«Свідомо перевищує свою потребу в їжі». Депутатка Безугла пояснила, чому проти Лесі Гасиджак на чолі Музею Голодомору

Про це депутатка заявила у фейсбуці в суботу, 29 липня 2023 року.

«Перше, бодішеймінг — огидне неприйнятне явище. Засуджую любі його прояви, сама неодноразово ставала мішенню. Друге, спробуємо поговорити детальніше: про контекст. Відповідність форми змісту. І трохи, чому ожиріння — це хвороба, а не про бодіпозитив», — зазначила передусім Безугла.

Разом з тим, перебування саме Гасиджак на чолі Музею Голодомору, на думку народної депутатки, не відповідає «візуальним стандартам» й «спантеличує» іноземних партнерів.

«Ви б сприйняли таку ведучу новин? А фехтувальницю? Бойового медика? Очевидно, що ні. І якщо для двох з трьох названих професій просто є вимоги до фізичного стану, то перша має певні візуальні стандарти. Контекст. Голодомор спричинив смерть від голоду мільйонів людей, а зараз роками мільйони помирають від голоду в країнах Африки, наприклад. Глава Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі заявив, що війна в Україні створює катастрофу, що впливає на місцеве сільське господарство та глобальні запаси продовольства та зерна, небачену з часів Другої світової війни. Тобто зараз безпосередньо через напад на нас РФ моряться голодом сотні тисяч в інших куточках земної кулі, і це контекстні паралелі, які мають активно використовуватися у комунікації зі світом», — виклала власну точку зору представниця фракції «Слуга народу».

При цьому про зайву вагу вона пише як про хворобу.

«А ось ожиріння є хворобою згідно ВООЗ, яка в абсолютній більшості виникає тоді, коли споживання калорій перевищує їх згорання. Тобто, коли людина споживає надмірну, а при ІІІ ступені, в кілька разів більшу, за щоденну потребу, кількість їжі. Тобто, ресурсів. Ще раз, ви страждаєте ожирінням, коли занадто багато їсте! Це не наслідок поранення, не онкологічне захворювання чи вроджена вада. Це в абсолютній більшості випадків — прямий наслідок вашої харчової поведінки. Отже, з одного боку маємо надскладну тему історії про те, як дії росіян призводили до смерті від обмеження їжі. Як майже сотню років тому, так і зараз. З іншого, керівником цього напрямку призначаємо жінку, яка знищує своє здоров’я, свідомо перевищуючи свою потребу в їжі в кілька разів», — продовжила Мар’яна Безугла.

Зокрема, як вона вважає, зовнішність Лесі Гасиджак нібито заважатиме їй професійно спілкуватися з тими країнами, де людям бракує їжі.

«А тепер змоделюємо ситуацію: спілкування з представниками однієї з африканських країн, яка потерпає від продовольчої кризи із-за РФ, пані Леся бере слово, коментує. Чи буде в африканців емпатійна спорідненість, емоційне сприйняття її слів під час бесіди? Ми можемо годинами шеймити бодішеймінг. Але не можливо закрити очі на раціональні обʼєктивні причини, чому ведучі новин виглядають так, а у класичних бойовиках грає ролі Том Круз, а не Мелісса Маккарті. Просто теперішня ситуація не мала виникнути і це контекстне недопрацювання Мінкульту, одне з багатьох», — наголосила Безугла.

Нова директорка Музею Голодомору: хто вона і яку відповідь готує на цькування

40-річна Леся Гасиджак стала на чолі Національного музею Голодомору-геноциду 20 липня 2022 року. Відповідний наказ №318-к від 19 липня підписав тоді ще міністр культури Олександр Ткаченко.

Перед цим на тлі обвинувачень у некомпетентності та академічній недоброчесності з цієї посади пішла Олеся Стасюк.

Гасиджак, що раніше вже працювала першою заступницею гендиректора Музею Голодомору у 2015-2019 роках (з перервами), своєю чергою, «виконуватиме обов’язки генерального директора до призначення генерального директора, якого буде обрано на конкурсній основі згідно з законом України №955-VIII після припинення дії «воєнного стану», інформує сайт установи.

Гасиджак Леся — кандидатка історичних наук, етнологиня, музеологиня.

Закінчила історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захистила дисертацію «Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)».

Окрім Музею Голодомору працювала також в ГО «Український центр розвитку музейної справи», редагувала портал «Музейний простір», очолювала БО «Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору».

Цькування на її адресу розпочав у соцмережах правник Клим Братківський.

«Виявилось, що Клим Братківський є адвокатом скандального депутата під американськими санкціями Олександра Дубінського», — наголошує журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.

Хвилю хейту відносно Гасиджак підхопила російська пропаганда. Натомість першими Гасиджак підтримали уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець та рух «Марш жінок».

Наразі Леся Гасаджак готує судовий позов через образу честі та гідності.

«Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився», — заявила очільниця Національного музею Голодомору-геноциду.

Публічна дискусія щодо зовнішності нокої керівниці Музею Голодомору співпала у часі з суспільним обговоренням того, чи потрібно зараз, під час війни, добудовувати сам музей коштом платників податків, й ветуванням президентом Володимиром Зеленським відповідних видатків.