У пошуку «хороших хлопців». На другий рік війни Зеленський сам почав займатися рекрутингом на ключові посади

У пошуку «хороших хлопців». На другий рік війни Зеленський сам почав займатися рекрутингом на ключові посади. Як влаштована його кадрова політика? — Forbes

У другій половині 2023-го кадровий голод у всіх гілках влади став помітним неозброєним оком. Якщо на початку каденції президент міг дозволити собі перезавантажувати цілі уряди, то зараз нові призначення обмежуються ротацією з однієї посади на іншу. Чому на державній службі майже немає нових облич?

«Що стосується моєї команди – це пʼять-шість менеджерів», – казав під час останньої пресконференції у грудні 2023-го президент Володимир Зеленський. Насправді людей, яких за останні місяці знайшов, «екзаменував» і призначив президент, стає дедалі більше. Так було не завжди.

Кадрову політику шостого президента можна поділити на умовні три етапи.

На початку своєї каденції Зеленський намагався підходити до кадрів максимально інклюзивно.

В травні 2019-го запустили програму пошуку кандидатів на держпосади LIFT, де будь-хто міг подати своє резюме. Паралельно команда Зеленського залучила до співпраці кілька провідних рекрутингових компаній.

«Вони [Офіс президента] дали достатньо великий пул кандидатів на кожну ОДА, були конкурси, інтерв’ю», – розповідає Forbes керуючий партнер компанії з підбору управлінського персоналу Boyden Global Executive Search Олексій Долгіх.

У підсумку це ні до чого не призвело, і процес ухвалення рішень пішов іншим шляхом.

Замість рекрутерів кандидатів на важливі посади підбирали керівники ОП, розповідають два співрозмовники в Кабміні та антикорупційних органах.

Спочатку з кадрами Зеленському допомагав Андрій Богдан, потім співбесіди проводив Андрій Єрмак.

На другому році війни Зеленський переважно самостійно визначає, хто очолить вакантні посади.

Після 24 лютого Офіс президента утримується від різких кроків: якщо влітку 2022 року були принаймні ідеї про перезавантаження Кабміну, то наразі про це не йдеться. Остання відносно велика кадрова чистка була в січні 2023-го, коли Зеленський після низки корупційних скандалів звільнив заступника голови ОП Кирила Тимошенка, пʼять керівників ОДА та чотирьох заступників міністрів.

Заміну Тимошенку знайшли в регіонах – новим заступником голови ОП став колишній керівник Київської ОДА Олексій Кулеба.

Перейти до ОП йому запропонував Єрмак, потім була окрема розмова із Зеленським.

У частині подальших призначень президент одноосібно приймав кадрові рішення та обирав людей, з якими знайомий особисто, кажуть два депутати з фінансового та економічного комітетів ВР та один із членів уряду.

«Важко сказати, що вплинуло на це більше – корупційні скандали чи побоювання втратити контроль над ситуацією», – каже співрозмовник у Кабміні.

Якщо на початку року про корупцію говорили частіше в контексті закупівель Міноборони та відбудови країни, то вже влітку скандал виник і навколо заступника голови ОП Ростислава Шурми через платежі енергокомпанії його брата.

Кадровий фокус президента змістився на людей із регіональної влади. Наприкінці серпня 2023-го під час однієї з доповідей очільника Донецької ОДА Павла Кириленка Зеленський запропонував тому очолити Антимонопольний комітет.

Розмова була виключно з президентом, до неї не були долучені інші представники ОП, розповідав Кириленко.

У тому ж місяці отримав підвищення та очолив Фонд державного майна голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.

«У парламенті вже жартують, що ще декілька призначень і області залишаться без керівників», – каже депутат з економічного комітету ВР.

«Критерій «хороший хлопець» буває важливішим, ніж наявність досвіду та професійних якостей», – каже співрозмовник в антикорупційних органах.

Для президента дійсно важливим є персональний звʼязок, коли він знає, чого чекати від людини, каже один із членів Кабміну.

Особистим вибором Зеленського є і нинішній міністр оборони.

Президентський фільтр, відсутність у влади кадрової стратегії та небажання професіоналів іти на держслужбу призвели до того, що зараз людей у держсекторі не вистачає на усіх рівнях.

«У нас немає очільників на понад 20 ключових підприємств, і це якщо не рахувати міністрів і дипломатичні посади», – каже з президентської партії.

У Верховній Раді також неспокійно.

Багато депутатів хочуть піти, сказав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в ефірі телемарафону «Єдині новини».

«Ми вже не відпускаємо людей. Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, бо люди мають досидіти до кінця й ухвалювати необхідні для держави закони», – сказав Арахамія.

Багато роботи й у дипломатичному блоці.

«Перша проблема – фаховість дипломатів, друга – відсутність людей у ключових країнах», – каже нардеп, близький до керівництва президентської партії. У Великій Британії вже навіть почали обурюватися відсутністю посла, а це один із ключових партнерів України, додає він.

Ще на першому році війни Зеленський відсилав послами в різні країни звільнених держслужбовців. Так, послом у Швейцарії стала колишній генпрокурор Ірина Венедиктова, а послом у Китаї – ексміністр стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін. Дипломатичну посаду отримав колишній міністр оборони Андрій Таран, який полишив пост міністра в липні 2021-го. Тоді головною причиною його відставки назвали провал оборонних замовлень.

Українських послів немає в низці країн Латинської Америки та Африки, а також у Чехії, Нідерландах тощо.

Приватний бізнес та think tanks стали вагомим джерелом кадрів після Революції гідності, але зараз на них не доводиться розраховувати. У ділових колах важко знайти людину, яка б навіть тимчасово погодилася перейти на державну службу.

Серед головних причин більшість тих, хто відмовився, називали обовʼязкове декларування, статус PEP, велику бюрократію та ризики опинитися на лаві підсудних навіть за правильні та логічні рішення.

Геращенко Ірина

P.S.Тихесенько і непомітно для телемарафону пройшло призначення подруги родини Зеленських Ольги Піщанської главою Рахункової палати.

Під час конкурсу вона зізналася, що не має досвіду державного аудиту, тобто професійно слаба. До того, прилаштована на пост глави Антимонопольного комітету, не запамʼяталася, безславно завершила свою роботу з незрозумілими результатами.

Саме Рахункова палата проводить аудит витрачання коштів платників податків і західних партнерів. Це її аудит про яйця по 17 в Міноборони спричинив корупційний скандал. Тепер можна буде купувати яйця Фаберже, ніхто нічого не помітить.

Як марафон і інші ЗМІ не помітили  цього непотизму, кумовства і квартальства, ганебного кадрового призначення.

Геращенко Ірина