Спершу про мораль. Особа, яка відзначилася сексистськими висловлюваннями може мати політичне майбутнє лише на Росії та в якихось глухих країнах третього світу. На жаль, уже й у нас. Фракція слуг свого часу горою стала на захист Корнієнка та Арахамії, а обидві принижені їхні однопартійниці навперебій переконували, що їх ніщо не образило. А якраз Ірина Аллахвердієва, що родом з Миколаєва, могла й знати брудний зміст тієї «корабельної сосни». Я служив колись в армії, тому теж наслухався подібних фразочок. Щоб була зрозумілою брутальність, то в приморських містах на солдафонському сленгу — це означення легкодоступної гарнізонної повії, яка надає оральні послуги (десь так на більш-менш пристойну мову це перекладається). Який рівень моралі слуг та їхнього хазяїна, такі й їхні висуванці. І Трєтьякова, й Арахамія, і Корнієнко й далі поважані члени цього моносміття.
Для Корнієнка воно й не дивно. Його моральні рамки добре відобразилися в колишній творчості. Давніше він із приятелями створили якийсь ансамблик. А журналісти десь вишукали запис одного його виступу. Чітко зафіксувався в пам’яті цей хиткий типаж із гітарою, який у мікрофон співав якесь своє «видатне» творіння (далі дослівно): «Мы все теперь равны. Ану снимай штаны…»
Тепер про інтелект. Із Корнієнком ніколи не перетинався та не спілкувався, але наслуханий переказів (у тому числі й від слуг поза ефірами), що він тихий і примітивний п’яничка. Із свого незначного медичного досвіду пригадую, що в цій частині є два типи діагнозів: до психушки везуть із хронічним алкоголізмом та різними посталкогольними психозами, а в неврології колись пробували вилікувати хворих на «побутове п’янство» — в мої часи серед офіцерів було вкрай поширене. Мене на якийсь час прикомандирували на роботу до неврологічного віділення житомирського військового госпіталя. Там якраз отаких і лікували. То цей другий образ дуже в’яжеться до вигляду й манери мовлення Корнієнка. Свої ж фахові здібності він щодня демонструє в численних спілкуваннях із пресою. Це просто дрімучий непрофесіоналізм.
І головне — про завдання. Вести сесію, слухняно виконувати всі побажання з Банкової й чинити тихе свавілля буде Стефанчук. Він уже й так собі на один термін напрацював. Але, якщо раптом він заартачиться, то йому можуть запропонувати вийти, а щось геть непристойне проводитиме Корнієнко, бо не на Олену ж Кондратюк їм свої брудні справи залишати. Але це річ екстремальна. Думаю, що багато обломів від Стефанчука не буде. А на Корнієнка покладено дві інші функції. Про одну він сам заявив, а іншу вже давніше обговорюють серед слуг.
Перше — це контрреформа Регламенту. Закон про Регламент Верховної Ради створювався та набував свого, виписаного в Конституції значення упродовж понад двох десятиліть. І не останню роль у цьому зіграла допомогова група від Європарламенту під керівництвом Пета Кокса та Александра Квашнєвського. Тому Регламент — це вже не лише справа наших депутатів, але й один із елементів євроінтеграції України. І з ним та закладеними в ньому обмеженнями мусили миритися попередні спікери та президенти. Але прийшли до влади нєдорослі… Перший наскок ще в 2019 році після жорсткого наганяю від Євросоюзу було відбито. Тоді прагнули в Регламенті фактично зруйнувати конституційне право на законодавчу ініціативу та спростити можливості для свого божевільного зеленого принтера.
Але зараз ця влада вже остаточно розходиться з цивілізованим світом. Тому й думка з Брюсселя їм стає байдужою. І спершу на вимогу ЗЄрмака Стефанчук фальсифікує голосування за улюблену бібікалку для Зеленського. Потім після конфлікту з Разумковим, якого також незаконно звільняють, Зеленському доносять, що це ж у нас проти всіх його божевільних нарко-фантазій протистоять якісь злощасні формулювання Регламету, законів та Конституції. Першими вирішили знищити регламентні запобіжники. Зеленський у трускавецькій ВПШ заявляє, що Регламент навіть «руйнує економіку» (!!!) Що він викурив перед тим? Але в нас же більше не цивілізована країна, в нас ЦК КПСС. А там гєнсєк-маразматик щось бовкнув про чергові «сіські-матіські», а холуї побігли втілювати, деколи навіть не розібравшись, що мала на увазі перша задниця країни. Так і тут. На звучний пук Зеленського сьогодні вже відреагував новий віце-спікер, заявивши, що саме він буде курувати процедуру переписування (читай: ламання) Регламенту. Стефанчук цим займатися не забажав. Та й не спікерська це справа.
Що буде в підсумку? Остаточна втрата запобіжників, руйнування законодавчого процесу та навіть останніх залишків прав опозиції. А ще, якщо цього разу попередження від Євросоюзу не спрацюють, то й додаткові мінуси в карму для всієї України.
А друге завдання поки озвучують тихіше. Йдеться про суттєву зачистку Апарату Верховної Ради від недостатньо лояльних кадрів. У Раді сформувався доволі професійний виконавчий апарат. І його попередні спікери берегли від політичних втручань, бо всі мали хоч якийсь номенклатурний досвід і знали, що робочих конячок різати не можна. А ще розрізняли апаратників, які для співання дифірамбів і тих, які для реальної роботи. Особливо це стосувалося Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління. Окрім деяких інших функцій, основне їхнє завдання готувати безпристрасні оцінки законопроєктів: ГНЕУ до першого читання, а юридичне — до другого. А також не допускати протиріч і колізій у законах. А це ой як обурило Зеленського та його компанію дуполизів. Ви ж уявляєте: якісь чиновнички сміють йому, «найвеличнішому лідору сучасності» писати у висновках, що президентський проєкт суперечить Конституції, інтересам країни та здоровому ґлузду і його доцільно відхилити. І саме цих реальних спеціалістів, яких не посміли «приручати» навіть регіонали, яких підтримував Разумков та не забажав власноручно зачищати Стефанчук, має «оптимізувати» Корнієнко…
Чи вдасться цій запущеній та опущеній особі з морального й суспільного дна зламати систему парламентаризму в Україні — питання відкрите. Оскільки це вже фактор євроінтеграції та нашої відповідальності у Раді Європи, то тут можна й на санкції нарватися. Але якраз найтупіші та найобмеженіші часто методом бульдозера дуже оперативно розчищають дорогу для ідіотських забаганок своїх верховних наполєончиків.