Однак тему «хам із маршрутки проти волонтерок» взяли на озброєння українські політики і окремі пропагандисти, і щось пішло не так. Бо Анастасію Конфедерат та Ярину Чорногуз назвали двома тусовщицями, парою лесбійок під прапорами нацистів. А водій, виявляється, перетворився у бідну вівцю, яка постраждала від насильницького гніту українізації. Це попри те, що низка моїх російськомовних знайомих лише за останній рік масово переходить на українську не лише у спілкуванні, а у веденні соцмереж і сторінок своїх бізнесів.
Питання ж було не із російською мовою — а з російським серіалом, який приносив дискомфорт дівчині, яка кілька годин тому поховала свого чоловіка.
Однак цей скандал був потрібен, щоб виявити чергову порцію безпринципних ноунеймів-вискочок у складі фракції «Слуга народу».
По ходу Володимиру Зеленському пороблено не лише на ім’я «Андрій», яке носять Богдан та Єрмак. А на ім’я «Євген». Бо ж восени такий собі фрукт Євген Шевченко виступив в ефірі «Пєрвого канала» і заявив, що війну на Донбасі заважають завершити радикально настроєні націоналісти. Тоді президент зробив вигляд, що колега не сказав нічого крамольного, і депутату навіть не винесли партійну догану.
Тому парад словесної діареї і нечоловічих учинків на початку 2020 року продовжив Євген Брагар — малолітній «слуга народу» із комітету свободи слова. Він заявив, що напише заяву до поліції, бо ж дівчата начебто порушували закон і утискали російську мову.
Хоча коментатори розказали Брагару, де раки зимують, виявилося, що утискати українське, обзивати жінок і глумитися над героями стає новим українським фетишем.
Так, колишній начальник пропарювальної станції на Донбасі та шанувальник парламентських монопестощів Ілля Кива не знайшов нічого кращого, як назвати Ярину Чорногуз та Настю Конфедерат парою поціновувачок ЛГБТ.
Особливо авторці сподобався висновок Киви на його ж сторінці у Facebook, мовляв, прийшло часи кривих дзеркал, коли бариги і наркомани стають шанованими людьми. Власне, це те, що відчуває авторка, коли вмикає будь-який ефір і бачить там Киву та його соратників по життєвим цінностям — Червоненка, експертів у сальних светрах із тою самою риторикою, що була напередодні у «60 минут»і так далі.
Так днями я переглянула типовий вечір на одному із каналів, де якраз пережовували кістки водієві маршрутки і двом волонтеркам.
На екрані лише 8% людей підтримали дівчат. 92% на стороні водія.
У студії іще гірше. Екс-регіоналка Олена Лукаш, іще одне юне дарування «слуг народу»Олексій Устенко — що недавно розганяв фейк, що Крим типу втратили через закон про мову. Депутати ОПЗЖ і ноунейми.
Однак апофеозом усього балагану став виступ Євгена Червоненка, який так безуспішно рвався у попередні уряди, що тепер як лев відпрацьовує повістку дня на каналі Віктора Медведчука.
У його монолозі була заява, що водій правий і він же батько.
Що телефон, яким дівчата знімали водія — сліпив очі і заважав безпеці.
Давив на жалість до нацменшин — мовляв, як би повелися дівчата, якби фільм був на івриті чи ідиші?
Апелював до того, чим взагалі займаються аеророзвідниця бойових частин та госпітальєрка — «ты где работаешь, мерзость?».
І головне послання — що не треба терпіти активістів та волонтерів та «парамилитарные группировки». Бо це начебто вони заважають класно жити і дивитися в маршрутці усе, що хочеться.
Я не здивована, чому хамовиті водії маршруток вважають за необхідне привести до влади таких осіб. А потім переймати таку ж модель поведінки, як у своїх хазяїв — брехати, знущатися над слабшими, вмикати російські серіали, розуміючи, що це може зачепити чиїсь почуття.
Хоча 24-річному депутату Євгену Брагарю добряче пояснили, що він не правий і сидить зараз у теплому парламенті із привілеями, а не на підвалі в «Ізоляції»— молодик так нічого і не зрозумів. Повз його вуха пролетіли і доводи українців і прохання депутатки «Єдиної солідарності»Яни Зінкевич не соромитися і не писати заяву в поліцію. Він іще написав два пости, де переконує у своїй правоті.
Отож, бачимо на його прикладі та прикладі того ж Киви, що буває, коли людина, яка не вміє думати, стає народним депутатом. Через стадний інстинкт виборця. Ця обмежена особа зовсім не зрозуміла, в чому ж питання, що його критикують всі — і далеко не одні прихильники колишнього президента Петра Порошенка.
Утім «слуг народу»та інших вискочок нинішнього скликання такий порядок речей абсолютно влаштовує. Свіжа соціологія показує, що партійні рейтинги СН цілком стабільні — 45%, у ОПЗЖ теж усе чудово — тому можна легко нести всяку фігню і знайдуться задоволені адепти.
Однак у тих же «слуг»є велика проблема — поки Сивохо шукає діалогу із представниками не нашої сторони, його колеги заплющують оці на нашу сторону — госпітальєрів, героїв, волонтерів. До певного часу все може бути добре, але телефони ріелторів у Ростові варто шукати уже зараз.
Велику любов до «Слуг народу»тримає лиш те, що народ не знає, де шукати нових героїв. Окрім 95-го кварталу і «ньюзвану».