Том Купер: звіт про війну в Україні за 19 червня. Саміт світу

Доброго ранку (або вечір) всім!

Будь ласка, приєднуйтесь до мене з хвилиною мовчання — для всіх тих, хто читає мої зведення, а потім скаржиться, що це читання викликає у них головний біль через все, що має місце бути сарказму .

……

Війна це пекло….

Що нагадує мені про події, що сталися у міжнародному аеропорту імені Шопена під Варшавою минулого тижня. Усього кілька днів тому маса основних ЗМІ писали про те, що президенти Коморських Островів, Республіки Конго, ПАР та Замбії, також прем’єр-міністр Єгипту та представник президента Уганди прямували до «неспокійного регіону Східної Європи, де два братські слов’янські народи залучені до кривавого збройного конфлікту ».…

Вони подорожували одним літаком зі своїми охоронцями: інший літак, що експлуатується South African Airways, пішов за ним у четвер вдень 15 червня. Він був завантажений приблизно 100 додатковими охоронцями та приблизно 20 журналістами — і про це жодного слова не було сказано жодному з представників європейської влади, навіть авіадиспетчерській службі. Таким чином, кілька країн ЄС/НАТО відмовили цьому літаку в праві на проліт ще на підході, зокрема Італія та Угорщина, що, звичайно ж, означає, що все в Європі (включно з усіма нелегальними мігрантами?) — «расистами».

Більше того, коли літак приземлився у Варшаві, расистська польська влада зрозуміла, що він перевозить контейнери із незадекларованою зброєю, боєприпасами та іншими «небезпечними речовинами». Таким чином, літак був заблокований, і близько 20 години з нього нікого не випускали, про що влучно повідомлялося в цьому сюжеті:

Але гей, це ж Європа! Будь-який тут, хто має дипломатичну перепустку, може носити з собою стільки зброї, скільки їй хочеться… у контейнерах…. а якщо ні, то це расизм!

Тим часом, знатні державні діячі продовжили свій шлях до Києва потягом, хоч і зі значно ослабленим рівнем безпеки, що поставило під загрозу їхню безпеку в насильницьких обставинах, які є продуктом місцевого нацистського режиму. Це була значно більша загроза їхній безпеці, ніж феєрверк у вигляді братського ракетного удару Росії… Який відразу ж спростував прес-секретар президента ПАР Вінсент Магвенья, хоча вибухи (всі ракети були збиті ЗСУ) чітко чули близько 3 млн жителів міста (багато з яких вже не знаходилися в бомбосховищах).

Саме тому його превосходительство президент ПАР Сиріл Рамафоса публічно поправив Магвеню, що південноафриканські ЗМІ повністю проігнорували…

Повернувшись із Києва до Варшави, африканські лідери продовжили рейс до Москви на літаку, але цей другий літак все ж таки був заарештований: поляки змусили «охорону» відлетіти (одні відлетіли до Росії, інші назад до Південної Африки) лише у суботу 17 червня.

Тим часом, під час зустрічей з лідерами расистського і підтримуваного Заходом нацистського регіону десь на північ від Кримського півострова в Чорному морі та братської та прогресивної Росії, що підтримується Сходом, згадані почесні африканські лідери висловили глибоке занепокоєння з приводу продовольчої безпеки та свою зацікавленість. давніх двосторонніх відносин.

У Києві нічого не чекали від цих візитів: усім відомо, що нацистський режим не готовий до переговорів. Рамафоса справді пережив деяке занепокоєння, почувши, що президент братської РФ, великий друг і союзник його партії Африканський національний конгрес, був надто зайнятий розгортанням ядерної зброї в Білорусі і не виявляв жодного інтересу до його «мирного плау з 10 пунктів». Тим не менш, він упевнений:  це був перший крок до угоди , яка принесе мир і спокій у неспокійну, тероризовану нацистами та расизмом територію Східної Європи. 

Нічого з цього, я впевнений, не пояснює, чому близько половини населення Африки та Близького Сходу плюс десятки тисяч росіян намагаються втекти до Європи. Але, все це дало нову порцію для моєї нескінченної любові до корумпованих політиків та їх некомпетентних помічників…….

Том Купер