєї конференції, на своїх умовах, і покликати туди Україну. І, о диво, Київ таку пропозиціє приймає ще до її оголошення!

‼️ Тобто (слідкуйте за руками) шлях від безкомпромісних 10 пунктів Зеленського до (по суті) запрошення на переговори з росією — та ще й на території ворожого нам Китаю — виявився коротшим за один місяць!

І це при тому, що зараз до ЗСУ пришвидшеними темпами почала надходити західна зброя, союзники дозволили нам бити по території агресора, а мобілізація (як заявляє влада) проходить більш-менш успішно.

Я 20 років був на дипломатичній службі, але такої непослідовності та таких кидків з крайності у крайність не пригадую.

Зараз знову набіжать з претензіями, що я занадто критикую владу. А нема за що? Тоді висуньте контраргументи тому, що я написав. Із задоволенням ознайомлюсь.

Шарп