Ця стаття написана мною рівно рік назад, 1 грудня 2019 року. Хіба щось кардинально змінилось? «Сватизація» триває. І не лише в Україні.
2019й. Білорусь на межі зникнення.
Проте, чому так сталося? Як держава знову розчинається в лапах «русского міра»? Чому мовне та культурне питання передували фактичному знищенню держави?
1995й. В цей рік російська мова стає державною в Білорусі. Поступово білоруська зникає з телебачення, освіти, культури, державної сфери, зрештою, з побутового спілкування. За цей час в країні відбувається зачистка під московську культуру: в країні не розвивається музика, кіно, національне телебачення. Все це «імпортується» з Росії.
Кремль довго готувався поглинути сусідню державу. Для цього їм потрібно було спочатку стерти національну пам‘ять, історію, мову, національні цінності, культуру, пісню. Станом на зараз, за допомогою експансивної москвоської політики понад 85% білорусів використовують виключно російську мову, користуються російськими ресурсами та є в системі координат кремлівської пропаганди.
Чи не це хотіла і наразі хоче зробити Росія в Україні за допомогою своїх адептів? У 2012 році був ухвалений схожий Закон про засади державної мовної політики, який фактично витіснив українську на маргінес. Знищив її в регіонах півдню та сходу. Було знищене дійсно українське телебаченні та радіо. Медійна та культурна сфера вщент зрусифіковані.
Лише у 2015-2016 роках розпочався рух на відновлення всього українського. У 2019 прийнятий Закон про мову. Це зупинило московську експансію та повернули Україна в сторону цивілізованого світу.
Не надовго. Вже сьогодні є аналогічна загроза повернення країни до стану Білорусі, а отже до можливого зникнення в майбутньому.
Роками в Україні, як і в Білорусі працювала пропаганда «русского міра». Це і сумнозвісні «свати» з «кварталами», які тоннами виливали російський порядок денний в голови українців. Ці люди тепер створюють порядок денний в Україні на найвищому рівні і говорять про «мир» з агресором.
Проте, відповідальність за свою країну лежить на кожному. Адже кожного дня саме від нашого вибору, від вибору кожної сім‘ї залежить чи будемо ми жити в «русскому мірі». Чи вибираєте ви російські серіали та виконавців-рашистів, чи користуєтесь російською медіа-індустрією, чи дозволяєте порушувати свої мовні права.
Білорусь вмирає не від інфаркту. Спочатку в неї забрали мову.
Україна ж розпочинається з кожного з нас.
Думайте поки не пізно.