Том Купер: звіт про війну в Україні за 12 січня 2026 року

Всім привіт! Ось і другий цьогорічний огляд подій, пов’язаних із війною в Україні.

Зізнаюся без сорома: минулого тижня найбільшу увагу привернули події в Ірані та Сирії. Серед іншого, тому що я надто добре знаю: Федоров не може розібратися з  офіційно  іменованим «Міністерством оборони України» за «годинник» чи «дні» з моменту свого призначення на посаду голови МО. На це йому знадобиться більше, ніж кілька тижнів, навіть місяців, особливо враховуючи, що Сирський, як і раніше, є головнокомандувачем. А що я думаю про Сирського та його приятелів… Ну, якщо ви цього досі не знаєте, то ніколи й не дізнаєтесь…

Тим, хто хоч трохи знайомий з моєю історією в галузі досліджень і публікацій, навряд чи стане сюрпризом, що мені здалося «трохи цікавіше» спостерігати за тим, як (нова) Сирійська арабська армія витісняє терористів з конгломерату РПК/ПД/ЙПГ, що підтримуються США/Заходом в течії. настрілялися із снайперських гвинтівок та мінометів по всьому місту). А потім терористи, що підтримуються США/Заходом, «відповідають» єдиним відомим їм способом: завдаючи ударів безпілотниками по окремих житлових та адміністративних будівлях. Щонайменше, не менш «цікавим» було спостереження за ходом масових демонстрацій в Ірані , де режим Корпусу вартових ісламської революції (КСІР) ввіз з Іраку полчища неосвічених головорізів з «Катайїб Хезболли» (Катайіб Хезболла) 5000, а за деякими даними, до 6000 іранських мирних жителів, які протестували за свободу та справедливість.

Для тих, хто вважає це «не зовсім військовими справами»: майте на увазі, що режим Корпусу вартових ісламської революції лише повторив дії радянського режиму в Угорщині 1956 року, або Чехословаччини 1968 року, і російського режиму в Україні в наші дні, а також китайського комуністичного режиму. «звідкись здалеку» — було перекинуто для придушення протестів на площі Тяньаньмень… ось це і є «військові справи», і вищою мірою; це, безперечно, не «хронічні» події.

Крім того, ми стежимо за ізраїльським геноцидом палестинців, який триває — у формі порушень «перемир’я» в секторі Газа за допомогою відновлення повітряних і артилерійських бомбардувань — і посиленням етнічних чисток на Західному березі. Плюс геноцид у Судані, спровокований ОАЕ, Ізраїлем та Росією…

Внаслідок всього цього мені зараз особливо нема чого коментувати з приводу України.

Якщо вам все ще потрібна моя оцінка, то факт залишається фактом (пояснення для нових читачів додані в дужках): Головком (Сирський) та його «друзі з Бардака» (Генеральний штаб Збройних сил України) поняття не мають про стратегію, не зацікавлені в перепідготовці та реорганізації ЗСУ і, отже війні та знайти для неї життєздатний результат. У цих областях вони тим часом майже перевершують МО РФ у Москві — з тією суттєвою різницею, що «навіть» останні почали усвідомлювати реальність та отримувати уроки. Тільки українці – ні. Поки що це не зміниться — поки що Сирський і «друзі з Бардака» не будуть остаточно відсторонені від справ — жодних фундаментальних змін у цій війні не відбудеться.

Таким чином, насправді в Україні та РФ «мало» за чим варто стежити. Звичайно, за винятком безперервної пропагандистської війни на користь Зеленського, неухильного занепаду ЗСУ та щоденних масових вбивств як мирного населення в тилу «фронту», так і військ вздовж нього — головним чином за допомогою ракет і БПЛА, і, як правило, у формі хаотично організованих та проведених «ракетних» кампаній.

На мій погляд,  це  «межує з повною відсутністю військових справ»: це не що інше, як відвертий військовий дилетантизм та системна некомпетентність (можливо, «історичного масштабу»). Дві групи ідіотів у формі, що прикидаються великими військовими стратегами. І, поклавши руку на серце: після того, як я пояснював це знову і знову протягом останніх двох років, це не тільки стає «нудним» або «розчаровуючим», а й демотивуючим.

Суми

Росія вперше окупувала Кіндратівку та Андріївку у червні минулого року. Того ж місяця українські контрнаступи відбили Андріївку, а у липні звільнили Кіндратівку. Ці контрнаступи зупинили російський наступ і лінії оборони стабілізувалися. Обидві сторони скоротили чисельність підрозділів, які розгорнули у Сумському секторі. Зараз у РФ приблизно вдвічі менше підрозділів порівняно з літом 2025 року.

Сирський вивів із цього сектора кілька частин (включаючи, на той час, розформований, Іноземний легіон), щоб перетворити їх на своїх  іграшкових солдатиків  і продовжити вести PR-війни «за Покровськ і Мирноград»… Серед інших частин, виведених із цього сектора, були 79-я і 95 225-й штурмовий полк та 49-й штурмовий батальйон. 78-й повітряно-десантний і 71-й єгерські піхотні полки, 1-а важка механізована і 116-а механізовані бригади були серед частин, що залишилися на місці. На жаль, їх замало, щоб утримати лінію фронту.

Не дивно, що хоча інтенсивність російських атак не така висока, як минулого літа, росіяни почали досягати невеликих успіхів у середині грудня і знову зайняли Андріївку минулого тижня.

Вовчанськ

Повідомлень про активність поблизу села Лиман не надходило. Відбулися масовані обстріли в районі Стариці та Вовчанських Хуторів, але активність піхоти, за повідомленнями, обмежувалася південною частиною Вовчанська.

Куп’янськ

Справа не тільки в тому, що «в центрі Куп’янська все ще знаходяться росіяни»: там знаходяться як російські війська, так і африканські добровольці/найманці. На  цьому відео  російські солдати виходять на відкритий простір, щоби зібрати сніг у відра. Це відбувається тому, що у них не вистачає їжі та води, і вони не отримують достатнього постачання за допомогою безпілотників. Якби росіяни були розумнішими або хоча б добре підготовленими, вони проникли б усередину будівлі і вийшли б десь подалі від місця свого проживання. Таким чином, українські удари могли б завдати ударів з більшої відстані. Певно, вони цього не зробили. Їх засікли, і за цим йдуть  три українські авіаудари  та удар безпілотника.

Ще кілька росіян було затримано при спробі  потрапити до Куп’янська .

Україна залежить від безпілотників, які забезпечують спостереження та значну частину атак. Коли погана погода ускладнює спостереження або запобігає польотам безпілотників, Україна стає вразливою. Двоє росіян із прапорами змогли  проникнути на 9 км  за лінію фронту. Російські війська вже кілька місяців намагаються прорватися через Піщане, і тепер через це проникнення багато росіян складають карти, які показують, що вони «контролюють» всю територію від півночі Піщаного до Подолу.

Звичайно, якщо місцеві командири ЗСУ не відреагують на це проникнення досить швидко і не нейтралізують диверсантів до того, як ті зможуть закріпитися, росіяни створять ще одне осередок напруженості — цього разу навколо військ ЗСУ, які все ще утримують позиції на північний схід і схід від Куп’янська.

Лиман

Українська сторона цього сектору залишається вразливою. Результати регулярно виглядають непривабливими. Російські проникнення мають глибокий характер, і більшість їх ліквідовані, але ризик залишається виключно високим.

3-я бригада завантажує в наземний безпілотник 12 протитанкових мін  і в’їжджає на ньому в захоплену російськими будівлю школи в Рідкодубі.

У Лозовому росіянин  просунувся на 10 км,  перш ніж загинув. Росіяни помічені в  Яровому . Росіяни також зафіксовані в  Олександрівці . Українці витіснили російських диверсантів  із Дібрової .

Костянтинівка

Росіяни зробили «звичайні» — «невеликі» кроки у напрямі Маркова і Русин-Яра. Територія на південь від водоймища остаточно підтверджена як окупована РФ. Російські операції з проникнення продовжуються.

Безпілотник атакує російського солдата усередині  промислової будівлі  (Ступочки).

Українця беруть у полон. Двоє українців лежать мертвими на землі, після чого двоє  беззбройних тікають  та їх розстрілюють.

Покровськ

Значна частина Мирнограда, як і раніше, позначена як «сіра зона», але відеодоказів присутності українців не з’являлося вже два тижні. У кращому випадку можна побачити відео, на яких зафіксовано тіла солдатів ЗСУ, убитих росіянами на північних підходах до зруйнованого міста.

Кадр із відео, на якому зображені африканські добровольці/найманці, що служать у ВРРФ, і на якому чути, як їхній російський командир відкрито називає їх « видатковим матеріалом ».

Сирський, як і раніше, глибоко залучений до гри Герасимова «Весілля з прапорами» — і багато хто вмирає заради таких ідіотських цілей…

На північних підступах до Покровська продовжуються бої, але російські війська продовжують повільно просуватися вперед у західній частині Покровська та на північ від міста.

425-й  штурмовий полк  вступає у бій із росіянами у Покровську, будучи оточений із трьох сторін.

Новопавлівка

Російського  наземного безпілотника знищено  разом з операторами. Російський  танк знищено  у тумані біля Новопавлівки. Російська піхота , що переправляється через річку Вовча  під Філією, піддається атаці.

Гуляйполе

У районі Рівного пошкоджено російську буксирувану артилерійську установку та знищено  самохідну артилерійську зброю.

Бійці спецназу  зачищають бункер  невдовзі після тренування.

Росіяни  входять у Зелене : тим часом це село, а також розташоване на північ від Варварівки, повністю знаходяться під їх контролем.

Запоріжжя

Вже кілька днів росіяни інтенсивно обстрілюють ракетними установками позиції ЗСУ на лінії фронту між Степногірськом та Запоріжжям. Російська група диверсантів просунулась на 6 км. до Лук’янівська.

412-й полк безпілотників знищив  радар С-300 .

Каховське водосховище було осушене у червні 2023 року, і на всій його території відновилася рослинність різних видів. Обидві сторони слабко боронили цю територію. У грудні спецпідрозділ ГУР здійснив рейд у тил противника, вбивши двох росіян, поранивши двох та взявши двох у полон. Їм довелося  супроводжувати полонених 27 км,  як вони досягли позицій своїх військ.  Трихвилинне відео,  що показує невеликий фрагмент операції, можна подивитися тут, а озвучене  англійською мовою тут .

Окуповані території

Безпілотники FP-2  вразили паливозаправник у Криму та склад боєприпасів у Донецьку.

Том Купер, Дональд Хілл