Війна день… та пофігу який. Соцмережі знов питають: «а чого ж не контрнаступ? чому ондотам не удар і ондотут не атака?»
.
«Шановні читачі…!!!
Знову й знову… читаю у коментах… «чому там чи там не виб`ють ворога, чому не наступають? Де підмога? Ворог наступає, нас вбивають… рятуйте й таке інше..».
У зв’язку з цим хочу дещо пояснити стурбованим…
Збройні Сили України проводять стратегічну оборонну операцію… Здійснюється вона переважно методом МАНЕВРОВОЇ ОБОРОНИ. Відбувається це, головним чином, через те, що ворог ЗНАЧНО переважає нас у силах та засобах…
Більше того, ворог розуміюче таке становище, й так намагається «розтащити» наші сили, наступаючи ЗРАЗУ на декількох рознесенних операційних напрямках… таким чином, унеможливуючи або суттєво ускладнюючи для ЗСУ здійснення маневра силами та засобами, їх концентрації, або утримання певних территорій та місць… Значно полегшує йому такі дії той факт, що Україна має з ворогом, враховуючи Білорусь, не одну тисячу кілометрів спільного кордону… Тобто ворог має можливість наступати на досить широкому фронті.
В таких умовах, просування переважаючих сил ворог у глибину нашої территорії, або захоплення ним певних місць та окремих рубежів на цілому ряді ділянок стає практично невідворотнім…
Саме тому наше військове Головнокомандування цілком слушно та свідомо обрало шлях ведення високоманевреної оборони, а не впертої стаціонарої оборони кожного куща, кожного пагорба, кожної висотки, кожного селища та навіть міста… коли наші сили практично безцільно «згоріли» би у лобовому зіткненні із переважаючим ворогом. Тому, в рамках ведення такої оборони, ЗСУ доводиться й відступати, й активно маневрувати, й взагалі… уникати більш-меньш масштабних прямих зіткнень з цими важкоброньованими, але маломаневреними ордо-колонами орків.
Числені важкі, малорухливі колони ворога, звісно переважають у загальному вимірі за своєю потужністю ЗСУ … Тому вперто намагаються просуватися вперед теренами України… Але в наслідок мобільних, маневрових дій ЗСУ, знаходяться під їх постійним вогневим впливом, несучи важкі втрати…
Більше того, пропустивши ці орди у глибину… наші війська безжально «рвуть» іх комунікації, знищують їх матеріально-технічне постачання та забезпечення… таким чином, взагалі зупиняючи ці колони, або роблячи їхнє просування дрібним… Ворог постійно втрачає техніку, паливо, боєприпаси та особовий склад у численних засідках, нальотах, вогневих ударах, обстрілах та рейдових діях українського війська…
В кінці кінців, він виснажуються та зупиняєтся…
І таким чином, виникають передумови для успішних контр-атакуючих дій ЗСУ на тій чи іншій ділянці, а відповідно до військової перемоги… Але, всьому свій час…
Зрозуміло, що у протилежному випадку… у прямому лобовому зіткнені з таким ворогом, намагаючись обороняти кожне селище, кожне місто і т.д…. ворог би виключно за рахунок своєї кількісної та місцями якісної переваги просто проломив би нашу оборону. Як би ми вперто не билися… і до того ж, у такому випадку ЗСУ, зазнали би важких, непоправних втрат…
Тому різноманітні волання… на кшалт…
«нас кинули», «рятуйте, на нас наступає ворог», «невже не має сил нас врятувати?» і т.і… я навіть розглядати не буду, а в подальшому буду банити безжально..
Мало того, що це є егоїстично (бо нині з ворогом б’ється ВСЯ країна, а не тільки ви на тій чи іншій ділянці…), так це ще сіє паніку, сприяє ворогу у здобутті корисних для нього відомостей про можливу протидію йому з боку ЗСУ та інше…
Будьте корисними там, де Ви є, тим, чим Ви можете. ЗСУ — Боги. Карфаген буде зруйновано.
P.S.
На схід від Києва у Броварському напрямку ворог отримав жорсткий наказ іти вперед на Київ. Наказ безглуздий. Він не буде підтриманий у повному обсязі вздовж полтавської траси, де під Баришівкою ворога вже розбито й він не зміг нормально перегрупуватися. Сам напрям з Броварів для орків — братська могила. Але, схоже, що в Москві вже зовсім не думають про наслідки й збереження своєї армії.
Поки не бачив офіційних підтверджень про реальні спроби наступу. Можливо, що попри істерику в москві, вони й не полізуть. Ворог тут устиг трохи перегрупуватися, але в нього відсутній контроль за територією — лише траса та окремі захоплені населені пункти вздовж неї. Іти на потужно укріплене місто в таких умовах — це можуть лише московити придумати. Їх і так відрізають від тилів та громлять окремими колонами. Ближче не підпускає наша артилерія. Тому мені все ж видається, що анонсування цього наступу — це вже крок безнадії. Імовірно, що серйозний наступ все ж не почнеться взагалі.
Але не треба впадати в благодушність. Ворожа армія все ще дуже чисельна й серйозно озброєна. В колонах є їхні засоби ППО, тому ми не можемо повноцінно задіяти авіацію та Байрактари. Зараз найлогічніший вихід — вимотування та поступове відсікання.
І на останок. Уявіть собі, щоб сталося, якби ще пару днів тому наші війська піддалися на провокацію, до якої їх ніби заманювали рашисти — вклинитися потужним контрнаступом у вороже військо. Саме до цього активно провокувала й московська агентка Савченко, яка чомусь досі не арештована, хоча жодні звинувачення в тероризмі на користь РФ з неї не зняті. Агов, Баканов! Це було б винищення основного ядра наших ЗСУ. Насправді, на цьому відтинку краще ще протримати оборону та трохи сильніше прорідити ворога. Зрештою, наші знають що робити, а я ж оперую лише публічно оприлюдненою інформацією.
Головний посил тут, що для панічних настроїв нема жодних підстав.
До Виговців потрапила схема дій підрозділів 90 танкової дивізії рф, гриф «таємно».
Ми щиро вдячні начальнику інженерної служби 351 окремого інженерно-саперного батальйону 90 танкової дивізії за люб‘язно надану цінну інформацію на робочому флеш-накопичувачі!
Документ до документа, кілобайт до кілобайта, ми накопичуємо матеріали на нашого дурнуватого сусіда, аби доводити їх провину в тому, що ці чорти роблять на території нашої держави.