Від Буданова реальні офіцери ГУР тихо аху*ївали ще до початку вторгнення. А після початку в 2022 — просто попереходили до Хоренка в ССО.
Я розумію, що люди не бажають, щоб їм підривали віру в героя, але як є.
Вся слава ГУР після початку широкомасштабки це медійно гучні, але переважно ударні спецоперації. Від висадки на Зміїний і на вишки Бойка до підводних дронів і ударів по НПЗ.
Не хочу принизити роботу людей, які ці речі здійснювали безпосередньо.
От тільки задачі ці — невластиві саме стратегічній розвідці.
Так, задачі потрібні. Але в системі держави за цей рівень відповідають дрібніші служби.
Розвідка ж має одне завдання: здобування, обробка і донесення необхідної інформації в мозок керівництва країною.
Все.
І от саме замість свого єрмака в Кремлі і здобуття планів супротивника, замість сплутування його карт — вся воєнна розвідка України займається справами рівня роти спецназу Сил спецоперацій. Штурм Зміїного це взагалі рівень командира батальйону морської піхоти. І якби було так, той штурм ніколи б не провалився через те, що спецназу «забули підвезти БК».
А от саме розвідувальна справа при Буданові — провал тотальний.
Я навіть зараз не буду лізти у такі дрібниці, як те, що чувак не зумів вскрити підготовку росіян до втечі з Херсону (введений в оману ворогом) і не знав на скільки в росії вистачить крилатих ракет.
Я кажу про головний провал в історії України.
Перед початком вторгнення глава ГУР мав одне єдине завдання: переконати полупокера в кріслі президента в неминучості нападу.
Він мав надати точний час і місце російського удару. Ворог здійснював комплекс заходів, щоб наше непрофесійне керівництво заплутати. Саме розвідка мала відфільтрувати обманні маневри від ключових напрямків ворожого кидка.
Який був результат — знаємо.
Кидок росіян на Київ Україна повністю проспала.
Так, саме відбиття десанту на Гостомелі потім було героїчним. Відбивали той десант нацгвардійці-строковики, діловоди, спецпризначенці (в тому числі ГУР). Але хтось допустив небезпечний кидок 800 ворожих спеціалістів в саме серце держави, в столицю оголену і залишену без військ. Це ривок виявився несподіваним, як для Мадуро.
Зеленський, звісно, дурачок. Але цей дурачок на суді завжди виправдається: а наша розвідка мене не попереджала.
Можна розповідати байки, що «Кіріл єдиний попереджав», але по факту це брехня. Гуляють його невнятні інтерв’ю перед вторгненням. Але нікого він в дійсності не попередив.
Всі до єдиного генерали це підтверджують: даних про неминучий напад не надходило. Генерал Сергій Наєв, який вночі 24 лютого одноосібно на свій страх і ризик перевищив повноваження і прийняв рішення на розгортання Збройних Сил, прямо це стверджував:
— «Розвідувальні органи України в жодному із офіційних документів чіткої інформації щодо конкретної дати та часу початку агресії не надавали». (с)
Все, крапка.
Якщо Кіріл когось попереджав, то лише свою дружину.
Також свого зіркового часу ще чекають свідчення офіцерів ГУР.
На початку 2022 року ряд офіцерів, безпосередньо бачачи повний неадекватний розслабон керівництва держави, здійснили висування до державного кордону в Київській і Чернігівській області і пішки виявили ворожу підготовку до нападу на Київ. Розвідники ГУР бачили комплекс заходів ворога, маскування техніки, проактивне зайняття ворогом оборони біля ключових мостів біля кордону, щоб ми їх не підірвали (росіяни і білоруси наприклад маскувалися під рибаків, але ворожі прикордонники цих «рибаків» привозили на повітряній подушці).
Ще раз: в нашій країні були розвідники, які зуміли виявити приготування ворога без всякої допомоги ЦРУ і Вільяма Бернса.
Ці офіцери всі дані донесли нагору. Не маю причин їм не довіряти.
Але далі їхні донесення хід чомусь так і не отримали.
І ніхто з них досі не знає, чому.
Тобто Буданов не зумів навіть реалізувати ті розвіддані, які йому надали його підлеглі.
От і все.
Ще навіть 23 лютого 2022 року на зустрічі Зеленського з олігархами, про яку писала Укрправда, учасники тої зустрічі з бізнес кіл, повідомляли, що в цілому всі «попередження» від Буданова звучали невпевнено. При начальстві він по суті не відсвічував, загальній придуркуватій розслабленості Зеленського і Резнікова не суперечив.
— «Буданов витягнув зі своїх паперів карту й зі спокійним, заглибленим у себе виразом обличчям почав розповідати речі, від яких у присутніх мала б кров захолонути в жилах: росіяни можуть почати війну за межами Донбасу, під загрозою Херсон і Харків, є загроза для Києва, росіяни можуть спробувати зайти з Чорнобиля.» — писала УП.
«Буданов розповідав страшні речі. Але через те, що інші топи влади якось так ледь не роздратовано реагували на те, що він говорив, то й інші не сприймали його серйозно. Знаєте, таке ставлення до заяв Кирила було, як до молодшого брата», – згадує атмосферу після виступу Буданова один із учасників зустрічі.
В перекладі: Буданов доповідав невнятно.
Так. Слова, що вторгнення «МОЖЕ бути», прозвучали. Але це тоді було і так всій країні зрозуміло, що вторгнення МОЖЕ бути.
Глава розвідки мав наполягати, що вторгнення БУДЕ.
От і слухачі на тій зустрічі робили висновок: «може бути, але може і не бути», «раз не наполягає, значить не буде».
І сам Зе при всіх власних гріхах і тупості, а можливо і злому умислі, не мав причин до останнього дня вірити таким «попередженням».
Простіше кажучи, перед вторгненням ворожі спецслужби зуміли нашу державу ввести у оману.
І саме завдяки Буданову.
При чому не розвідку — офіцери-розвідники як раз робили правильні висновки з ворожої підготовки.
Слабкою ланкою виявився саме «молодой і дєрзкій начальник». Він має ореол спецназівця, який ламає ударом ребром долоні шиї ворогам. Мабуть, він дійсно безстрашна людина, мабуть сотні людей підтвердять, що він принаймні готовий на сміливі авантюри.
Але як начальник розвідки тоді був потрібний ментально дорослий чоловік, який має достатній життєвий досвід і відповідальність перед суспільством, щоб мати власну голову і тверді переконання, не плисти в кільватері самозаспокоєння начальства і не боятися суперечити тим, хто його підняв із грязі в князі.
А Кирила Буданова в ці дні хвилювала кар’єра.
Слово сайту ГУР — стаття «Голова української розвідки передбачав війну з росією, – “Крим буде відвойовано!”»:
— Тієї ночі він і його дружина дивилися на годинник, стурбовані тим, що Буданов незабаром може залишитися без роботи, якщо все піде не так, як він голосно пророкував скептичному політичному керівництву України.
Тобто в ніч з 23 на 24 лютого головний розвідник дивився на годинник хвилювався за власну кар’єру.
Ось тому молодий да ранній не наполягав на своїх попередженнях перед Зеленським, який принципово не хотів цих попереджень чути.
Тепер ще раз дивіться на генерала Бурбу.
Бурба прирік власну кар’єру, щойно почуяв запах лайна в ОП, він не побоявся бити на сполох і суперечити начальству.
Дивіться на Червінського, який отримав СІЗО від Єрмака за те саме. Червінський взагалі за півроку до вторгнення «попереджав»:
— Росіяни по справі вагнерівців отримали компромат на Зеленеського і можуть смикати його за ниточки. Одна людина може всіх нас занапастити. (с)
Тепер ще раз згадаємо слова Наєва, що в жодному документі розвідувальні органи не попередили військових.
Дружина Буданова:
— Чоловік увечері 23 лютого сказав мені, що о 5.00 почнеться повномасштабне вторгнення. Ми зібралися і поїхали до нього на роботу, і з того часу ми перебуваємо не вдома.
Сам Буданов:
— «23 числа, приблизно, здається, о 14:30, ми чітко отримали інформацію, що о четвертій ранку буде початок і як саме. Це було доведено до першої особи держави»
Тобто увага: глава воєнної розвідки за 14 годин до вторгнення дізнався про напад, але жодним документом не попередив військове командування.
Він став чітко упевнений, але рятував дружину і думав про свою кар’єру.
Потім о 4-й годині ранку для 1-го батальйону морської піхоти, який був кинутий проти 30-тисячного угрупування російських військ на перешийку з Кримом, напад стає несподіваним, вони не встигають навіть підірвати мости, морпіх Сестриваковський в ініціативному порядку намагається міст між Кримом і материком підірвати, десять хвилин бігає між розривами мінометних мін, але підірвати не вдається.
Бо морпіху просто не вистачило 20 хвилин, щоб його попередили заздалегідь.
Морпіх Віталій Скакун змушений виводити пікап начинений вибухівкою, щоб підірвати незамінований міст прямо перед наступаючим ворогом. Героїчно гине у вибуху.
Бо просто головний розвідник з 14-30 дня 23 лютого не знайшов 10 хвилин свого безцінного часу написати командувачу кримським напрямом генералу Соколову про невідворотність нападу.
І весь Південь окуповано за 3 дні.
———————-
Саме Буданов є одним із авторів нашої неготовності до вторгнення.
Вся ця віра в крутого розвідника це люди просто вигадують героя.
Потім, щоб прикрити провал, Буданов сконструював секту імені себе, наплів брехні, як всіх попереджав, перетворив стратегічну розвідку в ударний підрозділ тактичного рівня.
Але він мав одну справу, яку мав зробити на своїй посаді і не зробив: забезпечити викриття підлеглими планів ворога, а потім змусити Зеленського їм повірити.
Він це бездарно провалив.