Стратегія щодо гнид

Чому ми так пильно відстежуємо інтерв’ю Зеленського кожному закордонному виданню?

Тому що людина не змінюється у важливих речах. А звичка брехати – або, скажімо, говорити те, що від тебе хочуть почути для кожної окремої аудиторії – це дійсно важлива звичка.

Інтерв’ю виданню The Times of Israel, опубліковане в неділю, 19 січня, належить до категорії «придворних» матеріалів. Фактично, це була велика тепла ванна для Зеленського. І все ж, якщо завдати собі клопоту і розгребти рясну рожеву піну, що ми маємо у підсумку?

Я б дуже хотіла сказати, що нуль, нічого. У даній ситуації це було б найменшим злом насправді. Але, очевидно, наше зеро заматеріло, освоїлося, і зараз послідовно робить те, заради чого його і створили. Обнулює ідеологічні, політичні, історичні та світоглядні підвалини існування України.

Україна для нього – це набір свокових штампів, які лягли на поживну основу з невігластва, безграмотності, відсутності як базової, так і спеціальної освіти. Іншими словами, що вклали у голову тато з мамою, те і ретранслює.
Не задумуючись, не аналізуючи, не уявляючи контексту і значення сказаного для народу, яким він керує.

Так, Зеленський пропускає абсолютно скандальне і хамське запитання, на яке від президента здорової людини мала б іти миттєва реакція.

Пан Горовіц заявляє, що Голокост почався на території України і просить прокоментувати звинувачення у співпраці українців з нацистами у злочині винищення євреїв під час Другої світової війни. У відповідь Зеленський хвалиться, що, дослівно: «У нас є дуже цікава статистика, яка буде дуже цікавою для Ізраїлю, що … за даними опитування за 2018 рік, Україна має найнижчий рівень антисемітизму у Європі.»

Журналіст не здається, і переходить до питання перейменування вулиць в Україні, зокрема зазначаючи, що Степан Бандера і Андрій Мельник співпрацювали з Третім Рейхом.

Єдиною адекватною відповіддю на таку заяву мала б бути зупинка інтерв’ю і чітка артикуляція позиції України про те, що вказані особи ніколи не були колаборантами.

Кожна дитина знає, що Степн Бандера був одним із авторів Акту відновлення Української Держави, проголошеного 30 червня 1941 року. За це 5 липня 1941 року його помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в’язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері «Целленбау». Що у вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився.
І що демонізація постаті Бандери та українських націоналістів – це радянська технологія, інструмент боротьби з незалежною Україною, і що ми жодним чином не підтримуємо міфи та брехню, яку поширюють проти українців радянські та російські спецслужби.

Натомість (яке хороше слово, правда? Це рекордсмен за вживанням у контексті Зеленського) Зе визнає правоту інтерв’юера, визнаючи, що «проблема» стосується не лише перейменувань вулиць, але і перейменувань пам’ятників. ЩО?????

«Питання у тому, як люди з різною історією, з різним ставленням можуть жити разом на практиці. Є герої, яких вшановують на заході і в центрі України, і є інші українці, у яких є свої герої і які думають інакше. І я розумію різні почуття. … Тому давайте називати пам’ятники і вулиці на честь людей, чиї імена не провокують конфлікту. … у нас є науковці, ті, хто освоює космос, видатні спортсмени, багато письменників, люди, яких поважають в усіх частинах України.»

Вова, наступний абзац цього тексту я витерла. По перше, мене діти читають, по друге, я засумнівалася, як правильно писати «гнида імбецильна», через «е» чи через «и».

Ти правий в одному. Нам дійсно неможливо жити із президентом, зліпленим з гімна і палок, на практиці. Це розуміє приблизно однакова кількість людей що на Сході, що на Заході, іще раз спростовуючи путінську тезу про розкол та існування двох Україн.

Єдина відмінність між східняками і західниками полягає у темпераменті та технологіях. Так склалось, що одні історично надають перевагу холодній зброї, а другі просто топлять.
Я стратегію щодо гнид маю на увазі, звичайно. А ти що подумав?

Тамара Горіха Зерня