Том Купер: рейд до Венесуели як відволікаючий маневр Трампа

Всім привіт! Сподіваюся, у всіх вас були приємні свята та гарний початок 2026 року! Оскільки багато хто питає про Венесуелу, я почну свій рік у цьому блозі з короткого огляду того, що сталося там 3 січня 2026 року.

Для мене все почалося з досить заплутаних і (певно) повідомлень, що збивають з пантелику (мене особисто) про «вибухи» і «низьколітаючі літаки» з району Каракаса. Потім з’явилися повідомлення про «великі вибухи» і з фотографіями «вогню і диму», що послідували за ними. Проте протягом кількох годин залишалося незрозумілим, чи справді відбувається якась «атака США» чи ні…

Хоча спочатку про це майже не повідомлялося, масштаби цієї атаки були набагато ширші, ніж здається навіть зараз, навіть якщо її цілі були «обмеженішими», ніж можна було б очікувати, враховуючи нарощування військової могутності США в Карибському басейні в грудні. Більше того, збройні сили США (плюс розвідувальні служби) не тільки завжди використовують «все», що у них є, всі наявні засоби, але й, принаймні теоретично, можна було очікувати, що їм «доведеться завдати багато ударів», щоб забезпечити успіх. Тому що успіх сьогодні вимірюється отриманням та підтримкою повної ситуаційної обізнаності, позбавляючи при цьому супротивника і того, й іншого, щоб виконати місію та вийти «з нульовими втратами».

Проте вони цього не зробили. Але давайте почнемо з початку.

Операція «Абсолютна рішучість» почалася приблизно о 23:00 2 січня і включала американські війська, дислоковані не менш ніж на 20 базах у США і за кордоном. Щонайменше, згідно з офіційними повідомленнями з кількох джерел у Вашингтоні, в операції брало участь до 150 літаків — від Boeing E-3G Sentry, Boeing RC-135V/W Rivet Joint, EC-130H Compass Call, E-3D Hawkeye та P-8A Poseidon AWACS до літаків (COMINT/ELINT/SIGINT), бомбардувальників Boeing B-1B, винищувачів-бомбардувальників F-22A Raptor, F-35A і F-35B Lightning II і F/A-18E/F Super Hornet, літаків радіоелектронної боротьби EF-18G Growler і літаків Bombardier безпілотних літальних апаратів, таких як RQ-170 Sentinel.

Кадр із відео, на якому один із безпілотників RQ-170 повертається із завдання над Венесуелою.

Їхнім завданням було достатньо послабити венесуельську протиповітряну оборону, щоб забезпечити перекидання великої кількості вертольотів 160  полку спеціальної авіації, що перевозили бійців Delta Force (з армії США) та агентів ФБР, до резиденції президента Мадуро в Каракасі.

Саме тому ця операція залишалася «відносно обмеженою»: США, очевидно, не прагнули будь-якої «великої війни», навіть «швидкої зміни режиму»: Трамп хотів викрасти Мадуро.

Це стало очевидним вже з того факту, що (на мій великий подив) нікому там не спадало на думку завдавати ударів по будь-чому в районі Пунто-Фіхо: базі на півострові Парагуана. Це одна з найбільш північних точок Венесуели, що включає велику радіолокаційну станцію з китайськими радарами дальньої дії/раннього попередження/спостереження, здатними сканувати більшу частину Карибського басейну. Вказані об’єкти також захищені одним із венесуельських зенітно-ракетних комплексів С-125 Печора-2. Таким чином, я очікував, що будь-який удар США по Венесуелі буде ініційований знищенням зазначених баз/об’єктів. Поки що я не знайшов жодної інформації, яка б підтверджувала це.

Натомість американські планувальники зосередилися виключно на питаннях, які мають безпосереднє відношення до самої місії. Відповідно, їх головними цілями стали кілька зенітно-ракетних комплексів венесуельських військ у районі Каракаса: бази підрозділів, оснащених радарами дальньої дії/раннього попередження та ЗРК, як, наприклад, у  Ла-Гуайрі  (на північ від Каракаса; включаючи військово-морську базу та порт); палац Мірафлорес та гірські казарми (північний Каракас); авіабаза Ла-Карлота та величезне військове містечко Форт-Тіуна (південно-східний та південний Каракас); та Форт-Гуайкапуро (південний Каракас). Практично нічого, крім того, що показано на цій карті.

Удар, що завдається щонайменше двома літаками ДРЛО E-2D Hawkeye, підтримувався літаками радіоелектронної боротьби EF-18G Growler. Вони придушили роботу венесуельських радарів та засобів зв’язку, відкривши шлях для безпілотних літальних апаратів RQ-170 Sentinel, винищувачів-бомбардувальників F-22A та F-35A/C, які вивели з ладу системи зв’язку. Справді, першими попаданням зазнали вузли зв’язку на авіабазі Генералісімо Франсіско де Міранда (Ла-Карлота) та у форті Тіуна. Також було вражено зенітно-ракетний комплекс «Бук-М2Е», який захищав аеропорт Ігуероте.

Уламки зенітно-ракетного комплексу «Бук-М2Е», підбитого в районі Ла-Гуайри (на врізанні в нижньому лівому куті показано пристрій в неушкодженому стані для порівняння).

Гадаю, бомбардувальники B-1B обстріляли авіабазу Капітан Мануель Ріос, розташовану на південь від Каракаса, використовуючи, наприклад, керовані GPS бомби GBU-31 JDAM: це головна база С-300 у Венесуелі.

Поки це тривало — і, власне, поки вибухи трясли більшу частину венесуельської столиці, — над Каракасом низько з’явилася велика група гелікоптерів 160-го  полку спеціальної авіації, на борту яких перебували бійці Delta Force та агенти ФБР, і попрямувала до резиденції Мадуро.

Враховуючи, що ця – теоретично: вкрай уразлива – вертолітна група не була знищена венесуельськими ЗРК С-300, Бук-М2Е, Печора-2, Містраль та різними ПЗРК, можна зробити висновок, що операція зі знищення військових комунікацій країни та виведення з ладу ЗРК.

У той час як винищувачі F-22, F-35, F/A-18E/F, гелікоптери AH-64 і UH-60 (можливо, в операції також брали участь кілька старих ударних гелікоптерів AH-1 Cobra) вели переважний вогонь, гелікоптери CH-47 приземлилися на території комплексу і. Мадуро та його дружина, Сілія Флорес, були заарештовані, посаджені на один з гелікоптерів, а потім доставлені на десантний корабель USS  Iwo Jima  (LHD-7), який курсував біля узбережжя.

Авіаносець USS Iwo Jima, відбитий кілька днів тому під час плавання в тумані.

Мадуро, зображений із заплющеними очима та вухами, перебуває під вартою у агентів Управління боротьби з наркотиками (DEA) на борту лінкору USS Iwo Jima.

За наявними даними, незабаром після цього в повітря піднявся один Су-30 ВПС Венесуели, але його екіпаж не отримав підтримки з землі, не зміг виявити американські війська, що відступають, і був змушений літати над Каракасом. Ще один Су-30 і F-16 підняли в повітря після світанку і сфотографували місцеві жителі, але й вони нічого не виявили.

Тим часом венесуельські офіційні особи повідомили, що внаслідок нападу загинули «щонайменше 40 осіб, включаючи цивільних та військовослужбовців»: двоє американських солдатів отримали поранення, а один гелікоптер був пошкоджений.

Уряд Венесуели все ж таки зміг показати в ефірі попередньо записане інтерв’ю з Мадуро, в якому він пояснив, що США нав’язують зміну режиму, щоб відновити контроль над нафтовими запасами країни. Він також закликав народ до «дії» та наказав «реалізувати всі плани національної оборони». Зрештою, Мадуро оголосив «стан зовнішніх заворушень». Однак на момент виходу інтерв’ю в ефір Мадуро та його дружина вже залишили країну. Їх перевели в Пуерто-Ріко, а звідти на базу Національної гвардії ВПС Стюарт під Нью-Йорком, де їм обом були пред’явлені звинувачення Південним округом Нью-Йорка за статтями, пов’язаними з наркотероризмом, змовою, змовою з метою ввезення кокаїну, зберіганням автоматів і вибухових.

Перепрошую, але на даному етапі я не можу не відзначити: судова система США могла б негайно віддати наказ про арешт та судове переслідування Трампа за набагато тяжчі злочини…

Так: у 2026 році судова система США зможе притягнути до відповідальності іноземного президента за порушення законів США, але не американського президента.

Більше того, незважаючи на всі заяви про «демократію та свободу» — які систематично придушуються самим Трампом і його бандами в США — і про те, що США «керуватимуть країною доти, доки ми не зможемо здійснити безпечний, належний і розумний перехід» (цитата з Трампа), уряд Мадуро залишається при владі. Верховний суд зобов’язав віце-президента Делсі Родрігес обійняти посаду без Мадуро; міністр оборони Володимир Падріно Лопес, як і раніше, контролює збройні сили; останні зараз розгорнуті… і на цьому все.

Звичайно, є повідомлення про масові демонстрації в Каракасі, а також у Флориді на честь повалення Мадуро, але, даруйте, мене це не вразило. Я бачив безліч подібних демонстрацій в Іраку та Ірані за останні 22 роки.

Іншими словами, цілі Трампа не пов’язані зі свободою, демократією Венесуели чи чимось подібним. Вони зовсім інші:

• Відвернути увагу американської громадськості від скандалу з Епштейном та подібних до нього справ у США (при цьому слід пам’ятати, що 4 січня закінчився встановлений законом термін для Міністерства юстиції під керівництвом Трампа, щоб подати Конгресу письмове обґрунтування необхідності надання будь-яких документів з архівів Епштейна, які міністерство).
• Усунути Мадуро як перешкоду укладання тієї чи іншої «угоди» з його наступниками — передусім з братами Родрігес, Діосдадо Кабельо, Верховним командуванням збройних сил тощо.
• Зменшити ціни на нафту (наскільки це можливо), щоб досягти хоча б якогось поліпшення в економіці США.

Нарешті слід пам’ятати, що агент Краснов тим часом також стикається із закликами до відставки з боку Конгресу США.

Причиною, що спонукала групу з 47 конгресменів (як від Демократичної, так і від Республіканської партій) офіційно вимагати його відставки, стала службова записка, що просочилася в пресу, в якій стверджувалося, що Трамп втручався в чинні військові операції в особистих політичних цілях і що він розпорядився відкласти. генерали не погодяться бути присутніми на передвиборних заходах і публічно підтримати його.

Члени комітетів Палати представників із збройних сил та закордонних справ ознайомилися з меморандумом в приміщенні, що охороняється, і назвали докази «неспростовними». Відповідно, голова комітету від Республіканської партії Майкл Маккол зачитав вимогу про відставку у Палаті представників, заявивши, що він не може мовчати, поки національна безпека перебуває під загрозою. Юридичні експерти з різних політичних таборів кажуть, що ці звинувачення є «серйозним зловживанням владою» і (можливо) «злочинною поведінкою»…

Як завжди, Трамп відповів запеклими спростуваннями, назвавши все це містифікацією та нападаючи на республіканців, які порушили партійну дисципліну…

Іншими словами: Трамп не лише потрапив у серйозні неприємності через справу Епштейна, але й тепер перебуває у суперечності зі значною частиною більшості прихильників MAGA у Конгресі. Тому йому необхідно відвернути увагу громадськості — насамперед у США (де, мабуть, громадськість найлегше відволікти). Мадуро, який встановив контроль над країною за допомогою режиму, що дуже нагадує режим квазі-духовенства Ірану, запропонував себе як відповідний ідіот для цієї гри. Ось, власне, і все, що можна сказати з цього приводу.

…за винятком того, що збройні сили США, схоже, тепер поводяться так само, як і сили РФ. Див.: польоти в повітряний простір, де знаходяться цивільні авіалайнери, без попереднього повідомлення і  з відключеними транспондерами IFF, тим самим наражаючи на небезпеку життя мирних жителів . І, поклавши руку на серце, навіть у цьому немає нічого нового.

Щонайменше такою ж ганебною, як і вся ця американська «військова операція», є реакція всіх можливих «люблячих демократію і свободу» зомбі-ідіотів, які управляють ЄС та Великобританією: мене дивує тільки те, що ніхто з них не кинувся до Вашингтона, щоб лизати чоботи Трампа…

Том Купер