Том Купер: «великий наступ» ЗС РФ захлинається через великі втрати

Спочатку планувалося досить коротке зведення, переважно зосереджена на Бакмуті… але, зрештою, вона стала досить великою.

БИТВА ЗА ДОНБАС

На тлі численних повідомлень, що  конфлікт Пригожина з МО РФ у Москві  досяг точки, коли йому наказали «заткнутися» (тобто припинити свої публічні виступи та звинувачувати Міністерство оборони в некомпетентності тощо), і що ВРРФ припинили постачання боєприпасів та постачання для ПВК, з’явилася інформація про те, що, за винятком вузької ділянки лінії фронту, те, що залишилося від вагнерівців, було виведено та замінено на «регулярні війська» ВРРФ (тобто мобики). Як би на підтвердження цього випливло кілька підготовлених найманцями відеороликів з вимогою до Путіна та ВРРФ відновити їхнє постачання: один із них був знятий на тлі  моргу, переповненого тілами  …. Як мінімум, це говорить про те, що знятий він був десь за лінією фронту.

Куп’янськ-Сватове  … росіяни стверджували, що захопили всю Грянівку: підтверджень цьому не знайшлося.

Кремінна  … хоч би як російські ВДВ атакували в цьому районі, навіть встигаючи відтіснити українців на 100-200 метрів на день, в останні 2-3 дні навіть це припинилося. Адже на південь українська 95-та ВДД уже веде контратаку: встигла відкинути росіян, вийшовши на околиці Діброва та Кузьміно. Тим часом у соцмережах гуляють численні некрологи офіцерів ВДВ, які свідчать про великі втрати.

Сіверськ  … останні шість чи сім днів росіяни атакували Білогорівку з трьох напрямків (як повідомлялося раніше, вони заявили, що вона взята близько 10 днів тому). Не можна сказати, що від цього села багато лишилося, але українці вистояли.

Соледар…. останні кілька днів росіяни продовжували наступ із Миколаївки на Васюківку (захід), Федорівку (північ) та Роздолівку (північний схід) — правда, без особливого успіху.

Бахмут….Північ…  дні чотири-п’ять тому «Вагнеру» таки вдалося вийти на північний бік села Парасковіївка (це єдиний сектор, де ПВК, здається, все ще перебуває на передовій). Тим часом найманці стверджують, що взяли під повний контроль це село, і це справді так:  вони взяли її центр . Нова українська лінія фронту тепер знаходиться на височині прямо на схід (і трохи вище) траси М03, що йде від Залізнянського до південно-західної Параковіївки, аж до… мабуть, північного в’їзду на Червону  Гору .

До речі, дві ночі тому ЗСУ завдали удару по базі Вагнера в цьому районі,  за повідомленнями, загинуло 60–100 людей .

Бахмут …. Схід  … за останні 2 дні ЗСУ, здається, оточили росіян, розгромили їх і, як повідомляється, просуваються, зачищаючи вулицю за вулицею на схід від річки Бахмутської.

Бахмут.….це була найкритичніша область за останні шість чи сім днів, з безліччю причин для найсерйозніших побоювань. Як повідомлялося, росіяни ввели 3-ту мотострілецьку бригаду ДНР і потім усіма силами просунулися на Іванівське. Ця частина перебудовувалась вчетверте за останні 12 місяців (тобто тричі знищувалася): зважаючи на все, останнім часом вона була хоча б частково переукомплектована російськими мобиками, у яких відібрали посвідчення та замінили на ДНРівські. Так чи інакше, третій ОМСБр прорвався через «той пагорб» на північ від Кліщівки на Іванівське, а «Вагнер» (те, що від нього залишилося поблизу) просувався в напрямку Часового Яру, на західному фланзі. Метою обох штурмів була дорога Т0504, що з’єднує Курдюмівку з Бахмутом. Погода була погана, був туман, і тому у БПЛА з обох боків були великі проблеми. Більш того, Українські війська зазнали таких запеклих і тривалих ударів, що в них почало закінчуватися все: артилерійські снаряди, мінометні снаряди, запасні стволи для кулеметів (був день, коли в 40-й артбригаді залишилося рівно 10 снарядів на кожну гармату). Місцями бій проходивна самих коротких дистанціях , із застосуванням автоматів та гранат, але іноді навіть переходив у рукопашну з використанням ножів… Наскільки я знаю, 3-я ДНР штурмувала як мінімум два рази, майже дійшовши околиць Івановського…

За останні два дні з’явилися добрі новини. Спочатку було повідомлення про те, що 40-та артилерійська дивізія ЗСУ підірвала російський склад боєприпасів у Зелеонпіллі, на південь від Бахмута. Бо мене дуже здивувало: 3-я штурмова бригада ЗСУ доповідала, що весь час трималася на тому пагорбі над Кліщівкою. Подробиць і доказів поки немає, але, здається, частина бригади три-чотири дні перебувала в оточенні: судячи з відео, оприлюдненого  СЗГ «Азов»  (підрозділ спецназу), вона зазнала нічної атаки снайперів та мінометного обстрілу. Так чи інакше, спочатку повідомлялося, що «Вагнер» був змушений відступити приблизно на 1000 метрів від Т0504, а відучора пішли чутки, що:

а) 3-я штурмова бригада ЗСУ, як і раніше, міцно володіє цим вирішальним пагорбом, і поки що «все гаразд»

б) трасі T0504 знову «забезпечена безпека»

Крім того, ЗСУ мали побудувати додаткову дорогу до Бахмута, десь через поля на захід від міста, і були зайняті збиранням десятків військовополонених.

Імовірно, ЗСУ доставили підкріплення приблизно 14–15 лютого і насамперед українські військові отримали необхідне поповнення боєприпасів та запчастин. При цьому ситуація на півдні Бахмута має повернутись до стану на кінець січня (якщо не раніше). Поки що досить «сира інформація», тому я ще чекаю перехресного підтвердження.

Вугледар … російські  випустили відео своїх ударів ТОС-1 по південних дачах , приблизно за 2000 м на південь від Вугледару. Відверто безглуздо було те, що вони стверджували, що це є підтвердженням «вуличних боїв у Вугледарі». Поняття не маю про дату цього відео, але:

а) якщо вона була зроблена на початку цього наступу, то показано початковий наступ 24–25 січня;

б) якщо воно було зроблено зовсім недавно, це означає, що те, що залишилося від ВРРФ у цьому районі, тим часом було змушене відійти на вихідні позиції 24–25 січня.

За словами  нещодавно захоплених російських «морпіхів» , «елітна» 155-а бригада морської піхоти була «перебудована» втретє, а потім те, що від неї залишилося, було об’єднано з солдатами, що вціліли, 40-ю бригадою морської піхоти і 72-й мотострілецької бригади. Таким чином, у сумі маємо щось на кшталт трьох знищених бригад. Якийсь час надходили повідомлення про «масоване російське підкріплення, яке блокувало дороги від Маріуполя до фронту»: виявилося, це були великі колони важких вантажівок, що вивозили вкрадену українську пшеницю.

Росіяни продовжують вводити нові частини і атакувати щодня, кілька разів на день, незважаючи на жахливі втрати. Путін дуже задоволений тим, наскільки добре російські морські піхотинці борються в Вугледарі, тоді як постійно з’являються нові повідомлення про те, що МО РФ в даний час є стороною, яка вербує ув’язнених  (замість Вагнера).

Підсумок: схоже, що «великий» російський наступ захлинається через величезні втрати і як мінімум дві великі невдачі. Так, цей висновок може бути передчасним (і так: я навіть здивований, що мені спало на думку це написати), тим більше, якщо врахувати звіти всередині ВСУ, згідно з якими вони почали стикатися з добре мотивованими, досить добре підготовленими, і обов’язково добре оснащеними російськими мобіками у межах ВДВ. Як уже неодноразово повідомлялося, Асоціація десантників Росії є великою організацією і колишні військовослужбовці роками залишаються тісно пов’язаними між собою. Таким чином, принаймні у ВДВ не мало виникнути серйозних проблем з поповненням своїх лав. І все ж, здається, що цього було недостатньо.

Якщо не стане набагато більше нових несподіваних подробиць, я думаю, причини в тому, що я пояснював знову і знову:

а) ВРРФ не може підтримати одну «велику» операцію в одному секторі, тому була змушена розподілити менше військ на трьох «основних» секторах, і цього виявилося замало для подолання комбінації української вогневої могутності та мотивації;

б) через несумісність із зимовою погодою не працюють саме БПЛА «Орлан-10», і, таким чином, російські генерали «командують наосліп» (вони не знають, де якісь українські позиції), а їхня артилерія не має необхідної для цього ефективності , щоб прорвати лінію фронту України та забезпечити серйозне просування;

в) маса мобиків просто недостатньо підготовлена ​​для ведення наступальних операцій (тим більше — будь-яких механізованих операцій);

г) ВРРФ не вистачає офіцерів для організації, навчання та керівництва 100 000, 150 000, 200 000 (або більше) мобіків у бою.

Крім того, через брак БПЛА та інших сучасних засобів розвідки, а також поганої погоди навіть ГРУ та ФСБ мають наростаючі проблеми зі збором розвідданих. Між іншим, з’ясувалося, що вони  запросили у своїх кротів у німецькій BND інформацію про дії українських підрозділів з М142 та М270  .

Нарешті, на даний момент вже очевидно, що навіть Герасимов та його помічники не знайшли вирішення проблеми загального виродження ВРРФ, в якому нема кого звинувачувати, крім Путіна та МО РФ у Москві (передусім, включаючи Шойгу та самого Герасимова).

Том Купер