Щойно тема про Єрусалим потухла, одразу і всі миротворчі активності припинилися.
Бо з самого початку це була пастка для України. Нє митьйом так катанієм нашакалити для Ізраїля визнання Єрусалиму столицею. Це звісно підірвало б дипломатичні позиції України в світі, дипломатію якої послідовно розвалюють призначенням шлюх послами, але кому та Україна потрібна? Це не їх країна.
Думки переносять мене у вересень 2021 року в Білий Дім, Вашингтон, США.
Приїхали гості з України — Єрмак та Кулеба. Їх зустрічають Саліван та інші радники Байдена. І першою фразою до гостей є: «Починайте копати траншеї».
Вочевидь у Єрмака був невеликий шок і здивування, чому вашингтонський обком знає про плани путіна про загарбання України. Це вже потім з’ясується, що плани путіна зливалися шпигунами Пентагону та ЦРУ. Ось звідки дані про напрямки, Гостомельський удар та часові проміжки вторгнення.
Але на той час Єрмаку дали зрозуміти, що у Білому домі знають про подальші плани путіна.
Підготовка до війни з того моменту була особливо бурхливою: подоляк розсилав методички про дезінформацію зі США, фракція влади всім тілом навалилася на опозицію, закриваючи їй рота, Зеленський писав заспокійливі відео за відео, запрошуючи на шашлики, впроваджуючи «день єднання», Арахамія всім розповідав, що CNN гірше скабєєвої, жодного снаряду, за слова Рєзнікова, не було покладено до складів ЗСУ. Це вже потім це все скромно назвали ротом Арєстовіча — «проіпали».
А поки Єрмак слухав старших з Білого Дому і не розумів, як це зупинити. А ніяк. Бо це зупинить його в результаті.
Саме всіма попередженнями США заклали бомбу з часовим механізмом під цю владу в Україні. І після війни вона вибухне у відкриту критику, що і наблизить її кінець.