“У житті кожної нації настає момент”: що не так з промовою президента

“У ЖИТТІ КОЖНОЇ НАЦІЇ НАСТАЄ МОМЕНТ…” – так Зеленський починає своє звернення, яке позитивні блогери вже назвали історичним і… позакривали коментарі.

“Я, Володимир Зеленський, волею народу обраний…” – згадує президент рядки своєї присяги.

І сказано не випадково. Це ретельно дібраний тригер – аби знову занурити виборців у 2019 рік, у ті емоції, коли вони раділи його перемозі. У той час, коли поцілунок президентом лисого з кварталу на інавгурації здавався милими дурощами “хлопця з народу”, фраза “кожен із нас президент” – обіцянкою нової політичної епохи, а біганина по фонтанах у Маріуполі ще не мала відтінку зловіщого передчуття абсолютної некомпетентності.

Взагалі вся промова побудована на флешбеках. На спробі повернути колективну емоцію тріумфу.

“Нам було дуже приємно, коли весь світ казав: “Боже, які українці неймовірні, які вони титани” – за задумом спічрайтерів, це має повернути нас до радості від перемог ЗСУ під Києвом, на Херсонщині та Харківщині. А я скажу: “Просто У ЖИТТІ КОЖНОЇ НАЦІЇ НАСТАЄ МОМЕНТ, коли її влада свідомо провалила підготовку до ворожого нападу”. Тому й довелося ставати титанами.

“Ворог не побачив наші спини… це і є гідність…” – каже президент.
А я скажу, що ми прекрасно бачили спини його друзів, які тікали з країни під час комендантської години на віптаксі – із предметами характерної прямокутної форми, заробленими на енергетиці. І це не чиїсь вигадки, а офіційні дані розслідування НАБУ.
І чесно – я не знаю, до чого тут гідність, про яку говорить Зеленський.

“Усі мають припинити срач, уряд має працювати ефективно…”, – продовжує гарант.
Але поки ми бачимо, як “ефективно” працює манкурт дмітрієв, який підсунув Трампові чергову дурню у вигляді “мирного плану” й змусив рудого миротворця нав’язати його нам.

А от наш уряд, у якому, схоже, немає жодної людини, призначеної за професійними якостями, провалює все, що може. І не дивно: від людей, чия головна функція – не затьмарювати президента, складно чекати ефективності.

Єдині, хто нині працює по-справжньому – це Збройні Сили України.
І вони працюють на межі людських можливостей. “У ЖИТТІ КОЖНОЇ НАЦІЇ НАСТАЄ МОМЕНТ”, коли її влада провалила мобілізаційні заходи – й своїми діями лише посилила російську пропаганду, спрямовану на зрив нашої мобілізації.

Потім гарант згадав своє коронне “бо не втік” – щоб народ, бува, не забув про цю його “видатну” чесноту: “Або ви підпишете, або вас ліквідують… а я не зрадив Україну тоді”.

“Я обіцяв додержуватися Конституції і законів України”, – каже Зеленський.
І хочеться запитати: що він узагалі від тієї Конституції залишив?
Парламент – зведений до ролі декорації.
Уряд – технічний додаток до Офісу.
Міжнародна політика – приватизована одним центром ухвалення рішень.

Тому “У ЖИТТІ КОЖНОЇ НАЦІЇ НАСТАЄ МОМЕНТ…”, коли її владу переграють усілякі віткофи-дмітрієви та інша погань…

Де наша команда міжнародників?
Хтось взагалі ще пам’ятає прізвище чинного міністра закордонних справ?

Сучасний “план миру”, який нам нав’язують, став можливим тільки тому, що колись ми самі дозволили розмити межу між політикою та шоу. Між стратегією та емоціями – і замінили професіоналів коміками!

І тепер нам демонструють, що “сойтісь посрєдінє”, за яке всі дружно проголосували в 2019, – це і є ті самі 28 пунктів плану.

Можна довго аналізувати промову президента, його риторику й маніпулятивні техніки.

Але факт лишається фактом: емоції 2019 року вже не працюють у 2025-му. Історія вимагає від нас не флешбеків, а дорослішання.

Дорослішання президента я поки що не бачу і навіть не мрію про таке. Сподіваюся, що подорослішає суспільство.

І воно має усвідомити, що “У ЖИТТІ КОЖНОЇ НАЦІЇ НАСТАЄ МОМЕНТ…”, коли треба розраховуватися за свою дурість на виборах!

Ольга Кирилюк

докторка філологічних наук