Коли Начальник Генерального Штабу, він же головнокомандувач, генерал-лейтенант Хомчак доповідає Верховному Головнокомандувачу Зеленському про «71 один день повного і всеосяжного припинення вогню» — я розумію, що у нас немає верховного військового командування.
У нас є пройдисвіти-адвокати, з завданням відбілити невдалу угоду з дияволом.
Армія України, більше не є для них «своїми». Всупереч загиблим і пораненим. Всупереч палаючим позиціям і прифронтовим містам, які тепер «не пов’язані з діями супротивника» за словами найвпливовішего політика сучасності. Всупереч жирної точці, яку поставив ворожий снайпер на житті бійця, і спробах командування представити загибель військових під час перемир’я в ракурсі «самі винні».
Тепер вище командування ставить завдання максимально прикрити не «свій бік», а «той бік», щоб продовжувати натягувати на глобус України свій «мирний план».
Тому режим «припинення вогню» давно перетворився на режим «приховування вогню».
А те, що починається з брехні — закінчується крахом.
Декорації ілюзорного «миру» потрібні тоді — коли необхідно прикрити кров і зраду.
Це працює, але тільки з тими, хто і так сліпий.
А ось армія все бачить. Армія відчуває реальність на своїй шкурі. І у неї виникає все більше питань.
Хоча головне питання — одне. Що далі?
Коли дияволу набридне грати, він вдарить — як завжди.
А верховні «декоратори» будуть гарячково шукати спосіб не відповісти ворогу — пояснити, чому все як і раніше «під контролем».
Хоча не сумніваюся. Ці — навіть російський танк на Хрещатику пояснять як перемогу, і частину «мирного плану».
А може — це і є план.
Але ми це рано чи пізно з’ясуємо. Коли вся ця «шобла миротворців» даватиме свідчення в суді.
Коли побачив скрін — подумав це жарт.
Пішов подивився — ні. Не жарт.
Справа не в Зеленському — тут все зрозуміло.
Справа в тому, що я бачу це на сторінці офіційного інформагенства МО.
Тобто, рупор Міністерства, тисячі підлеглих якого були вбиті російсько-окупаційними військами — запевняє військових (і країну) в необхідності розмов з головним вбивцею. Вустами свого «верховного головнокомандувача».
Ні. Це не підготовка до капітуляції. Ну що ви?
Це просто повний, остаточний п**дець.
P.S Для тих, хто подумає, що я трохи поїхав дахом — ні. На жаль це правда. Ось посилання.
P.S. Информационное агентство Министерства обороны во время войны начало продвигать среди военнослужащих сегодняшнее интервью президента Зеленского про необходимость мирных переговоров с Путиным, как единственной возможности возвращения территорий Украины.
Забавно, что это ставят сейчас — когда Азербайджан проводит военную операцию по освобождению оккупированной Арменией территории. Может, Минобороны Украины для поднятия боевого духа логичней показывать цитаты президента Алиева про неэффективность Минских соглашений? Может показать видео наших «Байрактаров»? Может спросить украинских героев — а зачем они пошли на войну, если можно было заглянуть в глаза Путину и помириться? Почему Азербайджан способен проводить самостоятельную политику, отставляя в сторону Минские соглашения, выстраивая с Путиным равные отношения, а Украина должна идти к Путину на поклон?
Мне казалось, что во время войны информагентство Минобороны должно заниматься укреплением боевого духа армии, а за мир агитируют в МИДе, это другое ведомство. Снимите эту глупую цитату, это оскорбление для армии, это просто стыдно…