The Times: план перемоги Зеленського містить чотири ключові пункти

Казус, який трапився між ним, виданням Інтерфакс та стрічкою новин — вельми цікавий. Як і намагання речника Нікіфорова все потерти і зробити вигляд, що нічого не було. Останнє дуже смішне в епоху швидкого нету і популярності соцмереж, коли кожен твій чих розлітається зі швидкістю світла.

На зустрічі з журналістами Зеленський сказав таке про заманювання Росії за саміт.

«Тому ми активно працюємо над нашим планом, три пункти уже підготовлені — зустрічі в онлайн форматі відбулись. Ще будуть зустрічі офлайн і онлайн. І, як ми сказали на початку листопада, весь план буде готовий».

Я не думаю, що Інтерфакс щось перекрутив, у них завше був сильний пул новинарів. Та і президент тут явно був щирий.

Бо ж якось Угорщина продовжила купувати стару нафту Лукойла? За цікавою схемою. Це ж не могло бути без відома Росії онлайн чи офлайн.

Далі — на носі у нас потужний схематозік із буцімто азербайджанським газом. Котрий насправді не зовсім із Баку, а скоріше із ароматом Кремля.

Про таке теж треба домовлятись із РФ онлайн і офлайн. Злі язики кажуть, що тут помагає один потужній чоловік, який мав стосунок до Кварталу і одна пікантна деталь — мав потужне шпілі-вілі з дочкою одного олігарха.

Тож — президент збирав валізи до Вашингтону. Хотів позитивних новин про всеосяжний мирний план. Але по ходу необачно розказав про онлайни із РФ. І з цього вийшла чудова новина.

Далі — ми памʼятаємо піар 2020 і 2021 років, коли нинішня Банкова ледве не щодня вела якісь розмови з РФ. Але привело це до повної сраки, якій нема кінця. І треба в цьому просто жити.

Укупі з усіма доданками — президент відкрив секрет полішенеля. Хочеться продати якийсь тіпа мир для ЦА найтупіших. Утім вийшло все як завжди — комінукаціі пішли прахом.

Колись давно Мінськ Порошенко теж не підписував, але це намертво причепилось до нього. Теж саме буде і з шостим.

Marina Daniluk-Yarmolaeva

Zеленський прилетів до США, в Нью Йорк. Він ще не встиг відкрити рота, а вже пекельно соромно… Просто гляньте на цього гібона чи бомжа, чи відрижку бандитських ранніх 90-их на першому фото. На оту розвалку, на чисто мавп’ячу поставу, на те, як тримає руки. Тут два фото на різних аеродромах. Там приліт. Потім був візит з Остіним до Скрентона на снарядний завод. і далі приліт до Нью Йорка — друге фото.

Я дуже добре пригадую цю розвалочку й руки отак, ніби там кожне яйце по 20 кілограмів і їх треба підтримувати. У мене сусід у 70-80-ті був у доволі відомій львівській банді «Хрест». У нього в підвалі був мініспортзал із «качалкою», а оце — так звана «поза качка». Ні, фізично потреби так ходити не виникало (не прирівнюйте до кавалеристів). Це був образ крутого амбала. Пригадуєте ще передперебудовні фільми про оргзлочинність? Вони всі так ходили. А мальчіка Вову, професорського й кагебешного синка, в Кривому Розі вони регулярно били у підворітнях. От він і переймає образ тих, кого сприймає, як крутих.

Друге фото — класична мова тіла. Його біля трапу зустрічають наші посли в США і в ООН. Воно явно невдоволене, що нема червоної доріжки, нема високих офіційних американських осіб, узагалі нікого. Хоча, його вже зустрічали напередодні, коли Остін звозив це чудо в пір’ях на снарядний завод у Скрентоні. Про порядок подій можу судити хіба за фото на сайті zєпрідєнта. Але ж — нове місто, схід з трапа й порожнє поле… На другому фото все показово: ті самі руки, штучно згорблена постава, демонстративно агресивний (він думає, що це строгий) вираз того, що в людей прийнято називати обличчям.

Ну, актор з нього був дійсно нікудишній, але ж навіть звичайна людина може себе тримати в якійсь формі, поставі, контролювати жести й поведінку. Коли хоче виглядати краще. А цей саме так і хоче — це його улюблений образ, у якому він бачить свою «велич». Для хорошого психолога досить глянути на таке фото, щоб прорахувати, які ще нещастя чекають на всіх тих, хто залежать від оцієї істоти…

Чорновіл