Системи, які посилять міць артилерії

Це, зокрема, український контрбатарейний радар 1Л220УК, автоматизований звукометричний комплекс артилерійської розвідки «Положення-2» та комплекс автоматизованого управління (КАУ) «Оболонь-А»

Важливим елементом ефективності застосування артилерії є можливість із максимальною точністю визначати місце розташування ворожих гармат, мінометів та установок залпового вогню, опісля наводити на них власні засоби вогневого ураження й коригувати їхній вогонь. Тому вітчизняний оборонно-промисловий комплекс розробив ряд новітніх систем для значного підвищення ефективності й точності української артилерії. Останні розробки було представлено під час урочистих заходів із нагоди Дня незалежності України. Зокрема вперше було продемонстровано комплекс радіолокаційної розвідки — український контрбатарейний радар 1Л220УК від запорізького НВК «Іскра» (про нього «Народна армія» писала в попередніх номерах) та автоматизований звукометричний комплекс артилерійської розвідки «Положення-2», виробництво якого нині відбувається на ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА».

Основним завданням комплексу є визначення місця розташування гармат, мінометів та іншого артилерійського озброєння противника. Після опрацювання даних наші підрозділи отримують координати ворожої артилерії, щоб завдати точного удару у відповідь. Комплекс також допомагає коригувати вогонь.

«Положення-2» — це апаратна машина на базі багатоцільового транспортера МТ-ЛБ, три акустичні бази й дев’ять високочутливих датчиків-мікрофонів ПР-101. Бортова метеостанція дає змогу робити завчасний прогноз погоди й таким чином коригувати дії артилерії залежно від природних умов.

Звукова інформація про роботу ворожої артилерії реєструється мікрофонами та передається на центральний комплекс у захищеному цифровому вигляді. Це дає змогу деталізувати дані, отримані РЛС 1Л220УК. Водночас комплекс «Положення-2» працює в пасивному режимі, й противник не може зафіксувати його роботу.

Безперечною перевагою «Положення-2» порівняно з комплексами АЗК-5 та АЗК-7 є суттєве скорочення транспортних засобів й особового складу, який обслуговує комплекс.

Для обробки всієї інформації про поле бою, яка надходить від станцій виявлення типу

1Л220УК та «Положення-2», а також даних розвідки з БпЛА й інших джерел, львівське підприємство «ЛОРТА» також розробило систему «Оболонь-А», яка є повноцінним комплексом автоматизованого управління артилерійським дивізіоном та його складовими.

Цей комплекс відіграє роль керівного центру для артилеристів. Він включає в себе машини командира дивізіону, начальника штабу дивізіону, командира батареї й старшого офіцера батареї. Фактично це автоматизована система управління нового покоління й високого інтелектуального рівня. Вона забезпечує в реальному масштабі часу взаємодію бойових підрозділів з усіма видами далекої та близької розвідки, прийняття та обробку даних про десятки цілей.

«Оболонь-А» в автоматизованому режимі здійснює управління рухом підрозділу на марші, розгортання з маршу батарей (вогневих засобів) на довільних вогневих позиціях. Комплекс управління вогнем дивізіону може одночасно обробляти інформацію про десятки цілей, працюючи з власними й доданими наземними та повітряними засобами розвідки, а також з інформацією від вищого начальника. «Оболонь-А» дає змогу в автоматичному режимі здійснювати планування вогню, передачу цілевказань кожному вогневому засобу, розгортання бойових машин із маршу й відкриття вогню за кілька секунд. Прив’язка здійснюється відразу після зупинки для заняття позицій. Через термінали на вогневих засобах обслуги отримують цілевказання й дані для стрільби, через них же на машини управління передається інформація про стан самих вогневих засобів, боєкомплект тощо. У разі потреби зміна вогневої позиції відбувається швидко, до завдавання противником удару у відповідь.

Усі ці завдання, згідно з функціональною ієрархією, вирішують обслуги машин командира дивізіону (1В25–2), начальника штабу дивізіону (1В26–2), командира батареї (1В25–1) і старшого офіцера батареї (1В26–1), що входять до складу комплексу «Оболонь-А». Наприклад, машина старшого офіцера батареї на гусеничному ходу 1В26–1 повністю виконує всі розрахунки й артилерійські завдання, які має бути здійснено для підготовки стрільби батареєю. Для цього в машині є п’ять комп’ютеризованих робочих місць. Комп’ютери сучасні, захищені, шведського виробництва, а програмне забезпечення вітчизняне — розробка фахівців Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту.

Розробка комплексу автоматизованого управління артилерійським дивізіоном є гарним прикладом поєднання вітчизняних і закордонних можливостей. Під час розробки виробів і блоків машин комплексу «Оболонь» використано сучасну елементну базу провідних зарубіжних виробників. Окрім захищених комп’ютерів, це й мікроконтролери, мікропроцесори, програмовані логічні матриці, цифрові й аналогові мікросхеми, сучасні елементи індикації, активні напівпровідникові елементи тощо. Важливим компонентом машин є комплексна система топогеодезичної прив’язки, до складу якої входять не тільки засоби супутникової навігації, а й високоточна інерційна система оригінальної розробки. Зв’язок між машинами забезпечено як у голосовому, так і в телекодовому режимі завдяки сучасним радіостанціям, здатним працювати в умовах радіоелектронної боротьби.

Застосування комплексу «Оболонь-А» навіть без змін дальності й точності стрільби артсистем може підвищити ефективність вогню дивізіонів і батарей у два-п’ять разів.

Роман ВУС