Том Купер: звіт про війну в Україні за 12 вересня 2024 року

Привіт усім! Коротке зведення на сьогодні, присвячене кільком «невралгічним» точкам на передовій.

***

ПОВІТРЯНО-РАКЕТНА ВІЙНА

Український Генштаб продовжує демонструвати тотальне невміння вчитися на власних помилках. Оскільки в цьому плані жодних покращень немає і не передбачається, то й усі можливі командири бригад та батальйонів ЗСУ роблять те саме. Результати тим часом щонайменше так само розчаровують, як системна некомпетентність всіх зомбі-ідіотів на Заході.

Про що я говорю?

3 вересня російські БПЛА вистежили скупчення військ ЗСУ біля села Берздрик у Сумській області, приблизно за 33 км від кордону з Росією, і завдали по них удару з «Іскандера-М»:

Число жертв досі невідоме, але чисельність військ ЗСУ, видимих ​​до влучення ракети, становила близько 20 осіб.

Тим часом, наслідки системної некомпетентності українського Генштабу досягають таких масштабів, що вже у відкритих джерелах ( в даному випадку в DeepState ) публікуються попередження для командирів ЗСУ про необхідність уникати подібних помилок… (а мені хотілося б мати можливість телепортуватися інтернет-проводами і схопити когось за комір…).

ГУР (тобто військова розвідка, яка керує власними силами спеціального призначення), схоже, теж нездатна засвоїти кілька простих речей. Наприклад: що в сучасній війні просто неможливо проводити морські операції без достатньої підтримки з повітря (або якщо й так, то лише за допомогою роботів, таких як повітряні та/або морські безпілотники). І що PSU не може забезпечити необхідну підтримку з повітря, якщо вони не мають засобів для боротьби з переважаючими російськими перехоплювачами (такими як МіГ-31 і Су-35) і винищувачами-бомбардувальниками (такими як Су-30СМ). ГУР мала засвоїти цей урок ще під час боїв за острів Зміїний, ще у травні 2022 року. Але, що ж: як і у всьому українського Міноборони, у ГУР дуже мало практики післябойових звітів та обговорення викладених уроків.

….і так….

9 вересня ГУР розпочало атаку на морську платформу Крим-2, використовуючи 14 катерів (американського виробництва) класу Willard. Як завжди, росіяни відреагували своїми винищувачами та гелікоптерами: вони стверджують, що потопили 8 катерів і «вбили 80 військовослужбовців ЗСУ». Це може бути перебільшенням, оскільки в черговий раз з’ясувалося, що їхні винищувачі-бомбардувальники не мають інших засобів для атаки таких рухомих цілей, крім некерованих ракет і внутрішніх 30-мм гармат. Але навряд ми отримаємо достовірну інформацію найближчим часом.

Єдине, що відомо напевно, так це те, що під час їх атак з польоту, що голить, був втрачений контакт з одним із Су-30СМ 43-го  морського штурмового полку. Літак під командуванням капітанів Ігоря Володимировича Степанишина та Д.О. Фоміна зник: росіяни розпочали пошуково-рятувальну операцію, але виявили лише невелику масляну пляму та шматок закінчування крила. Хоча деякі припускали, що Су-30СМ був збитий українськими F-16, ГУР зрештою заявило, що його було збито одним із ПЗРК. Те ж джерело нічого не сказало про українські власні втрати…

Кадр із опублікованого ГУР відео, на якому знято російський Су-30СМ у процесі пікірування для атаки (некерованими ракетами або вбудованою гарматою)…

….один із катерів класу «Willard» ГУР…

…і попадання ПЗРК до Су-30СМ.

Тепер, без сумніву, багато українців — і ще більше прихильників на Заході — святкуватимуть цей «успіх». Але факт залишається фактом: незалежно від того, наскільки пригнічений Чорноморський флот Росії, операції таких спецпідрозділів у Чорному морі є по суті самогубними: немає сенсу відправляти ретельно підготовлених бійців спецпідрозділів до районів, контрольованих російськими ВПС.

***

КУРСЬК

Те, що там сталося за останні кілька днів, є (на жаль) підтвердженням того, що я підозрював ще близько двох тижнів тому: ЗСУ та PSU не знайшли достатньо коштів, щоб знищити російські понтонні мости через Сейм і, таким чином, ізолювати росіян у районі Глушкове. Навпаки, незважаючи на великі втрати в інженерній техніці та живій силі, ВРРФ та ВДВ продовжували перекидати підкріплення в район на південь від річки Сейм. Більше того, росіяни зберегли плацдарм приблизно за 5 км на південний захід від Коренево: наскільки мені відомо, міст ПМП там жодного разу не атакували українці. А коли росіяни мають плацдарм, завжди можна бути на 1000% впевненим, що вони скористаються ним за першої ж можливості.

Після десятків авіаударів за передбачуваними позиціями ЗСУ, завданими ВКС між 5 і 8 вересня, 9 вересня 155-а  морська піхотна атакувала з району Єлизаветівки у східному напрямку. 103-я  ТД бригада, схоже, відобразила цей виступ, але потім була вражена атакою 51-го  полку ВДВ з плацдарму на південний захід від Коренева в напрямку Снігоста: на його північний фланг і на стику між 103-ю та  22-ю. Метою ВДВ було не лише досягти Снігоста, а й просунутися до кордону і таким чином розграбувати 103-й.

Як саме відреагували українці, поки що неясно, але поки що мало що можна сказати напевно: 103-та сильно  постраждала від авіаударів. Особливо її підрозділи працюють з FPV/UAV. Коли росіяни досягли Обухівки, вона була змушена відступити з Комарівки у напрямку Любимівки. Можливо вона зберегла південний сектор своєї колишньої лінії фронту.

На північному боці українського виступу 810-й  морській піхоті вдалося відтіснити 22-ю бригаду до Ольгівки та вийти до кількох груп російських військ, оточених у районі Шептухівки. Станом на минулий вечір українці зупинили цей наступ десь на північ від Крем’яного та на південь від Калинова.

Потрапляння до БТР-82 810-ї бригади морської піхоти у районі Шептухівки, 9 чи 10 вересня.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп’янськ-Сватове…  росіяни продовжують спроби прорватися з Піщаного у напрямку Колесниківки та річки Оскол.

Бахмут …  росіяни продовжують спроби перетнути канал Сіверський Донець-Донбас — поки що безуспішно. Проте справжні «новини» з цього району полягають у тому, що росіяни перетнули канал на південь, в районі Курдюмівки, і звідти просуваються у напрямі Предчино: тобто наближаються до Часового Яру з півдня.

За лінією фронту ВКС обстрілюють Краматорськ бомбами УМПК, що планують, — тому що у PSU все ще немає достатньої кількості ЗРК для їх поразки, а також ЗРК, здатних протистояти російським винищувачам-бомбардувальникам на необхідній відстані (понад 120 км).

Торецьк …  росіяни продовжують наступ на Торецьк з Північного та Залізного. Вони також контратакують українців у Нью-Йорку.

Покровськ…  ВКС та ВРРФ ведуть інтенсивні обстріли Покровська, Миколаївки та Московського. На землі росіяни зайняли східний бік Гродівки, але їх атаки з Новогродівки на Лисівку та Маринівку було відбито. Російський наступ на Гірник було зупинено, і тепер Група «Центр» намагається розширити цю ділянку, наступаючи на українців. На мій подив, 59-а  бригада все ще тримається в Невельській кишені, на схід від річки Вовча. Ймовірно, тому що російська 96-та мотострілецька продовжує демонструвати визначні результати в олімпійській дисципліні «втрата великої кількості солдатів на дистанції 1000 метрів для чоловіків».

Вугледар…  це залишається ще одним сектором, за яким важко спостерігати: росіяни не лише захопили Водяне та 1-у  та 3-ту  вугільні шахти там, а й продовжують просуватися у поля на північ від Вугледару та у напрямку Богоявленки. Усі атаки підтримуються потужними авіаударами та великою кількістю FPV.

Том Купер