Я добре пам’ятаю той чорний день в новітній історії України – 20 травня 2019 року.
Коли сидячи в урядовій ложі мав можливість безпосередньо спостерігати за грандіозним шоу в стилі 95-го кварталу, яке тоді вперше відбувалося в стінах Верховної Ради.
Телесуфлера не було, і новообраний президент, як в старі добрі часи, старанно зачитував текст інавгураційної промови, майже не відриваючись від папірця.
Маленький чоловічок стояв на трибуні Верховної Ради, і плювався в зал ненавистю.
Слухаючи його, я спіймав себе на думці, що перед нами, насправді, виступає не Володимир Зеленський, а хтось інший.
Прозріння прийшло миттєво.
І як я одразу не здогадався?
ТАК ЦЕ Ж ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО – ГОЛОВНИЙ ПЕРСОНАЖ ФІЛЬМУ «СЛУГА НАРОДУ»!
Тепер сюжетна лінія дійства у залі Верховної Ради стала абсолютно зрозумілою.
Просто сценаристи намагались продовжити свій фільм.
Щоб 73% «хохлів», закоханих у головного героя серіалу, нарешті відчули, що їх улюбленець – Василь Голобородько прямо з телеекрана крокує в реальне життя.
Так-так, тих самих «хохлів» в яких, на його думку, внаслідок мутації спричиненою корупцією перетворилися первісні українці.
Які свято вірять, що тепер нарешті (!) «сказка станєт билью»:
ЩОБ ПРОСТИЙ ВЧИТЕЛЬ ЖИВ, ЯК ПРЕЗИДЕНТ, А ПРЕЗИДЕНТ ЖИВ, ЯК ПРОСТИЙ ВЧИТЕЛЬ!
І тепер все буде так, як і обіцяв в кіно Василь Голобородько.
Єдине – сценаристам, мабуть, просто забракло духу дати автомати в руки новообраному Гаранту конституційних прав громадян України.
Бо замість розстрілу депутатів, найвеличніший політичний діяч сучасності одразу розпустив Верховну Раду України.
Інавгураційна промова завершилась пафосно:
Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися.
Тепер я робитиму все, щоб українці принаймні більше не плакали» – урочисто пообіцяв преЗЕдент.
«П@здіти – не мішки тягати!» – раптом почув я коментар від когось із присутніх в залі народних депутатів
Думаю, що мій скептичний настрій поділяла і решта глядачів шоу.
Бо підсумовуючи побачене і почуте, голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив:
Втім справжня радість в цей день буяла не в стінах парламенту, а на вулицях Києва.
«КІНЕЦЬ ЕПОХИ БІДНОСТІ!» – запевняв білборд на розі вулиці Інститутської і Шовковичної.
«КІНЕЦЬ ЕПОХИ БРЕХНІ!» – обіцяв білборд на Хрещатику.
«ВЕСНА ПРИЙДЕ – САДЖАТИ БУДЕМО!» – грізно неслося з білборду на бульварі Лесі Українки.
Ну, а від знаменитого – «ЗРОБИМО ЇХ РАЗОМ!» просто рябіло в очах.
В радісному натовпі людей, які зібралися біля Маріїнського палацу, молоді жіночки і дівчата втрачали свідомість, споглядаючи як еротично, буквально взасос новообраний гарант цілував лису маківку Євгена Кошового.
В океані народного щастя поодинокі тверезі голоси:
ТАК ВІН ЖЕ НІКОЛИ НЕ БУВ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ!
ЯК ВІН БУДЕ КЕРУВАТИ ДЕРЖАВОЮ?
На всі запитання у радісних облич були стандартні відповіді:
І ось минуло п’ять років.
Саме час підвести підсумки побаченого і почутого тоді.
«Звернула увагу, – пише на своїй сторінці у Facebook народна депутатка від фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко, – що тільки голова фракції СН Давід Арахамія вчора згадав про пʼятирічку Зеленського, важку долю, що йому випала і побажав й надалі триматися гідно.
Ані спікер Стефанчук, ані інші топ-слуги, ані рядові депутати від СН, ані премʼєр Шмигаль, ані Лещенко з Укрзалізниці, ані позаштатні радники, в яких рот не закривається на всі інші теми, ані анонімні ТГ помийки Банкової ні слова не згадали про п’яту річницю інавгурації.
Цікаво, чому?» – запитує пані Ірина.
Мені теж здається дивним, що завжди багатослівні зелені вундеркінди і табуни позитивних блогерів на зарплаті, які, як справжні професіонали, не просто так, а за гроші люблять найвеличнішого політичного діяча сучасності, сьогодні чомусь мовчать начебто в рот води набрали.
По-перше, я не впевнений, що то насправді вода.
По-друге, от, приміром, пріснопам’ятна Мар’яна Безугла відкрила рот…
«5 років. Мої роздуми (???), особиста думка (???).
Президент не з системи, зруйнував систему.
Це, мабуть, найбільше досягнення Зеленського.
ЧИ ПРИЗВЕЛО ЦЕ ДО ВІЙНИ? – ТАК.
Домовленості з Росією, прикриті вишитими рушниками і зірваними складами з боєприпасів були порушені…».
Чи не головним здобутком Президента, на думку Мар’яни Безуглої, стала…
Марʼяні іноді таки краще жувати.
По-третє, вони просто бояться ПУБЛІЧНИХ дискусій щодо легітимності найвеличнішого політичного діяча сучасності.
Ну, і по-четверте – Всемогутній Завгосп-Дуополіт заборонив обговорювати цю тему.
Бо ще не вистачало, щоб люди згадали передвиборчу програму Зеленського, і тоді…
Зеленій владі одразу настане повний гаплик!
Ще швидше, ніж анонсований кінець епохи бідності вкупі з кінцем епохи брехні.
І це зовсім не перебільшення.
От спробуйте сьогодні прокоментувати таке:
«Я розповім Вам про Україну своєї мрії.
Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народженнях.
Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт – за 15 хвилин, а проголосувати на виборах – за одну секунду в Інтернеті.
Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні».
Де в молодої сім’ї є один клопіт – обрати квартиру в місті чи заміський будинок.
Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери – реальні строки.
Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати.
Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку.
Де підставою призначення на посаду стають розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.
Де дороги є, а дурнів – немає.
Це – Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього.
Україна, в яку повертаються.
Україна, якою ми будемо пишатись та цінувати, а всі решта – знати і поважати.
Україна – з якої не поїдуть наші діти».
Ну і так далі, і тому подібне бла-бла-бла…
Особисто у мене запитань до зеленої команди немає.
Бо мені вже тоді було зрозуміло чим закінчиться це свято народного волевиявлення.
І 5-тий рік я це пояснюю людям за кожної нагоди.
Але вже чую ваше запитання:
А ЯКИЙ, НА ТВОЮ ДУМКУ, ГОЛОВНИЙ ПІДСУМОК П’ЯТИРІЧНОГО ПРАВЛІННЯ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО?
ВІН ДІЙСНО ЗЛАМАВ СИСТЕМУ.
Але не ту олігархічну систему, про яку пише Мар’яна Безугла.
ПРЕЗИДЕНТ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗЛАМАВ СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ.
Він повністю знищив державні інституції: Кабінет Міністрів, Верховну Раду, Конституційний і загальні суди, правоохоронні органи.
На сьогоднішній день їх, як суб’єктів політики, як органів державного управління БІЛЬШЕ НЕ ІСНУЄ!
Остаточно йому не вдалося добити хіба що місцеве самоврядування в Україні.
Але не довів справу до кінця лише тому, що місцеві вибори відбулися у 2020 році, тобто, через рік після обрання його президентом України.
Тобто, коли люди вже почали розуміти рівень компетентності зеленої команди, і тому просто відмовили зеленим висуванцям у підтримці на виборах.
Достатньо сказати, що кандидати на посаду міського голови від «Слуги народу» не перемогли В ЖОДНОМУ ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ!
І це попри їх пряму підтримку з боку преЗЕдента.
А ЩО ВЗАМІН СТВОРИВ ПРЕЗИДЕНТ ЗЕЛЕНСЬКИЙ?
Тут я знову заперечу Мар’яні Безуглій.
Вона вважає, що нової системи Зеленський не збудував.
Знищивши суб’єктність ВСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ, Володимир Зеленський створив неконституційну систему гібридної влади, яка, за його словами, складається з нього особисто і ще 5-6 «ефективних» менеджерів.
Ну і що? – запитаєте ви. – А какая разніца?
Адже у нас війна і потрібна централізація владних зусиль!
Бо якщо конституційні інституції створювалися для УПРАВЛІННЯ КРАЇНОЮ.
То гібридна влада президента Зеленського створена для ЇЇ ЛІКВІДАЦІЇ.
Інакше кажучи, створена Володимиром Зеленським антиконституційна гібридна система влади це –
ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА.
Ну подумайте самі: як можна управляти багатомільйонною країною вшістьох?
Яка буде ефективність такого управління?
Та саме такою, яку ми щодня спостерігаємо в тилу і на фронті.
Мільйон дронів до цих пір десь літає серед мільярда дерев.
Але чомусь ніяк не може долетіти до наших воїнів, які героїчно боронять Харківщину від рашистів.
І це при тому, що в цьому році 40 мільярдів гривень влада Зеленського вилучила з місцевих бюджетів для виробництва тих таки дронів.
Яких на фронті в потрібний момент, чомусь, просто не виявилось.
І якби не зусилля органів місцевого самоврядування, які відгукнулися на заклик журналіста Бутусова, то ситуація взагалі була б просто критичною.
І схоже на те, що це починають розуміти все більше і більше людей в Україні.
Ось, приміром, що пише журналістка Інна Ведерникова.
Та сама, якій найвеличніший політичний діяч сучасності публічно нахамив на останній прес-конференції за підсумками 2023 року:
«Якби була можливість, то президента Зеленського слід було б поміняти.
Поміняти як людину, котра не зрозуміла, що з п’ятьма-шістьма менеджерами не можна управляти державою, а можна лише займатися «рішаловом».
Як людину, котра не зрозуміла, що система піару не може замінити систему постановки завдань і контролю над їх виконанням.
Як людину, котра не зрозуміла, що державній машині ворога потрібно протиставити власну державну машину, а не спорадичні запізнілі заходи безініціативних чиновників».
Але повернімось до наших баранів.
Зауважте, що ліквідаційна комісія ніколи не буває чисельною.
5-6 менеджерів на чолі з арбітражним керуючим цілком достатньо для вирішення задачі припинення юридичної особи, яку вони ж і довели до банкрутства.
І тому ліквідаторам не потрібні ні Кабмін, ні Верховна Рада з судами на додачу.
Бо всі ці інституції просто зайві на банкеті під час чуми.
Їм взагалі потрібна дешева держава.
Економ варіант — держава в смартфоні.
Тому що всього на всіх все одно не вистачить.
Бо всього мало, а всіх багато.
А зайві люди і структури лише заважають ліквідаторам в їх діяльності.
Свободу рук, «які нічого не крали», обмежують.
Десь уже вигулькнув Леонід Данилович Кучма:
ПІД ВАГОНОМ ТЕРИТОРІЯ, А В ВАГОНІ ДИРЕКТОРІЯ.
Тому-то в своїй діяльності команда ефективних менеджерів більше воліє керуватися принципом, сформульованим сусідами по італійській віллі:
ЧЄМ МЄНЬШЕ НАС, ТЄМ БОЛЬШЄ НАША ДОЛЯ!
А от доля країни ефективних менеджерів цікавить не більше, ніж директора моргу цікавить доля трупа, завезеного до його прозекторської.
Не заберуть – теж не біда.
Державним коштом поховають.
Правий був Грушевський, коли казав:
БІДА УКРАЇНИ В ТОМУ, ЩО НЕЮ КЕРУЮТЬ ТІ, ЯКИМ ВОНА НЕ ПОТРІБНА!
Крокуючи від перемоги до ще більшої перемоги.
І тому в цей святковий день хочу запитати:
Тоді пропоную підняти келих за першу п’ятирічку найвеличнішого політичного діяча сучасності!
За першу п’ятирічку преЗЕдента, яка мала б стати для нього останньою!
Ну а після цього можете знову посміятися.
Як тоді – у травні 2019 року.
P.S. «А «Україну» я вам не повертаю».
БО ЩЕ НЕ ДОЛАМАВ ОСТАТОЧНО?